Коротко
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня оголосив про домовленість із російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Після цього Мінфін США тимчасово дозволив операції з російським дизелем, послабивши санкційні обмеження. Угоду оголосили саме тоді, коли українська делегація у Флориді обговорювала з представниками адміністрації Трампа шляхи завершення війни.
Главред з'ясував, що передбачає дизельна угода Трампа і Путіна, чому вона викликала обурення в Україні, чи зможе Росія виконати обіцянки та як на рішення Вашингтона відреагували в Конгресі США.
Про домовленість Дональд Трамп повідомив у соцмережі Truth Social. За його словами, після «надзвичайно успішної дискусії» з Путіним сторони погодили постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки.
Трамп заявив, що Росія негайно поставить понад 300 тис. тонн дизеля, ще 500 тис. тонн - упродовж листопада, а потім - 1 млн тонн. Крім того, з урахуванням стану російських дизельних нафтопереробних заводів Москва, за його словами, має відвантажити ще 3 млн тонн у найкоротший термін.
Американський президент пояснив рішення необхідністю знизити вартість пального для громадян США.
«Нижчі ціни для американців, особливо для наших великих фермерів, власників ранчо та далекобійників, - мій найбільший пріоритет», - наголосив Трамп.
Уже наступного дня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало генеральну ліцензію №135, яка дозволяє операції з російським дизелем. Про документ повідомило Міністерство фінансів США. За даними Reuters, дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.
Таким чином, Вашингтон тимчасово послабив санкційні обмеження, запроваджені проти російського енергетичного сектору. Це сталося на тлі спроб США знизити ціни на пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу, запланованих на 3 листопада.
Під час спілкування з журналістами Трамп назвав домовленість «дуже великою угодою», подякував Путіну та заявив, що дизель - «саме те, що нам потрібно». Коли його попросили прокоментувати критику Зеленського, американський президент спочатку перепитав, хто саме висловив невдоволення, а потім коротко відповів: «Окей».
Після повторного запитання Трамп відкинув закиди Києва.
«Ні, ми - сильний партнер. Світу потрібна нафта, а США - дизель», - заявив він.
Головний мотив Білого дому - зростання цін на пальне у США напередодні проміжних виборів до Конгресу. На них республіканці ризикують втратити свою хитку більшість, а вартість життя залишається однією з важливих тем для американських виборців.
За даними автомобільної асоціації AAA, 8 жовтня середня ціна дизельного пального у США сягнула 6,28 долара за галон. Від початку війни США та Ізраїлю з Іраном 28 лютого дизель подорожчав на 70%. Це пальне особливо важливе для аграрного сектору, вантажних перевезень і домогосподарств, які використовують його для опалення.
Другий чинник - українські удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп неодноразово пов'язував їх зі зростанням світових цін на пальне, а наприкінці вересня розповідав, що просив Зеленського сповільнити атаки.
На тлі пошкоджень нафтопереробної інфраструктури Росія обмежила експорт дизеля. На початку жовтня російський уряд продовжив відповідну заборону до 31 жовтня, пояснивши це потребами внутрішнього ринку під час жнив.
За даними Axios, рішення щодо постачання дизеля Трамп ухвалив після того, як Зеленський проігнорував приблизно шість прохань Вашингтона припинити удари по російських НПЗ. Американський посадовець, обізнаний із ситуацією, розповів виданню, що президент США хотів односторонньої відмови Києва від таких атак і не вважав їх рівноцінними російським ударам по українській енергосистемі.
«Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи бити по НПЗ, він підриває добру волю, яку вибудував із Трампом за останні шість місяців. Атаки на нафтопереробні заводи завдають болю Росії, але вони завдають болю і США», - заявив співрозмовник Axios.
Заява Трампа пролунала саме тоді, коли його спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер проводили в Маямі переговори з українською делегацією та високопосадовими дипломатами Німеччини, Франції, Великої Британії, ЄС і НАТО.
За даними Axios, восьмигодинна зустріч стосувалася гарантій безпеки для України, нових пропозицій щодо територій, післявоєнного пакета фінансування відбудови та відновлення української армії, а також перспектив вступу України до ЄС. Сторони також обговорювали можливу архітектуру безпеки між Європою та Росією після завершення війни.
За інформацією видання, Віткофф і Кушнер попередили українську сторону, що Трамп планує поговорити з Путіним і оголосити про послаблення санкцій щодо російського дизеля.
Український посадовець стверджував, що американці погрожували відключити Київ від розвідувальних даних США, якщо удари по російських НПЗ триватимуть. Американська сторона заперечила таку інтерпретацію. За її версією, посланці лише нагадали, що США постачають Україні боєприпаси та розвіддані, а отже, Київ має враховувати наслідки своїх дій для американських споживачів.
В інтерв'ю Axios Володимир Зеленський розповів, що зустріч у Флориді запропонував сам Віткофф. За словами президента, під час переговорів американці не повідомляли про можливу дизельну угоду з Москвою. Лише приблизно за годину до заяви Трампа українська делегація дізналася, що президент США планує розмову з Путіним і може оголосити рішення щодо санкцій.
«Це нечесно, бо ми намагалися вибудувати наші відносини найкращим чином. Схоже, що вони з одного боку використали цю можливість, щоб зустрітися з нами, а з іншого - зателефонували Путіну й домовилися про це», - сказав глава держави.
У коментарі журналістам Зеленський висловився ще жорсткіше.
«Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму. І це точно нечесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», - заявив президент.
Україна пропонує Вашингтону інший підхід до деескалації: припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з обох боків. За словами Зеленського, американська команда добре знає цю позицію.
У вечірньому дописі в Telegram президент нагадав, що того самого дня в Києві перебувала двопартійна делегація Конгресу США. Він закликав Вашингтон посилити тиск на Росію, підтримувати Україну в захисті населення та застосовувати санкції, зокрема передбачені законом, пов'язаним із сенатором Ліндсі Гремом.
Зеленський також нагадав про російські атаки на українські міста й енергетичну інфраструктуру. За його словами, Росія продовжувала обстрілювати Київ, Дніпро, Харків та Одесу, а також завдавала ударів по цивільних об'єктах.
«Будь-яке послаблення санкцій проти Росії без чіткої та тривалої деескалаційної домовленості з Росією - це очевидна слабкість. Це грає на Росію, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше буде поважати Америку і завдасть ще більше втрат і збитків світу», - наголосив президент.
Київ пропонує Вашингтону домовленість, за якою обидві сторони припинять удари по енергетичних об'єктах.
«Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику. Ми пропонуємо Америці саме таку домовленість і вважаємо, що сили Сполучених Штатів достатньо, щоб досягти такого компромісу», - пояснив Зеленський.
Він також розкритикував рішення Трампа, заявивши, що послаблення обмежень не наближає мир.
«Подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія "віддячить" за дизель подальшим терором та підлостями. Дозвіл Росії продавати нафтопродукти - це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити», - наголосив президент.
Угоду Зеленський порівняв із торішнім самітом Трампа і Путіна на Алясці, після якого, за оцінкою українського президента, Вашингтон погодився на низку вимог Москви, не отримавши співмірних поступок натомість.
«Знаєте, це схоже на подарунок Путіну на день народження. Виглядає абсолютно жахливо. Що отримав Трамп? Що в нього буде більше дизеля? Для кого? Більше російського дизеля для американців? Це показує слабкість світу. Це схоже на Аляску номер два», - заявив Зеленський.
Водночас президент не сказав, що США більше не можуть виступати посередником у переговорах. Він наголосив, що Україна й надалі потребує американської участі в пошуку способу завершити війну.
Зеленський також припустив, що дизельна домовленість може бути пов'язана з планами американських посланців відвідати Росію.
«Якщо ви дозволяєте їм експортувати дизель, а перед цим вважаєте, що маєте поїхати до Росії на переговори, схоже, що ви купуєте цю зустріч. Можливо, я не правий, але це так виглядає. Інакше навіщо це робити?» - зауважив він.
Кремль представив телефонну розмову президентів у значно позитивнішому тоні. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що лідери спілкувалися приблизно півтори години. За його словами, Трамп тепло привітав російського президента з днем народження, яке той відзначав 7 жовтня, і передав вітання від першої леді.
Ушаков стверджував, що розмова була настільки довірливою, що «ніхто не хотів першим класти слухавку».
Однак у питанні війни проти України Москва не продемонструвала готовності до негайного відновлення мирних переговорів. Путін звинуватив Київ у спробах зірвати вибори до Держдуми та в ударах по Москві й інших російських містах. Він також переконував Трампа, що український спротив нібито «не має жодних перспектив», а російські війська «повністю володіють ініціативою й просуваються вперед».
За словами Ушакова, Росія продовжуватиме бойові дії, доки не досягне «всіх своїх цілей».
«Президент сказав: ми подумаємо, коли ці переговори можна буде відновити», - передав помічник Путіна слова російського президента.
Ушаков додав, що Трамп доручив передати отримані від Путіна «сигнали» українській делегації. Сторони також обговорили роботу каналів зв'язку, зокрема на рівні спецслужб, і можливу зустріч на полях саміту АТЕС, якщо обидва президенти візьмуть у ньому участь.
Окремо в Кремлі заявили, що російська омбудсменка Яна Лантратова підтримуватиме контакт з апаратом Меланії Трамп щодо ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині.
Сам Путін заявив про готовність постачати нафту й нафтопродукти на ринки США та всього світу, стверджуючи, що це позитивно позначиться на глобальній економіці.
Віцепрем'єр РФ Олександр Новак уточнив, що Росія може відвантажити 300 тис. тонн дизеля вже в жовтні, а згодом збільшити постачання. Спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв привітав рішення Вашингтона невдовзі після заяви Трампа.
За даними Reuters, ще минулого місяця під час візиту до Вашингтона Дмитрієв просив видати ліцензії на експорт дизеля до США великим російським нафтовим компаніям.
Після оголошення домовленості ф'ючерси на дизель у США подешевшали майже на 5% - до 4,64 долара за галон. Однак аналітики сумніваються, що угода забезпечить тривале зниження цін: обіцяні обсяги порівняно невеликі на тлі американського виробництва та світового попиту.
За розрахунками Reuters, перші 300 тис. тонн дизеля - це приблизно 2,25 млн барелів. Для порівняння, США експортують близько 1,5 млн барелів дизельного пального на добу.
«Я не можу переоцінити, наскільки це пшик», - написав у соцмережі X засновник аналітичного ресурсу CommodityContext Рорі Джонстон. Він нагадав, що за звичайних умов Росія експортує значно більше дизеля, ніж передбачає перша частина домовленості.
Аналітик консалтингової компанії Wood Mackenzie Джим Мітчелл також не вважає угоду повноцінним розв'язанням проблеми.
«Це явно не вирішення проблеми, а лише ще один потік для дуже напруженого ринку дизеля», - оцінив він.
За даними Управління енергетичної інформації США, на які посилається CNN, перші дві партії - 300 тис. і 500 тис. тонн - могли б покрити потреби американського ринку приблизно на півтора дня.
Засновник і директор з інвестицій Pickering Energy Partners Ден Пікерінг звернув увагу на те, що Трамп говорив про тонни, а не про барелі.
«Для пересічного спостерігача цифра в тоннах виглядає більш значною. Це радше політика, ніж реальний переломний момент», - пояснив експерт.
Старший аналітик Eurasia Group Грегорі Брю, слова якого наводить Politico, підрахував, що негайні зобов'язання Москви становлять менш як 2% від обсягу виробництва дизеля у США, який, за його оцінкою, сягає 3,6 млн барелів на добу.
На його думку, важливіше за обсяг перших поставок те, чи справді Росія готова скасувати обмеження на експорт нафтопродуктів.
«Окрім того, що ці цифри не надто великі, це свідчить про те, що Росія готова скасувати заборону на експорт нафтопродуктів… що, на мою думку, навряд чи станеться без припинення атак з боку України», - написав Брю в X.
У коментарі CNN аналітик припустив, що Путін може очікувати від Києва припинення ударів по російських НПЗ в обмін на послаблення санкцій.
«У мене також є сильна підозра, що Путін очікує від України припинення атак на нафтопереробні заводи в обмін на цю послугу Трампу. Мені важко уявити, що Зеленський піде на співпрацю в цьому питанні», - зазначив він.
Окреме питання - чи має Росія достатньо пального для виконання всіх озвучених зобов'язань. Колишні американські чиновники сумніваються в цьому, оскільки частина російських НПЗ зазнала пошкоджень через українські удари, а Москва обмежувала експорт, намагаючись забезпечити власний внутрішній ринок.
Водночас колишній високопосадовець Держдепартаменту США в коментарі CNN зауважив, що для Кремля важливий не лише фізичний обсяг поставок. Сам факт домовленості дозволяє Путіну продемонструвати, що Вашингтон готовий послаблювати санкції та співпрацювати з Росією в енергетичній сфері.
«Він уже домігся бажаного результату: Трамп вважає, що отримав передвиборчий козир, який може вплинути на ринки. Путін може бути яким завгодно, але він не дурний», - зазначили співрозмовники CNN.
Політолог Володимир Горбач у колонці в Facebook навів власні розрахунки щодо масштабів домовленості. За його оцінкою, перша партія в 300 тис. тонн - це близько 2,2 млн барелів, тобто трохи більше ніж половина добового споживання дистилятів у США.
Морський ринок дизеля, за оцінкою експерта, становить близько 8 млн барелів на добу. Отже, перша партія дорівнює приблизно шести-семи годинам світової морської торгівлі або кільком великим продуктовим танкерам класу LR2.
Горбач оцінює дефіцит дизеля через простої НПЗ у Росії та Перській затоці, а також російську заборону на експорт у 1,5–2 млн барелів на добу. Навіть найближчі обіцяні поставки загальним обсягом 1,8 млн тонн, або приблизно 13 млн барелів, за його підрахунками, не зможуть надовго компенсувати нестачу на ринку.
Експерт також нагадав, що 1 жовтня Путін публічно заявляв: Росія не постачатиме дизель, доки діятимуть санкції щодо нафти й нафтопродуктів. У вересні морський експорт російського дизеля, за наведеними ним даними, впав до мінімуму більш ніж за десятиліття - близько 144 тис. барелів на добу.
«Тобто фізично віддати навіть 300 тис. тонн "негайно" Росія може лише ціною внутрішнього дефіциту або розпродажу вже накопичених запасів. Таким чином, Трамп практично нічого не отримає, а Путін отримує "ліцензію" на торгівлю дизелем до 7 квітня 2027 року. По суті, індульгенцію за те, що він зараз і дотепер робив з Україною», - вважає політолог.
Схожої думки дотримується і ексочільник Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко. За його словами, постачання російського дизельного пального на американський ринок навряд чи забезпечить тривале зниження цін, на яке розраховує президент США Дональд Трамп. Натомість Кремль може використати домовленості для просування питання про послаблення санкцій без будь-яких зобов'язань щодо припинення війни проти України.
Обсяги анонсованих поставок незначні порівняно з потребами американського та світового ринків. За оцінкою Коваленка, навіть реалізація заявлених планів не створить достатньої пропозиції, щоб істотно вплинути на вартість пального.
"Давайте серйозно, негайна поставка РФ в 300 тис тонн дизпалива на американський і світовий ринки, ще 500 тис тонн протягом листопада і 1 млн після цього - це взагалі ніщо, особливо на фоні постійних наших ударів по НПЗ, які можуть завадити поставити навіть це", - наголосив Коваленко.
Для порівняння, лише Сполучені Штати споживають близько 16 млн тонн дизельного пального на місяць, тоді як світове споживання сягає приблизно 120 млн тонн. Тому очікувати масштабного падіння цін виключно завдяки російським поставкам немає підстав.
За оцінкою Коваленка, американська адміністрація може розраховувати на психологічний ефект від оголошення про майбутні поставки. Сама новина здатна вплинути на очікування учасників ринку, навіть якщо реальні обсяги пального не забезпечать тривалого здешевлення.
"У Трампа ставку робили швидше на саму новину, яка змусить ціни дещо знизитися, бо фізично такі цифри їх не мають знизити", - зазначив Коваленко.
Водночас для російського керівництва домовленості відкривають можливість домагатися зміни санкційної політики Вашингтона. Ідеться про спроби домогтися скасування чинних обмежень та запобігти запровадженню нових без поступок у питанні завершення війни проти України.
Коваленко пов'язує паливну ініціативу американського президента з внутрішньополітичними проблемами напередодні виборів у США. На його думку, Трамп намагається продемонструвати виборцям, що здатний впливати на вартість пального, однак відсутність очікуваного результату може змусити його шукати винних.
"Трамп намагається рятувати свій критичний рейтинг в США закликом знижувати ціни на пальне, бо він «заливає США російським дизелем»", - заявив Коваленко.
Він також припустив, що в разі відсутності помітного здешевлення американський президент може звинувачувати різні сторони, зокрема власників автозаправних мереж, Україну через удари по російських нафтопереробних заводах та попередні адміністрації США.
На переконання Коваленка, американські споживачі навряд чи відчують тривалий позитивний ефект від оголошених поставок.
Попри можливі розбіжності з адміністрацією Трампа, Коваленко вважає, що Київ має продовжувати співпрацю з Вашингтоном і поглиблювати відносини з Європейським Союзом. Він наголошує на необхідності розрізняти американську державу та політику конкретного президента.
"Сполучені Штати - це не Трамп, а значно більше. З Трампом також треба продовжувати працювати. Розходження інтересів - це нормально, навіть в таких умовах точки зближення доведеться шукати обом", - зазначив Коваленко.
За його словами, Україна та США мають значну кількість спільних інтересів, а співпраця з американською стороною залишатиметься важливою в довгостроковій перспективі.
Рішення Білого дому викликало різку реакцію серед американських законодавців. Найжорсткіше його розкритикували демократи, які вважають послаблення санкцій суперечливим кроком на тлі російської війни проти України.
Провідна демократка в сенатському комітеті із закордонних справ Джин Шагін, лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер і провідна демократка банківського комітету Елізабет Воррен оприлюднили спільну заяву.
«Оголошення президента Трампа про те, що Сполучені Штати дозволять купувати російський дизель по всьому світу протягом шести місяців, є повною зрадою України, наших європейських союзників і національної безпеки Америки», - йдеться в документі.
Сенатори заявили, що зростання цін на пальне пов'язане з війною з Іраном, а спроби вирішити проблему через домовленості з Путіним можуть принести Росії додаткові доходи. Вони також звинуватили Трампа в послабленні санкційного тиску, попри ухвалення Конгресом відповідного законодавства.
«Досить. Президент має завершити свою війну з Іраном, а не фінансувати військову машину Росії. Путін реагує лише на силу, а це означає жорсткі дії проти Росії та тих, хто допомагає їй вести війну проти України», - наголосили законодавці.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь у заяві назвав угоду ганьбою та попередив, що вона суперечить меті санкцій проти Росії.
«Рішення президента скасувати санкції щодо російського дизельного палива є ганьбою і робить нас співучасниками війни Путіна проти України. Ця погано прихована спроба пом'якшити руйнівні наслідки незаконної війни Трампа в Ірані принесе користь лише китайській та російській економікам і призведе до загибелі ще більшої кількості невинних людей в Україні», - заявив політик.
Блюменталь закликав президента негайно скасувати рішення та попередив американські компанії, які можуть скористатися можливістю закуповувати російське пальне.
Критика пролунала і від конгресмена-демократа Дона Беєра. Він назвав рішення обурливим і заявив, що помилкою було надання Трампу розширених повноважень щодо мит.
«Саме про це ми попереджали всіх, хто хотів слухати: Трампу не можна довіряти ані трохи, коли йдеться про Росію», - написав він у X.
Невдоволення висловили й представники Республіканської партії. Член Палати представників Дон Бейкон закликав використовувати санкції для тиску на Кремль, а не послаблювати обмеження.
«Зараз час використати ці санкції, щоб задушити військову машину Путіна, а не винагороджувати диктатора, вкладаючи йому в руки більше грошей, поки він продовжує вбивати українських цивільних», - заявив конгресмен.
У Києві дали зрозуміти, що не розглядають домовленість Трампа й Путіна як підставу для одностороннього припинення ударів по російській нафтопереробці.
Журналіст Financial Times Крістофер Міллер із посиланням на українського посадовця повідомив, що атаки триватимуть, а в українській столиці панують розчарування та гнів. Відповідну інформацію опублікувало Financial Times.
«Ми спалимо їхні нафтопереробні заводи», - заявив співрозмовник видання.
Водночас дипломатичний діалог між Києвом і Вашингтоном не припинився. За даними Axios, Віткофф і Кушнер розглядають можливість відвідати Москву та Київ уже наступного тижня. Однак поки незрозуміло, як суперечка навколо дизельної угоди вплине на ці плани.
В адміністрації Трампа заявляють, що Кремль нібито готовий обговорювати завершення війни.
«Путін б'є по Україні дуже сильно, але ми вважаємо, що він відкритий до обговорення завершення війни», - заявив американський посадовець.
У Києві до таких заяв ставляться обережно. Зеленський наголосив, що послаблення санкцій без зустрічних кроків Росії не допоможе Україні й не гарантує зниження напруженості.
«Це рішення нам ніяк не допоможе. Але що погано, я думаю, що це рішення не допоможе й американцям», - підсумував президент.
Читайте також:
Axios - американський новинний сайт. Заснований у 2016 році, почав роботу у 2017-му. Ресурс запустили колишні журналісти Politico Джим Вандехеем, Майк Аллен і Рой Шварц.
Більшість статей - коротші за 300 слів і містять марковані списки. Також сайт випускає періодичні інформаційні бюлетені, пише Вікіпедія.