Про що йдеться у матеріалі:
Росія заявила про ймовірне перше застосування Україною далекобійної балістичної ракети для удару по Московській області. Водночас українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, а експерти закликають зважати на те, що наразі більшість деталей походить із заяв російської сторони.
Главред зібрав головне, що варто знати про удар української балістики по Росії.
Агентство Bloomberg звернуло увагу на заяву російського Міноборони про збиття «оперативно-тактичної ракети великої дальності», що може означати перше бойове застосування Україною балістичної зброї власного виробництва.
"За останні 24 години засоби ППО збили оперативно-тактичну ракету великої дальності, а також сім керованих авіабомб і 602 безпілотники літакового типу", - заявили у Міністерстві оборони РФ.
У Bloomberg звернули увагу, що ця інформація з'явилася майже одночасно із повідомленнями української компанії Fire Point про наближення до льотних випробувань перспективної ракети FP-9. Головний конструктор компанії Денис Штілерман ще у червні повідомляв, що завершується робота над двигуном, а перші повноцінні випробування можуть стартувати вже цього літа або на початку осені. За заявленими характеристиками нова ракета повинна мати дальність приблизно 850 кілометрів, що потенційно дозволяє завдавати ударів по об'єктах далеко в тилу Росії.
"Якщо ця інформація підтвердиться, запуск стане новим етапом у розвитку українських далекобійних можливостей, оскільки висока швидкість і балістична траєкторія істотно скорочують час реагування систем ППО та ускладнюють перехоплення", - зазначили аналітики Bloomberg.
Авіаційний експерт Богдан Долінце наголошує, що поки немає жодних офіційних підтверджень від української сторони, тому всі висновки ґрунтуються виключно на повідомленнях російських джерел. Саме тому остаточні оцінки робити зарано, однак окремі технічні деталі дозволяють висувати певні припущення.
"Якщо вірити інформації ворога, то дійсно мовиться про балістичні засоби ураження. Наскільки ці дані відповідають реальності - питання відкрите. З високою ймовірністю це схоже саме на тестовий запуск української балістичної ракети", - підкреслив Богдан Долінце в ефірі 24 каналу.
Експерт звернув увагу на відеозаписи, які поширили російські ресурси після інциденту. За його словами, характер вибуху дозволяє припустити використання бойової частини масою від 500 до 1000 кілограмів.
Дивіться відео про ймовірні наслідки удару балістики по Московській області:
The site where one of the missiles landed in the Moscow Region.
- Exilenova+ (@Exilenova_plus) June 30, 2026
It’s hard to say whether it was shot down or fell short, but the warhead is powerful enough for that distance. pic.twitter.com/tKqFNA6NXv
Подібні параметри можуть відповідати як сучасним українським крилатим засобам ураження, так і перспективним балістичним ракетам. Крім того, важливою деталлю є те, що росіяни повідомляли лише про одну ракету. З військової точки зору одиничний запуск майже не використовується для бойових операцій, однак повністю відповідає сценарію випробування нового озброєння.
"Одиничний запуск ракети не є ефективним для нанесення удару, але для проведення випробувань цього цілком достатньо", - наголосив Долінце.
Окремо він звернув увагу на ще один технічний аспект. На російських ресурсах стверджувалося, що перехоплення здійснювали комплекси С-400, які здатні працювати по цілях на великій висоті. За різними оцінками, ракета була уражена на висоті приблизно 300–400 кілометрів, а така траєкторія характерна саме для балістичних ракет.
Експерт також зазначив, що окупанти фактично самі визнали дуже небезпечний для себе факт. Якщо Україна дійсно отримує власну далекобійну балістику, це означає появу нової загрози для підприємств військово-промислового комплексу у Московській області та інших регіонах, які досі залишалися відносно недосяжними.
Поява української балістичної ракети змінює ситуацію не лише через її дальність польоту. Не менш важливо те, що Росія фізично не має достатньої кількості сучасних систем протиракетної оборони, щоб прикрити всі стратегічні підприємства. Про це заявив військовий експерт Павло Нарожний.
"Українська балістична ракета, згідно з останніми даними, матиме дальність приблизно 800–850 кілометрів. Це означає, що Сили оборони отримають можливість діставати до Москви", - зазначив Павло Нарожний в коментарі 24 каналу.
За словами експерта, Росія дійсно здатна перехоплювати окремі балістичні ракети, однак це можливо лише із застосуванням комплексів С-400 та С-500. Таких систем небагато навіть у самої Росії. Частина цих комплексів вже перекинута на окуповані території України, а окремі елементи цих ЗРК неодноразово ставали цілями українських ударів. Через це Кремлю доведеться робити непростий вибір між прикриттям фронту та захистом власної території.
"Росія атакує нас балістикою, але наша територія значно менша. У них країна величезна, тому вони не зможуть прикрити всі підприємства військово-промислового комплексу. Їм доведеться переносити комплекси С-400 і С-500 вглиб Росії, але навіть це не гарантує стовідсоткового перехоплення", - наголосив Нарожний.
Водночас експерт підкреслив, що визначальним фактором стане серійне виробництво. Якщо українська промисловість зможе виготовляти хоча б кілька ракет щомісяця, це вже створить системну проблему для російського оборонного комплексу, змушуючи Москву розпорошувати сили ППО та вкладати додаткові ресурси у захист численних об'єктів.
"Навіть якщо Україна вироблятиме лише 5–10 таких ракет на місяць, цього може бути достатньо, щоб створити катастрофічні наслідки для російського військово-промислового комплексу", - підсумував експерт.
Україна одночасно працює над кількома перспективними ракетними програмами, які мають різне призначення. Одним із ключових напрямків є балістична ракета, яка в експертному середовищі фігурує під зарезервованою назвою "Пелікан" і базується на проєкті FP-7. Про це повідомив авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.
"Це перша наша балістична ракета, створена на базі радянської зенітної ракети. В основному використано її корпус. За повідомленнями наших військових, вона вже пройшла випробування ще у лютому. Телеметричні вимірювання показали, що ракета літала приблизно на 100 кілометрів, а отримані результати відповідали очікуванням", - розповів Валерій Романенко в інтерв’ю УНІАН.
За його словами, під час таких випробувань насамперед перевіряються параметри прискорення, поведінка ракети на різних ділянках польоту, характеристики траєкторії та можливість виходу на необхідну висоту. Після цього українські конструктори почали працювати над універсалізацією проєкту та розглядали варіант використання окремих технічних рішень для перспективної зенітної модифікації FP-7X. При цьому офіційної інформації про систему управління, пускові установки чи організацію серійного виробництва поки що не оприлюднювали.
"Поки що триває розробка самої ракети, системи управління та пускової установки. Офіційних деталей щодо серійного виробництва наразі немає", - зазначив експерт.
Романенко також повідомив, що під час подальших випробувань вдалося збільшити розрахункову дальність польоту приблизно до 250–300 кілометрів. При цьому бойова частина залишилася на рівні близько 150 кілограмів. На його думку, навіть створення українського аналога американської ракети ATACMS уже стане вагомим досягненням, адже це суттєво посилить можливості ЗСУ щодо знищення пунктів управління, логістичних вузлів та інших важливих військових об'єктів Росії поблизу фронту.
"Якщо вдасться створити хоча б аналог ATACMS, це вже стане величезною допомогою для знищення російської системи управління, логістики вздовж лінії фронту та нанесення ударів по індустріальних центрах у прикордонних регіонах Росії", - наголосив Романенко.
Експерт окремо звернув увагу, що не варто плутати різні українські ракетні проєкти. За його словами, "Фламінго" є крилатою ракетою, тоді як "Пелікан" належить саме до балістичного класу. Вони принципово відрізняються як за траєкторією польоту, так і за дальністю застосування.
"Фламінго" - це крилата ракета, а "Пелікан" - балістична. Це принципова різниця. Не менш важлива різниця полягає й у дальності: у "Фламінго" вона становить близько 3000 кілометрів, тоді як у "Пелікана" - приблизно 300 кілометрів", - пояснив експерт.
Авіаексперт Костянтин Криволап вважає, що навколо потенційної української балістики вже виникає значний інформаційний резонанс. Проте, на його переконання, не варто ототожнювати появу нової ракети із негайними ударами по російській столиці, оскільки на першому етапі головним завданням стане доведення комплексу до максимальної ефективності.
"Я не думаю, що в першу чергу ми будемо лупити по Москві. Думаю, що ракетою FP-9 будуть знищуватися об'єкти, коли вона буде вже доведена і буде вже досить точна", - наголосив Криволап.
За словами експерта, будь-яка сучасна ракета проходить тривалий цикл удосконалення. Він пояснив, що система наведення фактично також працює на складних алгоритмах, які необхідно постійно вдосконалювати. Саме тому новий комплекс не може відразу демонструвати максимальну точність. Криволап порівняв цей процес із навчанням моделей штучного інтелекту, коли система поступово накопичує необхідний досвід і лише після цього забезпечує прогнозований результат.
"Її теж треба "навчити". Там що штучний інтелект, що керування ракетою - це алгоритми. Закладені правильні алгоритми дають правильні результати", - пояснив експерт в коментарі УНІАН.
На його думку, після завершення всіх випробувань такі ракети повинні застосовуватися насамперед проти найважливіших стратегічних об'єктів Росії. Аналогічний шлях проходить і крилата ракета FP-5 Flamingo, яка також поступово доводиться до високого рівня надійності, вдосконалюється система наведення та зростає відсоток успішних уражень.
"Коли три з п'яти заходять - це гарний параметр. А схоже, що зайшли чотири. І те саме з балістичною зброєю", - зазначив Криволап.
Коментуючи можливу реакцію Росії, експерт висловив сумнів у тому, що Кремль зможе оперативно наростити можливості протиракетної оборони. Він звернув увагу, що російські заяви про створення новітніх комплексів уже багато років не підтверджуються їхньою реальною появою на полі бою.
"А з чого вона буде нарощувати? Вони будуть розповідати, що з'явиться комплекс С-500, який буде знищувати все, що завгодно, але про комплекс С-500 ми чуємо з 2022 чи 2023 року", - зазначив Криволап.
За його словами, ще під час розгортання перших батарей С-400 у Криму російське керівництво заявляло про швидке надходження систем С-500, однак за минулі роки ці обіцянки так і не були реалізовані у необхідних масштабах. Сам факт появи української балістики не означає, що РФ автоматично зможе знайти ефективну відповідь.
"Те, що хочуть росіяни, - це одне, а те, що буде насправді, - зовсім інше", - підсумував експерт.
Засновник компанії First Contact Валерій Боровик підтвердив, що роботи над українською балістичною ракетою наближаються до ключового етапу. Він розповів про власне спілкування з головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом та заявив, що розробники налаштовані досить оптимістично.
"Тиждень тому я спілкувався з Денисом. Він дуже позитивно налаштований. І цього літа розпочнуться льотні випробування", - повідомив Боровик в ефірі FREEDOM.
Він пояснив, що створення балістичної ракети є одним із найскладніших технологічних процесів. Недостатньо лише розробити корпус чи двигун - головною складовою залишається високоточна система наведення, яка повинна забезпечити стабільне ураження цілей на дистанціях близько 800 кілометрів.
"Багато компонентів потрібні, щоб балістика запрацювала правильно на ті самі 800 км", - зазначив він.
На думку експерта, поява такого озброєння стане серйозним посиленням української армії, однак не варто очікувати миттєвого перелому лише завдяки одному виду зброї. Він нагадав, що Росія вже тривалий час використовує власні балістичні ракети, але навіть це не дозволило їй досягти поставлених військових цілей.
"Коли у нас буде балістика, це буде лише один з елементів війни", - наголосив Боровик.
Водночас він переконаний, що регулярні високоточні удари по військовій інфраструктурі РФ можуть поступово посилювати внутрішню напругу всередині самої Росії. На його думку, поєднання військового тиску на фронті та ударів по тиловій інфраструктурі здатне прискорити внутрішні кризові процеси в країні-агресорі.
"2022 рік став початком кінця Росії. І ми досягнемо цієї мети, зокрема за допомогою балістики, але не тільки", - підсумував Валерій Боровик.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що останні масштабні атаки українських безпілотників на Московський регіон були важливим етапом перевірки українських можливостей. За його словами, результати таких операцій дозволили оцінити ефективність прориву російської багатошарової системи ППО.
"Недавня атака на Москву була випробуванням наших можливостей. Ми побачили, що можемо проривати щонайменше три кільця російської протиповітряної оборони", - зазначив Коваленко в інтерв’ю Главреду.
Водночас він наголосив, що найближчим часом Москва не стане головною ціллю українських ударів. До осінньо-зимового періоду Україна продовжуватиме нарощувати виробництво далекобійних дронів, розширювати їхні можливості та паралельно завершувати підготовку нової балістичної ракети.
"До Москви справа дійде в осінньо-зимовий період. До того часу вже почнуть літати й наші балістичні ракети", - прогнозує експерт.
Коваленко також нагадав про перший результативний удар крилатою ракетою Fire Point 5 Фламінго по російському об'єкту в Армянську у 2025 році. На його думку, саме цей досвід став важливим етапом розвитку українських далекобійних ракетних програм, а запуск нової балістичної ракети може відбутися вже наприкінці літа.
Особливу увагу він звернув на Крим, який, за його словами, є одним із найбільш насичених системами протиповітряної оборони районів Росії. Саме тому випробування нової зброї у таких умовах дозволить максимально об'єктивно оцінити її бойові можливості та здатність долати сучасну ППО.
"Максимально складні умови, щільна ППО, важливі об'єкти, близька відстань - усе це є в Криму. Тому починати випробування нашої балістики логічно саме звідти. А далі вже все це полетить на Москву, Бєлгород і далі", - підсумував Олександр Коваленко.
Читайте також:
Bloomberg - американська компанія (партнерство з обмеженою відповідальністю), провайдер фінансової інформації. Один із двох провідних світових постачальників фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків, пише Вікіпедія.