Про що йдеться у матеріалі:
Російські війська систематично атакують мости, енергетичні об’єкти та іншу інфраструктуру, яка забезпечує транспортне й електричне сполучення між регіонами України. Главред з’ясував, наскільки реальною є загроза розділення країни по Дніпру, що відомо про заяву щодо наказу Генштабу РФ зруйнувати мости та як атаки можуть вплинути на транспортну й енергетичну системи.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про системні російські атаки на транспортну й енергетичну інфраструктуру. Після засідання Ставки за участю представників прифронтових регіонів, мера Києва, урядовців і військового командування він розповів про проблеми, з якими через обстріли стикаються громади. Учасники зустрічі також обговорили координацію дій для захисту населення та стабільної роботи міст.
Президент звернув увагу на те, що російські удари мають ширшу мету, ніж пошкодження окремих об'єктів. Противник намагається створити перешкоди для сполучення між регіонами та погіршити умови життя українців.
"Ми детально обговорили проблеми, з якими стикаються області, міста та громади через російські удари, зокрема виклики, пов'язані з російською операцією проти мостів та енергомережі. Росія намагається роз'єднати Україну по Дніпру та максимально ускладнити життя людей у наших містах і селах", - розповів Зеленський.
Глава держави також повідомив, що заходи реагування на російські атаки переглядають регулярно. До цієї роботи мають бути залучені як центральні органи влади, так і місцеві адміністрації, які відповідають за безпеку громад.
"Україна щотижня оновлює заходи протидії", - підкреслив президент.
Ризик ізоляції українських регіонів Зеленський обговорював і з європейськими партнерами. Financial Times із посиланням на джерела повідомила, що президент порушив це питання під час телефонної розмови з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
За інформацією видання, український лідер говорив про наміри Кремля відокремити східну частину України, яка межує з Росією, від західної, що межує з Європейським Союзом. Такий сценарій передбачає не лише порушення транспортного сполучення, а й створення перешкод для передавання електроенергії між частинами країни.
Високопоставлений український чиновник, на якого посилається FT, пояснив, що одним із можливих наслідків такого задуму може стати масштабне знеструмлення. Як йдеться у матеріалі DW, якщо противнику вдасться пошкодити ключові елементи енергетичної інфраструктури, мільйони людей можуть залишитися без електропостачання через обмеження передавання електроенергії із західних областей на схід.
Офіцер командування штурмових військ Денис Ярославський заявив, що російське військове командування нібито поставило завдання зруйнувати мости через Дніпро. За його словами, після отримання такого наказу російські військові мають визначити засоби ураження та способи їх застосування.
Ярославський наголосив на стратегічному значенні мостів через Дніпро для логістики та попередив про можливі масштабні наслідки їхнього пошкодження. Він також висловив песимістичний прогноз щодо подальшого розвитку ситуації, якщо війна триватиме.
"Ви бачите на сьогоднішній день яка картина, які можуть бути наслідки, що взагалі далі з мостами. Герасимов (начальник Генштабу РФ, - ред.) віддав команду зруйнувати мости. Просто, щоб ви для себе зрозуміли, Генеральний штаб РФ яку команду надав. Далі це спосіб знайти відповідні засоби враження, кількість засобів враження та проробити методологію по враженню. Тобто така задача вже поставлена і російські війська готуються до знищення цих мостів", - заявив він.
Після поширення цієї інформації військовий додатково пояснив, чому не вважає загрозу для переправ несподіваною. На його думку, руйнування логістичних маршрутів є типовим елементом військової стратегії, а тому українські посадовці повинні враховувати такий розвиток подій під час планування роботи міст і регіонів.
Ярославський звернув увагу на те, що наслідки втрати транспортного сполучення можуть торкнутися не лише військової логістики. Особливо складною ситуація може стати для великих міст, повсякденне функціонування яких залежить від стабільного руху між берегами річки.
" Вже другу добу всі телеграм-канали та новинні стрічки з посиланням на мене кажуть про те, що Герасимов віддав команду зруйнувати мости через Дніпро. А ви що, цього не розуміли? По-перше, Росія - терорист. По-друге, це нормальна воєнна логіка відрізати логістику, а переправи через Дніпро - це основні логістичні артерії", - наголосив офіцер.
У відповідь на загрозу у Києві планують звести дві тимчасові мостові конструкції, які мають стати альтернативою наявним переправам у разі обмеження руху. Про це в інтерв’ю Телеграфу розповів народний депутат від фракції «Слуга народу», заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко. За його словами, нові конструкції мають частково компенсувати можливі обмеження руху на шести столичних мостах.
За словами парламентаря, підготовчі роботи вже розпочалися: зокрема, облаштовують під’їзні шляхи до майбутніх переправ. Для реалізації проєкту уряд передбачив спрощену процедуру будівництва, а фінансування має надходити з державного та міського бюджетів.
"Наразі запланована побудова двох таких тимчасових мостових конструкцій в Києві. Саме для того, щоб це було частковою альтернативою шістьом мостам, які є в Києві. Ці мостові конструкції, в порівнянні з побудовою моста, відносно швидко складаються", - пояснив Крейденко.
Він уточнив, що на спорудження переправ планують спрямувати 1,2 млрд гривень зі спеціального фонду державного бюджету. Ще 1 млрд гривень, за його інформацією, має виділити Київ. Загальний обсяг фінансування становитиме 2,2 млрд гривень.
"За 3-4 місяці. Вже є постанова Кабінету Міністрів щодо спрощеної процедури побудови таких мостів і є кошти - 1 млрд 200 млн грн з центрального бюджету зі спеціального фонду на побудову понтонних мостів. Вони мають забезпечити альтернативний рух і з'єднання між берегами - правим і лівим. Київ також долучений до цього процесу. Наскільки я знаю, Київ виділяє 1 млрд грн на реалізацію цього проєкту. Тобто сумарно 2,2 млрд грн буде використано для побудови цих мостів", - повідомив народний депутат.
За словами Крейденка, нові конструкції мають передбачати щонайменше по одній смузі руху в кожному напрямку; для легкових автомобілів може бути передбачено по дві смуги. Водночас повністю замінити пропускну спроможність наявних мостів вони не зможуть.
"По Києву налічується приблизно 600 тисяч автівок на день, які проходять через столичні мости. Поставили задачу забезпечити хоча б 50% від 600 тисяч, щоб можна було реалізувати за допомогою цих проєктів. Я сумніваюся, що за допомогою двох мостів можна буде забезпечити 300 тисяч пропускної спроможності. Але як альтернатива і як план «Б», він має існувати, і має будуватися. Адже ми бачимо, що ці удари по мостах вже носять системний характер", - зазначив Крейденко.
За прогнозом Крейденка, якщо роботи розпочнуть вчасно, понтонні переправи можуть з’явитися в лютому - на початку березня 2027 року. Конкретні строки залежатимуть від обраних конструкцій та перебігу будівництва.
Окремо парламентар оцінив ризик фактичного розділення столиці на два окремі міста. Він вважає, що такий розвиток подій не є неминучим, однак для запобігання транспортному колапсу необхідна належна організація відновлення мостів та інформування населення.
"Все ж таки запаси стійкості мостів у нас ще є. Тут головне питання - організація роботи. Якщо роботи не буде (зі сторони Києва і його очільників і зі сторони міністерства), то, в принципі, Київ може розділитися на дві частини. Але це такий негативний сценарій, який я точно не хочу, щоб відбувся і був реалізований ворогом", - сказав він.
Крейденко також розкритикував відсутність постійно діючих експертних груп, які могли б оцінювати стан мостів після російських атак. На його думку, такі фахівці повинні визначати ступінь пошкоджень, можливість відновлення руху та допустимі обмеження для різних категорій транспорту.
"Якщо є влучання, вже давно можна було б місту і міністерствам створити оперативні постійно функціонуючі експертні групи, які виїжджають на місце влучання, оцінюють ураження і хоча б від них можна отримати інформацію і повідомити киянам, наскільки це важкі ушкодження, через скільки часу буде відновлено дорожнє покриття, чи посилені якісь опори, вантові троси. Все це має робити оперативна експертна група, комунікувати з киянами і казати, мовляв, вибачте, але є ураження, очікуємо, що за тиждень все зробимо, плануйте свій шлях з роботи додому і назад відповідно до наших прогнозів", - пояснив парламентар.
Він додав, що без зрозумілої комунікації мешканці столиці змушені самостійно з'ясовувати, які переправи працюють, кому дозволено ними користуватися та як планувати пересування містом.
Ризики для наявних мостів залежать не лише від характеру атаки, а й від особливостей конструкції та місця влучання. У матеріалі УНІАН фахівці пояснили, чому пошкодження мосту не обов’язково призводить до руйнування всієї споруди, але й не означає, що вона гарантовано витримає ракетний удар.
Інженерка мостів і транспортних тунелів Анна Мінюкова пояснила, що під час проєктування споруд закладають запас міцності. Тому пошкодження окремих елементів не завжди призводить до втрати несучої здатності всієї конструкції. Однак цей запас не можна трактувати як гарантію захисту від ракетних ударів.
"Мостові конструкції не проходять випробувань на стійкість до сучасних бойових уражень, зокрема балістичних ракет", - сказала Мінюкова.
Інженерка пояснила, що універсальної формули, яка дала б змогу визначити, скільки влучань витримає конкретний міст, не існує. Усе залежить від характеру пошкоджень, їхнього розташування та впливу на загальну роботу споруди.
Навіть якщо конструкція залишається цілою, рух нею можуть тимчасово заборонити. Після обстрілів фахівцям необхідно провести технічне обстеження, визначити стан пошкоджених елементів і виконати ремонтні роботи. Такий сценарій уже траплявся з Південним мостом у Києві.
"Це все завдає економічної шкоди для міста і країни, що, скоріше за все, і є основною ціллю ворога разом із підвищенням народного невдоволення та панічних настроїв", - зазначила Мінюкова.
На її думку, повне руйнування великого мосту через Дніпро внаслідок ракетної атаки малоймовірне. Ще менш імовірним вона вважає одночасне знищення або виведення з ладу всіх київських мостів.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов також зазначив, що для повного знищення мостів історично застосовували й інші методи, зокрема підрив конструкцій. Він нагадав про практику підриву конструкцій за допомогою заздалегідь закладеної вибухівки.
"Ми підривали мости, коли активно оборонялися в 2022 році. Такі мости руйнуються повністю. Якщо знати, куди закладати заряд, можна зробити так, що ремонтувати цей міст буде економічно абсолютно ніяк не виправдано", - розповів Беспалов.
Схожу оцінку міцності старих мостових споруд дав колишній заступник головного архітектора Києва, член Української академії архітектури Віктор Глеба. Він звернув увагу на вимоги, які застосовували під час проєктування мостів у радянський період, зокрема щодо можливого військового навантаження.
"Проєктна несуча спроможність мала десятикратне закладення міцності. Тому що в радянських нормах по нашим мостам мала проходити танкова бригада з лівого берега на правий", - відзначив Глеба.
Російські атаки загрожують не лише транспортному сполученню, а й передаванню електроенергії між регіонами. Директор енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Володимир Омельченко в інтерв’ю Radio NV пояснив, що російські війська намагаються порушити цілісність об’єднаної енергосистеми України.
За словами експерта, противник атакує не лише окремі об'єкти генерації, а й інфраструктуру, яка забезпечує передавання електроенергії між областями. Особливу увагу російські війська приділяють енергетичним переходам через Дніпро, підстанціям та іншим важливим елементам мережі. Серед регіонів, які можуть опинитися під загрозою енергетичної ізоляції, він назвав Київський, Дніпровський та Одеський.
«[Росіяни, - ред.] намагаються відрізати київський регіон від енергосистеми, Дніпро. І одеського регіону також це стосується. Також намагаються розділити всю систему на дві частини, західну і східну, б’ють по переходах, по підстанціях і по переходах ліній електропередач через Дніпро, це зрозуміло», - заявив Омельченко.
Водночас експерт наголосив, що попри тривалі російські атаки повного блекауту вдалося уникнути. Одним із важливих чинників стійкості стали інженерні заходи захисту енергетичних об'єктів, які реалізовувалися протягом повномасштабної війни.
Зокрема, компанія «Укренерго» створила понад 220 об'єктів інженерного захисту другого рівня. До відповідних заходів долучилися й інші енергетичні компанії. Омельченко вважає, що без цієї роботи наслідки російських атак для споживачів могли бути значно важчими.
«Якби цього не було зроблено вчасно, хоча можна було, мабуть, і більше зробити, то вже б електроенергії не було, мабуть, не годинами, а добами», - сказав експерт.
Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев в ефірі телеканалу Апостроф пояснив, як російські атаки можуть порушити централізоване електропостачання. За його словами, противник послідовно намагається виводити з ладу об’єкти, які з’єднують регіони в єдину енергосистему.
Українська енергосистема наразі працює як єдина структура, що дає змогу передавати електроенергію з областей із надлишком генерації до регіонів, де її бракує. За словами Рябцева, цей механізм особливо важливий для Києва, де із січня 2026 року майже немає власної генерації, а також для Дніпра.
Експерт зазначив, що Росія прагне не лише розділити енергетичну систему по Дніпру, а й надалі ізолювати окремі території лівобережної України. Для цього російські війська атакують трансформаторні підстанції, які забезпечують передавання електроенергії між областями.
"Російська Федерація вже давно поставила перед собою велику задачу поділити об'єднану енергетичну систему навпіл вздовж Дніпра і потім вишматовувати від тієї частини лівобережної, що залишилося, окремі підсистеми, починаючи там з Чернігівської, Сумської, завершуючи Одеською. Тобто працювати вздовж лінії фронту", - сказав Рябцев.
Він наголосив, що повністю реалізувати задум противнику поки не вдалося. Проте пошкодження ключових елементів мережі вже створює ризики для окремих промислових об'єктів і населених пунктів.
Зокрема, Рябцев прокоментував попередження голови Дніпропетровської обласної ради Миколи Лукашука щодо можливості перетворення Дніпра та частини області на так званий енергетичний острів. Ідеться про ситуацію, за якої певна територія втрачає можливість повноцінно отримувати електроенергію через загальну мережу.
"Вже станом на сьогодні це можливо, тому що можуть бути пошкоджені ключові об’єкти, які забезпечують живлення окремих великих підприємств, які працюють на лівому березі Дніпра", - зазначив експерт.
За його словами, у разі порушення централізованого електропостачання енергетикам доведеться відновлювати передавання електроенергії між регіонами після завершення ремонтних робіт. Тим часом критично важливі об'єкти повинні мати автономні джерела живлення, щоб певний час працювати без підключення до загальної системи.
Рябцев також наголосив на відповідальності місцевої влади за підготовку до можливих перебоїв. Ще в березні цього року Рада національної безпеки і оборони України поставила завдання забезпечити стійкість регіонів і окремих міст до ймовірного припинення централізованого електропостачання.
Окремою проблемою залишається широта російської кампанії проти енергетики. За словами експерта, противник атакує генерацію, високовольтні підстанції, комутаційне обладнання та відкриті розподільчі пристрої. Через це захист лише окремих великих об'єктів не гарантує безперебійної роботи всієї системи.
Росія також застосовує реактивні безпілотники для ураження елементів, які залишаються вразливими навіть на об'єктах з інженерним захистом. Серед таких цілей - релейне та комутаційне обладнання, повітряні лінії електропередач і ізолятори.
"Я б не сказав, що саме номер один, тому що пріоритети постійно змінюються, і зокрема і росіяни атакують об'єкти генерації і високовольтні підстанції, і комутаційне обладнання, відкриті розподільчі пристрої, тобто все, що може забезпечити генерацію електричної енергії, що може забезпечити її передачу і розподіл. Зараз тактика прямує до так званої тактики тисячі порізів", - пояснив Рябцев.
Він додав, що противник намагається ускладнювати відновлення пошкодженої інфраструктури повторними ударами по тих самих об'єктах. Для протидії таким діям необхідні активний захист, достатня кількість дронів-перехоплювачів та ефективні засоби радіоелектронної боротьби.
Рябцев підкреслив, що відповідальність за безпеку енергетичної інфраструктури не можна покладати виключно на енергетичні компанії. Важливу роль у протидії російським атакам мають відігравати Сили оборони України.
Водночас експерт закликав не поширювати необґрунтовано песимістичні прогнози про неминучі багатодобові блекаути у великих містах. Він визнав наявність серйозних проблем в енергетичній системі, але наголосив на роботі фахівців із відновлення та військових із захисту критичних об'єктів.
"Я не знаю таких сценаріїв, може хтось там з експертів щось про це знає, але, напевно, такі заяви можна прирівняти до російської пропаганди. Є проблеми в функціонуванні енергетичної системи, але на то і існують енергетики, щоб ці проблеми долати, на то існують і Сили оборони, щоб захищати об'єкти критичної інфраструктури", - сказав він.
Читайте також: