Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресор Росія готується перетворити наступний опалювальний сезон на новий інструмент тиску на Україну, завдаючи ударів по об'єктах генерації електроенергії й тепла. Попри часткове відновлення потужностей, великі міста ризикують зіткнутися з тривалими відключеннями світла, води та опалення.
Главред з'ясував, як Україна готується до опалювального сезону та чого очікувати від зимових ударів Росії по енергетиці.
Наскільки сильно нова хвиля ударів вплине на побут мешканців великих міст, залежить передусім від темпів комунальних робіт у конкретному регіоні. Про це заявив народний депутат фракції «Слуга народу» Богдан Кицак в ефірі YouTube-каналу «Суперпозиція».
За його оцінкою, реальний стан справ не завжди відповідає офіційним рапортам чиновників. Він порадив кожному мешканцю самостійно зважити ризики та тримати напоготові запасний варіант проживання.
«Потрібно дивитися на якість і швидкість підготовки до нового опалювального сезону, зокрема в містах-мільйонниках. Відповідно, швидкість і якість підготовки не відповідає реаліям. Це призводить до того, що потрібно буде кожному громадянину або мешканцю того чи іншого міста приймати для себе рішення стосовно того, чи готові вони до умов - без води, без світла, які можуть потенційно з'явитися в будь-який момент», - зазначив Кицак.
Депутат наголосив, що визначити наперед характер ворожих обстрілів об'єктивно неможливо. Він додав, що восени та взимку основною ціллю ракетно-дронових атак, ймовірно, стане енергетична інфраструктура країни, що безпосередньо позначиться на побуті мешканців столиці та інших великих міст.
«Ніхто точно не знає, якою буде інтенсивність ракетно-дронових ударів з боку ворога, якими будуть ключові точки. За моїми оцінками, в осінньо-зимовий період акцент буде саме на енергооб'єктах», - сказав він.
Кицак наголосив, що рішення про місце зимівлі - особиста відповідальність кожного українця, яка залежить від конкретних життєвих обставин.
Водночас він порадив завчасно продумати шляхи відступу з великого міста, аби знизити навантаження на енергосистему в цілому.
«Тому тут питання кожного українця, які приймати йому рішення і чи варто підготуватися до цього завчасно. Моя рекомендація, і рекомендація будь-якої людини, яка ретельно слідкує за якістю підготовки, що краще бути готовими, мати альтернативні варіанти і таким чином зменшити навантаження в цілому на енергосистему у великих містах, ніж зіткнутися з фактом своєї неготовності», - додав політик.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі 24 Каналу застеріг від очікувань швидкого перемир'я чи вирішальних подій цієї осені.
На його думку, Кремль розглядає холодну пору року як інструмент додаткового тиску на українське суспільство, а не привід сідати за стіл переговорів.
«Йде війна на виснаження. Росіяни зараз, звісно, ескалюють, але вони залазять у запаси, витрачають набагато більше ракет, ніж виробляють. Найближчим часом вони знову візьмуть паузу, а далі, напевно, будуть робити зимову ескалацію», - пояснив він.
Фурса звернув увагу, що результат багато в чому визначать погодні умови найближчих місяців.
За його словами, тепла зима здатна суттєво пом'якшити наслідки ворожих обстрілів, тоді як сильні морози ускладнять становище постраждалих регіонів.
Фінансист також розділив проблему тепло- та електропостачання на дві окремі історії. За його оцінкою, генеруючі потужності здебільшого розміщені поза зоною ураження ракет, тоді як логістика опалення значно вразливіша, особливо у прифронтових областях.
«По електриці все набагато краще, ніж по теплу. Це дуже сегментована історія. Є Київ, є деякі міста, які ближче до фронту, ближче до Росії. Там може бути дуже дискомфортно з огляду на теплу зиму, якщо будуть значні удари», - зазначив інвестиційний банкір.
Колишній очільник «Укренерго» Володимир Кудрицький у колонці для regionews.ua навів дані про обсяг нової газової генерації, введеної в енергосистему станом на липень 2026 року - близько 700 МВт.
Сам по собі показник виглядає суттєвим, однак його варто розглядати не окремо, а в порівнянні з масштабом торішньої проблеми, коли дефіцит електроенергії, за оцінкою експерта, сягав приблизно 7000 МВт.
Він зауважив, що наявна нова генерація покриває лише близько десятої частини минулорічного дефіциту. Головним завданням зараз є запуск усього обладнання, яке реально можна встигнути підключити до системи до початку зими. У найкращому сценарії це може додати ще 100–200 МВт, що на тлі загального дефіциту небагато, проте здатне мати значення у критичні моменти.
«Точно спрогнозувати ситуацію на зиму 2026–2027 років неможливо. Багато залежить від масштабу нових російських ударів, температурного режиму, темпів відновлення пошкоджених станцій та можливостей імпорту електроенергії з-за кордону. Проблема вже очевидна: країна входить у новий опалювальний сезон з пошкодженою великою генерацією та недостатнім обсягом нових потужностей, тож фокус зараз - на швидкому запуску наявного обладнання та зниженні залежності енергосистеми від обмеженої кількості великих об'єктів», - заявив Кудрицький.
Заступниця очільника КМДА Марина Хонда в коментарі Економічній правді розповіла про формування переліків мешканців, яким може знадобитися тимчасове переселення в разі тривалої відсутності опалення.
За її словами, до групи ризику передусім належать самотні літні люди, особи з інвалідністю та родини з дітьми, які мають особливі потреби. Необхідність такого обліку стала очевидною ще торік, коли міські служби зіткнулися з неповнотою наявних даних.
«Дуже багато внутрішньо переміщених осіб зареєстровані в одному районі, а проживають в іншому. Тобто ми не бачимо усіх маломобільних груп населення, які потенційно можуть потребувати допомоги», - пояснила Хонда.
Посадовиця додала, що районні служби зараз безпосередньо виходять на контакт із потенційно вразливими киянами, щоб з'ясувати наявність у них альтернативного житла на випадок аварійної ситуації. Паралельно місто визначає локації, куди людей зможуть тимчасово перевезти, якщо теплопостачання буде відсутнім тривалий час.
«Ми маємо володіти всіма даними і розуміти потенційну кількість людей, яка може потребувати допомоги взимку», - зазначила посадовиця КМДА.
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук заявив, що мешканцям Києва цієї зими доведеться жити у квартирах з температурою на рівні 12-15 градусів, бо столичні теплоелектроцентралі після ударів Росії не здатні вийти на повну генерацію тепла незалежно від погодних умов.
За його словами, обігріти оселі до звичних показників не вдасться навіть за помірних морозів, і це вже не питання економії ресурсу, а фізична межа можливостей пошкодженого обладнання.
Він додав, що навколо об'єктів теплової генерації активно споруджують захисні конструкції, проте вони не знімають головного ризику - здатності збивати ракети та дрони над столицею.
«Тобто протиповітряна оборона, на жаль, в складній ситуації. Тобто це визнає і президент, і уряд, і всі інші. Тому це, напевно, ключове питання, яке буде стояти, як би, на порядку денному», - каже співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Командир батальйону безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади Юрій Федоренко в коментарі 24 Каналу визнав, що органи влади та громади дійсно ведуть підготовчу роботу до зими. Водночас, за його оцінкою, повністю убезпечити критичну інфраструктуру від наслідків обстрілів найближчим часом не вдасться через брак фінансових і виробничих ресурсів.
Він закликав громадян не покладатися виключно на державу, а самостійно організовуватися на рівні під'їздів і будинків.
Федоренко порадив завчасно придбати генератори та акумуляторні батареї, а також підготувати підвальні приміщення для тривалого перебування там під час тривог.
«Якщо у вас підвал радянського зразка, подбайте про те, щоб його прибрати, доки є тепла погода, поставити лавочки, сформувати запас води», - підсумував командир.
Читайте також:
Кицак Богдан Вікторович (нар. 2 вересня 1992, м. Бердичів, Житомирська область) - український педагог, громадський діяч, Народний депутат України 9-го скликання. Він також є членом Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, пише Вікіпедія.