Читайте у матеріалі:
Країна-агресор Росія може накопичувати балістичні ракети для посилення ударів по Україні напередодні зими. Зокрема, російська армія найближчим часом може посилити обстріли Києва та столичного регіону, щоб зірвати підготовку до зими.
Главред з'ясував, якими будуть цілі нових ракетних ударів Росії по Україні взимку.
Моніторингові Telegram-канали, що стежать за пересуваннями російської військової техніки, зафіксували перекидання двох ракетоносіїв Ту-22М3 з аеродромів Далекого Сходу на авіабазу «Оленья».
За їхніми даними, борти, ймовірно, довантажать крилатими ракетами Х-22 та Х-32 для ударів по глибокому тилу України.
Паралельно агресор поповнив ракетно-дронові запаси на всіх ключових напрямках - у Брянській, Курській, Ростовській та Орловській областях, а також на тимчасово окупованих Криму й Донеччині.
Йдеться приблизно про 28 балістичних і гіперзвукових ракет, включно з комплексами «Циркон» і «Онікс», та близько 200 дронів «Шахед», частина з яких - реактивної модифікації.
Ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп в інтерв'ю 24 Каналу пояснив логіку російського командування з наближенням холодів.
За його спостереженнями, пізня осінь і зима традиційно стають періодом, коли Кремль намагається максимально посилити натиск на українську енергосистему, обираючи для цього найбільш руйнівний тип озброєння.
«Зимовий період, або, скажімо так, пізній осінній період і далі зимовий – це той період, коли Росія вважає за краще підняти планку тиску на українську енергетику. І для цього балістичні ракети є найкращим інструментом з простої причини: важка боєголовка та висока ймовірність влучення», - зазначив Шарп.
Експерт додав, що арсенал бойових балістичних ракет об'єктивно обмежений через дороговизну виробництва, тому Москва компенсує якість кількістю за рахунок постачань із Північної Кореї.
«Те, що ракети накопичують, видається досить очевидним висновком. І хочуть застосувати, починаючи з пізньої осені чи з середини осені, дещо більше – скажімо так, на десятки балістичних ракет на місяць більше, ніж в інші місяці, щоб мати можливість політичного та стратегічного рішення», - підкреслив він.
Окрему увагу Шарп звернув на реактивні дрони, які відкрили для окупантів нове вікно можливостей через брак ефективних засобів протидії.
На його думку, саме завдяки цим апаратам Кремль може економити балістичний арсенал, не даючи водночас Україні перепочинку.
«І, відповідно, вони не дають Україні перепочинок, не використовуючи балістику у великих кількостях. А коли вони захочуть використати, у них у цьому випадку буде більше можливостей», - резюмував військовий оглядач.
Схожої думки про наближення нової хвилі ударів дотримується і авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап, який в інтерв'ю Главреду оцінив шанси на перемир'я як мізерні.
На його переконання, з початком опалювального сезону основний удар агресор спрямує саме на об'єкти українського енергетичного сектору.
«Я думаю, що балістичні ракети у великій кількості будуть націлені насамперед на енергетичну інфраструктуру з початком опалювального сезону. У мене таке відчуття. У тому, що Путін намагатиметься це робити, я не сумніваюся. Що стосується енергетичного перемир'я - я думаю, Путіну абсолютно байдуже, як житиме його власне населення. Для нього не настільки важливий результат війни, скільки сам процес. Йому потрібно воювати. Зараз він налаштований на тривалу війну з використанням недорогих засобів, щоб витрачати на неї менше ресурсів», - сказав експерт.
Аналітик також окреслив орієнтовний склад угруповання засобів ураження, яке оточує Україну.
За його підрахунками, ворог може розташовувати від 40 до 50 оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» та кількома установками «Бастіон» для пуску «Цирконів».
«Але «Циркон» - досить дорога ракета, її вартість може перевищувати 10 мільйонів доларів. Тому зараз немає великого сенсу масово її використовувати. Точно так само, як і «Онікс», який також запускається з «Бастіону». Тому я думаю, що основні удари намагатимуться наносити дешевшими засобами. Це РМ-48У, перероблені старі ракети, а також «Дань-Т». Крім того, вони можуть розпочати серійне виробництво та застосування з літаків С-71К «Ковер» і С-71М «Монохром», - зазначив співрозмовник.
Поки аналітики прогнозують напрямки ударів, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вже попереджає про конкретні вразливі об'єкти столичної інфраструктури.
За його оцінкою, взимку небезпека загрожує не лише великим теплоелектроцентралям, а й менш захищеним районним котельням, про що вже сигналізує українська розвідка.
«Росіяни в плані цілей виставляють не тільки ТЕЦ. Вони виставляють і котельні як цілі. Тому дуже сильно буде залежати по факту від роботи ППО, кожного конкретного захищеного об'єкту, наскільки там реально встигли захистити», - сказав він.
Фахівець уточнив, що відновити зруйноване навесні 2026 року устаткування ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5 до холодів столична влада точно не встигне, а резервні джерела для ТЕЦ-6 з'являться не раніше січня.
«Неможливо продублювати за шість місяців те, що будували 60 років. Просто це неможливо. Особливо, коли нема грошей», - підсумував Харченко.
На тлі вразливості теплових мереж військовий оглядач та учасник бойових дій Олексій Гетьман звернув увагу на ще один потенційний вектор атак - водоканали.
В ефірі Ранок.LIVE він заявив, що частину ракет, спрямованих спочатку на генерацію тепла, окупанти могли перенацілити на об'єкти водопостачання.
«Я впевнений, що вони хотіли бити по енергопостачальних об'єктах, по ТЕЦ, ну, щонайменше в Києві, переорієнтували ракети на удари по водоканалу», - сказав військовий оглядач.
Гетьман наголосив, що подача холодної та гарячої води безпосередньо пов'язана з опаленням квартир, тож пошкодження водогонів вдарить і по батареях мешканців.
«Ми ж розуміємо, що водопостачання, теплопостачання в наші квартири, воно йде водою, теплою водою. Якщо буде проблема безпосередньо з водою, то працює чи не працює електрика - вже теплопостачання, батареї, як вони нагріються, якщо немає води», - зазначив він.
За оцінкою оглядача, окупанти здатні виготовляти близько 50-60 ракет на місяць, переважно комплексів «Іскандер», а сукупний запас, за даними розвідки, міг зрости зі 130-150 до понад 200 одиниць.
«Тому можна очікувати більше масованих ракетних ударів не тільки по Києву, а й по інших наших локаціях», - наголосив Гетьман.
На противагу тривожним прогнозам про нові удари, військовий блогер Сергій Місюра в коментарі ТСН.ua наголосив на позитивній динаміці протидії реактивним ударним дронам.
За його словами, у захисників з'явилося одразу кілька типів перехоплювачів, здатних наздоганяти швидкісні цілі.
«Є мінімум три види перехоплювача, які наздоганяють ворожий реактивний БПЛА. І це виробництво (перехоплювачів) буде масштабуватися. Я бачу, що вже ситуація не критична», - каже Місюра.
Він також провів паралель між ударами по двох столицях, зазначивши, що Росія здійснює один масований удар по Києву щомісяця, і не виключив продовження цієї тенденції.
«Так само і ми будемо робити такий великий удар по Москві чи по Пітеру. Це дасть ефект», - зауважує військовий блогер.
Читайте також:
Костянтин Криволап - український авіаційний експерт і аналітик. Колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов". Коментує на радіо, телебаченні та Інтернет-ресурсах авіаційну тематику.