Незважаючи на чинний контракт з Нафтогазом, Газпром продовжує знижувати поставки газу через Україну до країн ЄС, відправляючи паливо в обхід української ГТС.
Як наслідок, Україна вже втратила транзит до Румунії і незабаром ризикує втратити транзит газу в Угорщину і низку інших країн ЄС. І це, у свою чергу, загрожує державі збитками на мільярди доларів.
Розповідаємо, чого очікувати в майбутньому і чим нам загрожує зменшення транзиту або його повне припинення.
Днями генеральний директор "Оператор ГТС України" Сергій Макогон повідомив, що з 1 квітня Україна перестала забезпечувати транзит газу до Румунії, бо тепер він йде в обхід України по російському газопроводу «Турецький потік-2».
Нагадаємо, що ТП-2, запущений в січні цього року, дав РФ можливість перевести транзит газу в обхід України в Туреччину, Грецію і Болгарію. А після того, як від транзиту через Україну відмовилася і Румунія, газопровід фактично зупинив прокачування газу через Україну по південному напрямку. Адже, як уточнювали в ГТС, обсяги транзиту в 2020 році і так були невеликими – 1 мільярд кубометрів для Румунії і 3 – для Молдови при загальній потужності газопроводу в 27 мільярдів кубометрів.
Тепер же, як запевняє Макогон, у разі закінчення будівництва ТП-2, яке обіцяють завершити вже до кінця цього року, над ГТС України може нависнути нова небезпека.
"Якщо буде завершено продовження "Турецького потоку" через Болгарію і Сербію, то "Газпром" переведе транзит в Угорщину теж через "Турецький потік-2". Для України це означає додаткову втрату 10-12 млрд куб. м транзиту щорічно", - пояснив Макогон.
Згідно з п'ятирічним контрактом за принципом "качай або плати", підписаним між Нафтогазом і Газпромом у 2019 році, Газпром повинен оплачувати перекачування газу, незалежно від його обсягу, в наслідок чого за цей час Україна повинна гарантовано отримати близько $7 млрд доходу.
Але, як зазначає директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики Валентин Землянський, контракт з Газпромом від початку був заточений під зменшення транзиту через Україну.
«З 2021 року ми домовилися про транзит 40 мільярдів кубометрів замість 65 мільярдів у 2020 році. Відповідно, контракт від початку передбачав скорочення транзиту", - уточнює експерт.
Читати такожУкраїна вже програла боротьбу за транзит газу до ЄСНа його думку, після добудови Північного потоку-2 потреба в українській ГТС як у РФ, так і у країн ЄС може зникнути зовсім, а український маршрут можуть використовувати як запасний. У такому випадку транзит газу до Франції, Німеччини, Нідерландів, Австрії та низки інших країн ЄС, Росія поставляти не по українській ГТС, а обхідним шляхом за допомогою Північного і турецького потоків.
"Росіянам це на руку, тому що у них є завдання - мінімізувати (але не відмовитися зовсім) від транзиту через Україну, щоб після 2024 року новий контракт передбачав не умову "качай або плати", а використання ГТС України в режимі резервної системи. За цих умов ми будемо качати газ за необхідності - але не нашої, а ЄС або РФ. Наприклад, у літній період, коли триватиме закачування газу до європейських газосховищ або взимку, коли виникатиме додаткова потреба в газі, коли не вистачатиме поставок через турецький і Північний потоки", - погоджується з колегою енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Власне, в Росії цього не приховують. Там вже зараз починають будувати плани на майбутнє після завершення контракту з Нафтогазом і в них українській ГТС місця немає.
"Після [закінчення будівництва СП-2] сенсу в українській трубі немає. Нехай самі думають, що з нею робити. Ми можемо використовувати її як резервну", - заявив професор Фінансового університету при Уряді РФ Костянтин Симонов. За його словами, у разі використання української ГТС як резерву, Україна майже позбудеться заробітку на транзиті, оскільки левову частку коштів від перекачування доведеться відправляти на обслуговування газопроводу.
Імовірність такого невтішного розвитку подій підтверджує Корольчук:
"Якщо до 2019 року, коли Україна транзитувала до 90 мільярдів кубометрів, ми могли за рік заробити близько $2,5 мільярдів, минулого року з 65 мільярдів транзиту ми заробили близько 2 мільярдів, то якщо транзит скоротиться до 20-30 мільярдів, ми зможемо заробити максимум 1 мільярд доларів при тому, що щороку ми вкладаємо в ГТС близько $500 мільйонів».
Але, крім прямих збитків, які нестиме Україна через відсутність транзиту, можуть виникнути проблеми і в українських споживачів з їх 30 млрд кубометрів на рік – більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні.
Як пояснили Главреду експерти, якщо не буде транзитного газу і тиску в системі, доведеться більше спалювати газу, і, відповідно підвищувати вартість транспортування цього газу до кінцевого споживача. Як наслідок - транспортна складова може зрости з нинішніх 15-20% до мінімум 50% - так само, як і в деяких країнах ЄС, де споживачі платять більше саме за транспортування, а не за газ як ресурс.
Оскільки обсяги транзиту газу через Україну будуть продовжувати знижуватися, Україні пора вже зараз думати над тим, як оптимізувати роботу ГТС під такі обсяги. Як пояснював в інтерв'ю угорським ЗМІ Макогон, зараз обговорюється кілька варіантів. Один з найбільш імовірних - модернізація компресорних станцій.
"Якщо транзит українською ГТС буде припинений, то Україна буде змушена оптимізувати свою газотранспортну систему виключно для задоволення внутрішнього попиту", – говорив Макогон.
Але, як переконаний співголова Фонду енергетичних стратегій, експерт у сфері енергетики Дмитро Марунич, оптимізація і виведення з експлуатації компресорного обладнання на ділі означає скорочення персоналу. "Тому що на внутрішньому транзиті багато заробити не вийде – це просто нереальний сценарій», - говорить Марунич.
Читати такожЗа доставку газу з українців деруть у 20 разів більше, ніж з ГазпромуНа його думку, в цьому випадку могла б допомогти інтеграція української системи з європейською шляхом будівництва нових інтерконекторів. Але, з урахуванням того, як йде будівництво такого інтерконектора з Польщею, розраховувати і на такий результат не доводиться, оскільки все упирається в інвестиції, яких немає ні з української, ні з польської сторони.
Не менш нереальним (у всякому разі, поки що) експерт вважає і раніше анонсоване прем'єр-міністром України транспортування водню в країни Європейського Союзу по трубопроводу "Дружба", по якому і поставляється газ в Європу як альтернативу транзиту з РФ.
"Основна проблема з воднем - у низькому тиску. В Україні проводили відповідні експерименти, але втрати водню були близько 40%. Тому це можливо тільки в теорії, а на практиці потрібно буде ще підтвердити здатність магістральних трубопроводів транспортувати водень, не кажучи вже про проблеми з безпекою та екологією, які можуть через це виникнути. Тому поки такий варіант тільки на рівні балаканини прем'єр-міністра», - сказав Марунич.