Читайте у матеріалі:
Міністерство оборони планує переглянути висновки військово-лікарських комісій (ВЛК), на підставі яких військовозобов’язаних визнавали непридатними до служби або встановлювали їм інвалідність. Ініціатива пов’язана з підозрами щодо оформлення фіктивних медичних документів.
Главред з’ясував, за яких умов можуть переглянути рішення ВЛК, чи можна скасувати висновок про непридатність без повторного медичного огляду та що відбувається після скасування такого рішення.
Про наміри переглянути окремі медичні висновки повідомила народна депутатка IX скликання Юлія Яцик в інтерв’ю YouTube-каналу «Суперпозиція». За її словами, особливу увагу планують приділити випадкам, коли військовозобов’язані могли незаконно отримати групу інвалідності або документи про непридатність до військової служби.
Депутатка звернула увагу на суперечності в роботі військово-лікарських комісій. Зокрема, вона навела приклади людей із тяжкими захворюваннями, яких після нетривалого медичного огляду направляли до штурмових підрозділів. Окремо Яцик порушила питання про людей, які мають медичні документи, але, за її оцінкою, ведуть активний спосіб життя.
«Як особи з анорексією, вагою 30 кілограмів, проходять ВЛК за одну годину й направляються до штурмових військ? 30 кілограмів. Людина просто помирає дорогою від виснаження. Або людина з третьою чи четвертою стадією онкології. Як вона може бути визнана придатною до проходження служби у штурмових військах? Це ж абсурд», - заявила Юлія Яцик.
Окремо парламентарка порушила питання відповідальності працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і лікарів ВЛК. За її словами, Верховна Рада вже підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачає покарання за завідомо неправдиві медичні висновки та незаконну мобілізацію.
Водночас документ ще не винесено на друге читання, хоча, як стверджує Яцик, він уже підготовлений до подальшого розгляду.
«Річ у тім, що цей законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за такі незаконні висновки. Він не має зворотної дії в часі в частині кримінальної відповідальності, але в частині перегляду - в чому ні», - наголосила народна депутатка.
Вона також підкреслила, що перевірки не повинні обмежуватися випадками незаконного визнання людей придатними до служби. На її думку, необхідно так само досліджувати обставини, за яких люди отримали статус непридатних.
Законодавство передбачає механізми контролю за рішеннями місцевих військово-лікарських комісій. Адвокат Олексій Мендрух проаналізував судову практику та пояснив, за яких обставин центральна ВЛК може переглянути попередній висновок. За його словами, процедура не завжди потребує особистої присутності людини.
Однією з підстав для перевірки може стати кримінальне провадження, у межах якого правоохоронці досліджують законність оформлення медичних документів. У таких випадках слідчі можуть звернутися до центральної ВЛК із проханням перевірити попередній висновок.
Мендрух пояснив, що центральна комісія має повноваження перевіряти рішення підпорядкованих медичних комісій і, зокрема, скасовувати їх у разі виявлення порушень. Як приклад він навів судову справу, у якій людину ще у 2023 році визнали непридатною до військової служби та виключили з військового обліку.
Під час досудового розслідування слідчий Головного управління Національної поліції у Львівській області порушив питання про перевірку законності цього рішення. Центральна ВЛК скасувала попередню постанову та направила людину на повторний медичний огляд, оскільки діагноз не був належним чином підтверджений необхідними дослідженнями.
«Це свідчить про те, що на сьогодні будь-який висновок ВЛК може бути переглянутий. Я маю на увазі висновок щодо непридатності», - пояснив Олексій Мендрух.
Адвокат також звернув увагу на позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду в цій справі. За його словами, суд виходив із того, що центральна ВЛК має контрольні повноваження, а Положення №402 не встановлює обов’язкового виклику громадянина під час перегляду постанов позаштатних військово-лікарських комісій.
Іншим механізмом перевірки є рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію указом президента №576 від 2023 року. Воно стосується перевірки рішень ВЛК та медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо інвалідності й непридатності, ухвалених після 24 лютого 2022 року.
За поясненням Мендруха, відповідні робочі групи мають досліджувати обґрунтованість медичних рішень. Якщо виявляють порушення, вони повинні ініціювати перегляд документів, а за наявності відповідних підстав - інформувати правоохоронні органи.
«Положення не вимагає ні направлення на контрольний чи повторний огляд, ні повідомлення особи під час перегляду. Тобто ви можете дізнатися про це вже після того, як рішення буде скасовано», - зазначив адвокат.
За словами Мендруха, центральна ВЛК уже переглянула понад 33 тисячі висновків місцевих комісій. Таку статистику, як зазначив адвокат, наводить Національна поліція.
Із цієї кількості близько 6,5 тисячі постанов скасували, понад 25,6 тисячі залишили без змін, а приблизно 1,6 тисячі направили на додатковий перегляд без скасування.
Серед основних підстав для сумнівів у законності медичних рішень адвокат назвав такі порушення:
Виявлення таких обставин може стати підставою для скасування попереднього рішення. За словами юриста, після цього може зникнути юридична підстава для виключення людини з військового обліку, а відповідні відомості в реєстрі потрібно буде привести у відповідність.
«Постанову скасовує ЦВЛК за поданням ГУНП Нацполіції, і після цього вас просто повертають на військовий облік. Далі ви можете оскаржити це рішення», - пояснив Мендрух.
Він уточнив, що людина може оскаржувати рішення в межах кримінального провадження або окремо оскаржити адміністративне рішення центральної ВЛК.
Перевірка медичних документів може стосуватися не лише людей, які отримали статус непридатних незаконно. За словами адвоката, увагу правоохоронців можуть привернути й справи людей, які мають реальні захворювання та законні підстави для непридатності.
Для прикладу Мендрух описав умовну ситуацію, коли правоохоронці вилучають для перевірки 100 справ. Серед них можуть бути як випадки фіктивних діагнозів, так і цілком законні рішення. У такому разі перевірити можуть усі документи - незалежно від того, наскільки обґрунтованим було первинне рішення.
«З моєї практики, поліція може вилучити умовно 100 справ. У 50 випадках люди могли отримати висновки за гроші - зараз умовно кажу про цифри. А ще 50 людей могли бути визнані непридатними, тому що вони справді хворі. Але вилучають усі 100 справ і всі 100 перевіряють», - розповів адвокат.
Якщо людину викликають на допит у межах такого провадження, Мендрух радить звернутися по юридичну допомогу. За його словами, до подібних ситуацій варто готуватися заздалегідь, особливо якщо перевіряють медичні документи.
Паралельно з обговоренням перевірок висновків ВЛК Міністерство оборони працює над ширшим переглядом підходів до мобілізації. Політична оглядачка Radio NV Юлія Забєліна розповіла, що відомство опрацьовує комплекс змін, однак остаточного документа поки немає.
За її інформацією, наразі є лише проєкт напрацювань, який ще мають обговорити з військовими та народними депутатами. Представники оборонного відомства вже презентували відповідні пропозиції Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Забєліна зазначила, що депутати не повністю задоволені тим, як організовано цей процес. Водночас у Міноборони продовжують збирати пропозиції та намагаються залучати до розроблення змін безпосередньо військовослужбовців.
«Як мені сказав один чиновник із Міноборони, простих рішень для зміни мобілізації вже не залишилося. Найближчим часом відомство збиратиме відгуки від військових і працюватиме безпосередньо з ними, щоб напрацювати нові зміни», - розповіла політична оглядачка.
Окремо вона згадала про контракти для військовослужбовців, які запроваджували за попереднього керівництва оборонного відомства. За її інформацією, за час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони відповідні контракти підписали близько 8,6–9 тисяч осіб.
Забєліна вважає цей показник недостатнім з огляду на потреби війська. Тому перед оборонним відомством стоїть завдання переглянути підходи, які не дали очікуваного результату.
Вона також повідомила, що представниця Міноборони Любов Галан брала участь у засіданні парламентського комітету, де презентувала депутатам проєкт майбутніх змін. За словами оглядачки, частина парламентарів критично сприймає запропоновану модель і не надто охоче долучається до її подальшого опрацювання.
Серед напрямів, які розглядають у Міноборони, - посилення відповідальності громадян, які ухиляються від військового обов’язку. Зокрема, у парламентському середовищі лунають пропозиції щодо можливого блокування банківських рахунків та запровадження інших обмежень для порушників правил військового обліку.
«Один із підходів, який розглядають у Міноборони, - посилити відповідальність для тих, хто ухиляється від військової служби. Останніми днями ми можемо спостерігати різні заяви депутатів Комітету з питань національної безпеки, які говорять, що тим, хто ухиляється від призову, можуть блокувати рахунки або в інший спосіб ускладнювати життя», - зазначила Юлія Забєліна.
Водночас питання мобілізації не обмежується посиленням санкцій за ухилення від неї. Однією з проблем залишається відсутність зрозумілих термінів військової служби та механізмів звільнення тих, хто перебуває у війську найдовше.
Оглядачка нагадала, що раніше Михайло Федоров і президент Володимир Зеленський говорили про можливість звільнення наприкінці осені військовослужбовців із найбільшим терміном служби. Однак наразі реалізації цього процесу не спостерігається.
За оцінкою Забєліної, на ситуацію вплинули кадрові зміни в оборонному відомстві, які розпочалися у другій половині липня. Попри зміну керівництва, частина команди попереднього міністра продовжила роботу, тому над мобілізаційними питаннями значною мірою працюють ті самі фахівці.
Забєліна також звернула увагу на часові орієнтири, які встановило для себе Міністерство оборони. За її інформацією, до початку грудня відомство має підготувати відповідні пропозиції. Водночас готового документа, який можна було б передати до парламенту для голосування, поки немає.
«Я б не сказала, що в (нового міністра оборони, - ред.) Євгенія Хмари є певний дедлайн або що в Офісі президента встановлювали для нього такі строки. Ні. Це, скоріше, їхня ініціатива - розв’язати проблемні питання, рішення щодо яких затягнулося», - пояснила політична оглядачка.
Серед проблем, які потребують окремого врегулювання, вона назвала розмежування повноважень Національної поліції та ТЦК, відповідальність за ухилення від військової служби, а також покарання за самовільне залишення військової частини (СЗЧ).
За словами Забєліної, у Міноборони також аналізують результати експерименту зі спрощеним поверненням військовослужбовців після СЗЧ. Ці результати мають допомогти підготувати нові пропозиції для народних депутатів і військових.
«Тут, напевно, теж можна відзначити певний позитив. За часів Михайла Федорова це робили не так активно, а за часів Хмари активніше залучають військових до обговорень на різних рівнях, щоб з’ясувати, як їм буде краще. Можливо, це також пояснюється тим, що Хмара сам є військовим. Зараз у Міноборони працюють відповідні робочі групи. Але, знову ж таки, посилення відповідальності - один із базових принципів, які зараз обговорюють», - сказала Юлія Забєліна.
Читайте також: