Про що ви дізнаєтесь:
Ввічливість та вміння визнавати свої помилки – основа будь-якого спілкування.Проте дуже часто в побуті українці використовують конструкції, які з погляду мовознавства є некоректними або навіть абсурдними. Одна з них – «дуже вибачаюсь» або просто «вибачаюсь». Відомі філологи та мовознавці, зокрема Олександр Авраменко та Олександр Пономарів, наголошують, що така форма є стилістично незграбною і має нелогічне граматичне значення. Главред розповість детальніше.
Ключова проблема форми «вибачаюсь» (або «вибачаюся») полягає у зворотному постфіксі -сь / -ся. Мовознавці пояснюють, що ця частка в українській мові позначає зворотну дію, тобто дію, спрямовану на самого себе.
Цей мовний механізм легко простежити на прикладах: мити себе – митися, одягати себе – одягатися. Отже, коли людина каже «Я вибачаюсь», вона фактично стверджує: «Я вибачаю себе». Це суперечить меті самого акту вибачення. Його суть полягає в тому, щоб просити пробачення у співрозмовника, якому було завдано прикрощів, а не самостійно знімати з себе провину.
Таким чином, ця форма є нелогічною і вважається мовною калькою, нехарактерною для української мови.Більше того, варто уникати також конструкції «приношу вибачення». Вибачення, з погляду логіки мови, не є предметом, який можна «приносити» (як одяг чи подарунок). Вибачення завжди просять.
В українській мові є багато варіантів, за допомогою яких можна висловити жаль і прямо звернутися з проханням про прощення до співрозмовника:
Вибачте / Пробачте – найпоширеніші та граматично правильні форми. Вони універсальні й доречні у більшості ситуацій: від дрібних непорозумінь до серйозних проступків.
Прошу вибачення / Прошу пробачення – більш офіційні та стримані варіанти. Вони підкреслюють серйозність намірів і часто вживаються у діловому спілкуванні або під час публічних виступів.
Відео про те, як правильно вибачатися українською, можна переглянути тут:
Перепрошую – доречно для швидкого, невеликого вибачення за незручність, наприклад, коли випадково когось зачепили у натовпі.
Даруйте – культурна, шаноблива форма, яка додає ввічливого тону й іноді використовується як синонім до «перепрошую».
Якщо ви хочете уточнити причину вибачення, використовуйте конструкцію «Вибачте за...», наприклад: «Вибачте за запізнення». У неформальному спілкуванні з рідними чи близькими можна вживати емоційніші фрази: «Щиро прошу пробачення», «Мені дуже шкода, це моя провина».
Дотримання цих мовних норм демонструє не лише повагу до співрозмовника, а й любов до багатої та логічної української мови.
Вас може зацікавити:
«Українська для дорослих» — це український YouTube-канал, присвячений вивченню та вдосконаленню української мови. Автори пояснюють граматичні правила, наголоси, фразеологізми та цікаві слова просто й з гумором, роблячи навчання легким і приємним. Канал має серію коротких відеоуроків, серед яких «Українська для дорослих. Уроки 5–8» та «Спілкуймося українською правильно». Контент орієнтований на дорослу аудиторію, яка прагне говорити грамотно й сучасно. Серед тем також є матеріали про письменників, літературу та культуру українського мовлення.