Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресорка Росія вперше завдала ударів по Південному мосту в Києві, поставивши під сумнів негласну "червону лінію", яка протягом повномасштабної війни стримувала системні атаки на великі переправи через Дніпро. Водночас експерти по-різному оцінюють наслідки такої зміни.
Главред з'ясував, чи може Росія зруйнувати мости Києва та до яких наслідків можуть призвести удари по переправах через Дніпро.
Перші повідомлення про інцидент на Південному мосту з'явилися у місцевих Telegram-каналах. У них повідомлялося, що у Києві безпілотник міг влучити в огорожу біля проїжджої частини Південного мосту в момент, коли ним рухався поїзд метро. Пасажири почули вибух, побачили спалах, після чого у вагоні з'явився дим.
Після повідомлень про удар ситуацію прокоментував мер Києва Віталій Кличко. Він повідомив про два влучання безпілотників поблизу опорної частини Південного мосту та зазначив, що споруду мають обстежити фахівці.
«Два влучання БпЛА поблизу опорної частини Південного мосту. Наразі рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці КП «Київавтошляхміст» обстежують стан споруди після влучань», - повідомив Віталій Кличко.
За інформацією КП «Київський метрополітен», вибухова хвиля потрапила до вагона через вентиляційну систему. Потяг після інциденту продовжив рух до станції «Видубичі», де пасажирів висадили, а сам рухомий склад доправили до електродепо для додаткового огляду.
Через атаку рух зеленою лінією змінили: поїзди курсували лише на підземних ділянках між «Сирцем» і «Видубичами», а також між «Осокорками» та «Червоним хутором».
«Пасажири та машиніст не постраждали. Скло та конструкції вагона не пошкоджені. Поїзд доправили до електродепо для додаткового огляду», - повідомили у Київському метрополітені.
Пізніше в КМДА повідомили, що рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновили у звичайному режимі.
За попередніми результатами обстеження, фахівці КП «Київавтошляхміст» не виявили критичних пошкоджень конструкцій мосту.
Зокрема, відновлено рух автобусів №22 та №91 через Південний міст. Вони знову працюють за своїми стандартними маршрутами.
Водночас спеціалісти продовжують перевіряти конструкції метрополітену на Південному мосту. Про відновлення руху поїздів у штатному режимі повідомлять додатково.
Удар по Південному мосту може означати зміну негласних правил війни між Україною та Росією, які досі передбачали уникнення атак на ключові мости через Дніпро. Тепер РФ могла перейти до перевірки того, чи здатна серія цілеспрямованих ударів вивести переправу з ладу. Про це повідомив політолог, керівник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко.
За його словами, раніше сторони фактично дотримувалися певної межі щодо мостової інфраструктури. Ситуація змінилася після атаки на Південний міст.
«Останнім часом в україно-російській війні існували кілька червоних ліній. І одна з них - мости. Ми не бʼємо по Кримському мосту, росіяни не бʼють по мостах через Дніпро. Сьогодні ця домовленість порушена», - заявив Денисенко.
Однією з причин такого кроку РФ експерт вважає появу нового типу ударних дронів і тимчасове вікно, коли Україна ще не має достатньої кількості засобів протидії реактивним «Шахедам». На його думку, російська сторона може перевіряти, наскільки серія атак здатна вплинути на роботу мосту.
«Росіяни мають, як мінімум, двомісячне вікно можливостей, поки Україна не має захисту від реактивних шахедів. Зараз, схоже, прийнято рішення перевірити, чи можуть ці шахеди пошкодити міст настільки, щоб він перестав функціонувати. Міст доволі сильна конструкція і одним ударом його не знести, але цілеспрямовані удари в одну точку, в теорії, можуть мати ефект. Зараз росіяни розпочали цей «експеримент»», - зазначив політолог.
Окремим фактором Денисенко називає можливу підготовку Кремля до української атаки на Кримський міст. Водночас він вважає, що значення цієї споруди для РФ уже не таке, як на початку повномасштабної війни.
«Путін свідомий того, що Україна спробує атакувати Кримський міст. Але, і це дуже важливо, на цьому етапі війни, кримський міст втратив те сакральне символічне значення, яке він мав на початку війни», - сказав Денисенко.
Ще один розрахунок російського керівництва може стосуватися обмежень для України у відповідях на удари по російській інфраструктурі. Експерт пов'язує це з тиском президента США Дональда Трампа щодо атак на нафтопереробні заводи РФ.
«Путін вважає, що ми звʼязані зараз тиском Трампа щодо ударів по НПЗ і ми не посміємо асиметрично відповісти масштабуванням ударів по нафтозаводам і нафтоперевалці. У нас немає вибору: нам треба піднімати ставки в переговорах з США і вимагати вплинути на РФ. День атаки на міст вибраний не випадково. Це спеціально зроблено на день захисника», - наголосив політолог.
Офіцер командування штурмових військ Денис Ярославський оцінює удари по мостах як частину потенційно ширшої стратегії Росії щодо великих українських міст. На його думку, йдеться не лише про фізичне пошкодження окремих переправ, а про спробу ускладнити функціонування цілих міських агломерацій.
«Вони зараз працюють по великих містах, намагаючись зробити їх мертвими. Це пріоритетна задача, яку поставив Путін. Їхні спікери кажуть, що треба бити по мостах. Мости в них у планах, і вони будуть пошкоджувати мости в Києві. Це буде колапс», - заявив Денис Ярославський в коментарі YouTube-каналу Фабрика новин.
Військовий окремо поставив питання готовності міської влади до тривалого пошкодження транспортної інфраструктури. Він також припустив, що російські удари можуть бути спрямовані не лише на Київ, а й на інші переправи через Дніпро по Україні.
«Подивіться, скільки мостів розділяє Дніпро по всій Україні - їх лише 12. Всього в країні. Якщо це їхній задум, вони будуть бити по всіх мостах, пояснюючи свій терор логістикою. Влада повинна сказати: "У нас є план B, С і D", а не лише "виїжджайте з міста"», - сказав Ярославський.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап, своєю чергою, не погоджується з твердженням, що потенційні удари по київських мостах автоматично призведуть до транспортного колапсу столиці.
За словами експерта, навіть пошкодження однієї або кількох переправ не означатиме повної втрати сполучення між двома берегами. Для досягнення такого результату, на його думку, Росії довелося б послідовно виводити з ладу всі основні київські мости.
«Міст у Херсоні вибивали майже місяць. Щоб зробити таку ситуацію в Києві, потрібно знищити всі мости починаючи з Північного і закінчуючи Південним. Потрібно бити й бити...», - пояснив Костянтин Криволап в коментарі Телеграфу.
Він також звернув увагу на складність ураження ключових елементів великих мостів. На його думку, для руйнування конструкції недостатньо пошкодити дорожнє покриття - необхідно вразити критичні елементи, зокрема опори.
«Найточніша зброя росіян у цьому питанні - це "Іскандер М". Майже 500 кг вибухівки. Це потрібно не просто бити для того, щоб закрити шлях, саму дорогу і сам проліт. А треба кудись, щоб його зруйнувати, наприклад, в опори. А опори там дуже міцні, і такий сценарій у принципі неможливий», - сказав Криволап.
Інженерка та фахівчиня з інфраструктури Анна Мінюкова також наголошує на конструктивній міцності великих мостів через Дніпро. За її словами, великі переправи суттєво відрізняються від невеликих мостів у прифронтових районах, а окремі елементи, зокрема дорожнє полотно, можуть бути пошкоджені швидше, ніж основні конструкції.
«Дійсно, мости, вони будувались певним запасом міцності, і якщо порівнювати там те, що ворог б’є по прифронтовим регіонам, це в більшості випадків малі або середні мости, тобто це мости невеликої довжини, і, звичайно, їх зруйнувати набагато легше, чим ніж великий міст через Дніпро», - зазначила Анна Мінюкова в ефірі Апострофу.
За її оцінкою, у разі повітряного удару по великій київській переправі першою вразливою частиною може стати монолітна плита проїжджої частини. Її пошкодження справді здатне призвести до тривалих ремонтних робіт та серйозного ускладнення руху, однак саме по собі ще не означає повного знищення мосту.
Фахівчиня також звертає увагу на кількість переправ у столиці. За її словами, Київ має шість мостів через Дніпро, тому пошкодження однієї споруди не повинно повністю відрізати один берег від іншого.
Мінюкова зазначає, що в екстремальному випадку можуть застосовуватися й тимчасові способи організації сполучення. Серед них вона називає понтонні переправи та водний транспорт. За її словами, Україна отримала від європейських партнерів значну кількість понтонів, яких достатньо для облаштування переправ через Дніпро.
«В Києві є шість мостів, тому пошкодження одного з них не повинно повністю паралізувати транспортне сполучення між правим та лівим берегами», - зазначила фахівчиня.
Водночас Мінюкова не заперечує, що пошкодження великого мосту створить серйозні проблеми для міста. Насамперед це означатиме перерозподіл транспортних потоків, збільшення навантаження на інші переправи та, відповідно, зростання заторів.
Щодо швидкості відновлення вона пояснює, що звичайні ремонтні роботи можуть затягуватися через обмежене фінансування та необхідність виконувати їх без повного перекриття споруди. Проте в умовах надзвичайної ситуації, за її словами, кошти можуть бути оперативно виділені з резервного фонду.
«В Україні є великі компанії, фахівці та необхідна техніка для проведення масштабних і швидких ремонтних робіт», - наголосила Мінюкова.
Фахівчиня також вказує на існування алгоритмів взаємодії між цивільними інженерами, військовими та іншими службами на випадок надзвичайних ситуацій. Тому, на її оцінку, сценарій пошкодження мосту варто розглядати насамперед як складну інфраструктурну проблему, а не автоматично як повну зупинку міста.
Військовий експерт Олег Жданов допускає, що Росія технічно може спробувати вивести з ладу київські мости. Однак він звертає увагу на те, що за роки повномасштабної війни Росія не перейшла до масованого системного знищення великих мостів у глибокому тилу України. Одним із пояснень цього Жданов називає ризик дзеркальної відповіді з боку України по російській транспортній інфраструктурі.
За його словами, така взаємна ескалація могла б створити для Росії серйозні проблеми через особливості її транспортної мережі. Російські території мають великі відстані між ключовими населеними пунктами, а щільність автомобільних та залізничних шляхів є нижчою.
«Якщо ми почнемо вибивати у них мости, то у них буде ще гірша ситуація, ніж у нас. У них менш розвинена дорожня мережа і менш розвинена залізнична мережа. У нас щільність набагато більша», - сказав він в коментарі Фокусу.
Окремим аргументом експерт називає можливість неформального взаємного стримування. За його словами, навіть якщо між сторонами немає формальної домовленості не атакувати певні великі мости, фактична відсутність системних ударів по таких об'єктах може свідчити про розуміння взаємних наслідків.
«Я думаю, що це такий, може, негласний чи ненавмисний договір: вони не чіпають наші мости - ми не чіпаємо їх», - припустив Жданов.
Як приклад він навів російську залізничну логістику на окупованій території півдня України. Жданов звертає увагу на залізничну гілку з Ростовського напрямку в бік Мелітополя, де є міст через Кальміус. За його словами, цей об'єкт має значення для військових перевезень РФ і перебуває в зоні досяжності українських засобів ураження.
«Ми знаємо, що основу складає залізниця для привезення військ і техніки для росіян. Але чомусь ми його не чіпаємо», - зазначив експерт.
Схожу логіку експерт застосовує і до атомної енергетики. Він нагадує, що ядерна інфраструктура є по обидва боки кордону, а тому масштабування атак на такі об'єкти створювало б ризики вже іншого рівня.
Саме тому Жданов розглядає можливі удари по київських мостах як крайній варіант ескалації. За його оцінкою, існування військової можливості ще не означає автоматичного переходу до її практичного застосування.
«Великі мости фактично можуть залишатися своєрідною «священною коровою» для обох сторін», - зазначив експерт.
Військовий експерт, пілот-інструктор і полковник запасу ЗСУ Роман Світан окремо розглядає можливість ударів не лише по мостах, а й по греблях гідроелектростанцій. Він вважає, що повне фізичне знищення великих гідротехнічних споруд є значно складнішим завданням, ніж може здатися на перший погляд.
Він звертає увагу на конструктивні особливості радянських гребель, частина яких проєктувалася з великим запасом міцності. Крім того, результат удару по греблі залежить від кількості води та тиску на конструкцію.
«Навряд чи їм вдасться без ядерного удару, припустимо, знести якусь греблю. Десь ще є ті радянські греблі, які розраховувалися на ядерний удар, мають певний запас міцності», - сказав військовий аналітик.
Водночас експерт пояснює, що навіть потужний удар по греблі не обов'язково дасть очікуваний військовий результат, якщо перед цим змінити рівень води. Він наводить приклад Каховського водосховища та ситуації після спуску води.
Світан вважає, що українські фахівці водного господарства розуміють цю проблему та можуть регулювати рівень води таким чином, щоб зменшувати потенційний ефект від ураження гідротехнічних споруд.
«Злийте воду, і удар по греблі вам нічого не дасть, абсолютно. Ось зараз скільки б били по греблі Каховського водосховища, а що ви зробите з Херсоном? Та нічого», - пояснив він.
При цьому Світан розмежовує власне греблі та енергетичне обладнання гідроелектростанцій. На його думку, саме обладнання може бути значно вразливішим для ударів і становити окрему проблему для енергетичної безпеки України.
Щодо мостів військовий експерт проводить схожу паралель. За його словами, більшість старих радянських мостів мають значний запас міцності, а тому їх неможливо просто знищити одним ударом. Додатковою проблемою для російських військ є необхідність точно влучити у визначену конструктивну частину.
«Мости такі самі - практично всі старі радянські мости. Їх просто так підірвати практично неможливо», - наголосив Світан.
Окремо він звертає увагу на системи захисту ключових переправ. За його словами, основні мости прикриваються засобами радіоелектронної боротьби та іншими системами, а їхня обмежена кількість дозволяє концентрувати оборонні можливості саме навколо таких об'єктів.
Світан водночас вважає, що міські адміністрації та органи влади населених пунктів уздовж Дніпра мають заздалегідь готувати альтернативні механізми переправи. За його словами, йдеться не лише про понтонні мости, а й про використання водного транспорту.
Він пропонує розглядати варіант із дебаркадерами - спеціальними пристанями, між якими можна організовувати перевезення баржами та іншими плавзасобами. Такий механізм, за його словами, дозволив би підтримувати перевезення людей і вантажів навіть за умов пошкодження стаціонарних мостів.
«Оптимальний варіант - це не понтонні переправи, а режим роботи таких дебаркадерів, тобто пристані праворуч, берег ліворуч, щоб можна було за допомогою барж або інших механізмів перевозити з одного берега на інший якісь матеріали», - пояснив Світан.
Експерт також наголошує, що навіть повне руйнування всіх мостів саме по собі не обов'язково означатиме миттєвий колапс. Проте він вважає принципово важливим заздалегідь відпрацювати альтернативні маршрути та механізми сполучення.
Найбільш принциповим моментом у можливій ескалації Світан називає не лише безпосередні наслідки для України, а й ризик переходу до взаємних ударів по транспортній інфраструктурі Росії. На його думку, якщо Москва системно почне знищувати українські мости, Україна матиме можливості для відповідних ударів по російських переправах.
«Але росіяни відкриють скриньку Пандори, якщо вони зачеплять хоч один наш міст, річ у тому, що ми можемо дістатися до російських мостів», - заявив Світан.
Він стверджує, що українські засоби ураження вже мають можливості діяти на значній відстані вглиб російської території. Тому, на його оцінку, системна кампанія проти мостів могла б створити для Росії додаткову проблему - необхідність одночасно захищати власну транспортну інфраструктуру.
«Я не думаю, що вони підуть на такого роду дії, пов'язані з ударами по мостах», - зазначив Світан.
Водночас військовий експерт проводить чітку межу між великими мостами в глибокому тилу та переправами у безпосередній близькості до фронту. У трансфронтальній зоні, за його словами, логіка інша: там удари по мостах і шляхопроводах є частиною військової логістики та можуть здійснюватися значно активніше.
«А ось мости безпосередньо в трансфронтальній зоні - там росіяни намагатимуться вразити практично всі мости та всі шляхопроводи. Тобто це суто військове завдання», - наголосив Світан.
Читайте також:
Віталій Кличко - український державний діяч, політик. Київський міський голова з 5 червня 2014 року. Голова Київської міської державної адміністрації з 25 червня 2014 року. Боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії, кікбоксер. Володар звань "Почесний" і "Вічний" чемпіон світу з боксу за версією WBC, повідомляє Вікіпедія.