Про що йдеться у матеріалі:
В ніч на 17 листопада Сили оборони України завдали повторного масштабного удару по Кримському мосту. Автомобільна частина споруди зазнала значних руйнувань, зокрема обвалилася арка та понад 270 метрів дорожнього полотна. Залізнична конструкція також отримала серйозні пошкодження.
Главред зібрав все, що відомо про нові удари по Кримському мосту та їх наслідки.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення масштабної операції проти Кримського мосту та подякував усім структурам, які брали участь у її підготовці й реалізації. За його словами, операція стала відповіддю на систематичні російські удари по українській інфраструктурі. Її розробляли та координували Служба безпеки України спільно з Генеральним штабом ЗСУ.
Глава держави розповів, що перед ударом по основній цілі українські військові послідовно працювали над послабленням російської протиповітряної оборони. Вони уражали радіолокаційні станції, засоби радіоелектронної боротьби та інші визначені об'єкти.
«Сьогодні кожен може бачити наслідки для основної воєнної переправи з території Росії в наш український Крим. Це результат вже сьомого етапу операції, яка реалізовувалась кілька тижнів, була розроблена та координувалась Службою безпеки спільно з Генеральним штабом ЗСУ. Наші воїни поетапно знищували системи ППО, радари, засоби РЕБ та інші визначені обʼєкти на шляху до фінальної цілі», - повідомив Володимир Зеленський.
Президент також перерахував українські розробки, які застосовувалися на різних етапах операції. Серед них - Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, «Рута», «Паляниця», Ан-197, FP-1, FP-5 «Фламінго» та Р-360 «Нептун».
За словами Зеленського, на завершальному етапі особливо результативно спрацювали кілька типів озброєння, які застосували проти різних частин мосту.
«Сьогодні – вже на ключовому етапі – взірцево себе показали безпілотники «Паляниця», які уразили автомобільну частину мосту, і ракети «Нептун», дрони «Рута» та FP-5, які уразили залізничну частину. За допомогою «Фламінго» наші воїни здійснили кероване ураження – і звʼязок спрацював на відмінно до останніх секунд», - заявив президент.
Зеленський наголосив, що Росія продовжує атакувати українські мости та інші об'єкти інфраструктури в різних регіонах. Україна відновлює пошкоджені споруди, однак залишає за собою право відповідати на російські удари.
«Росія щодня завдає ударів по нашій інфраструктурі, зокрема і по мостах, в Запоріжжі, Дніпрі, Києві, в Одеській області. Ми відновлюємо нашу інфраструктуру. Але й нагадуємо Росії, що війна завжди буде повертатись туди, де вона почалась. Український потенціал захисту є і буде високим, і ми ніколи не залишимо без відповіді терор проти наших міст і людей», - наголосив глава держави.
Служба безпеки України повідомила, що спецоперацію готували спільно з іншими складовими Сил оборони. За даними відомства, вона тривала близько місяця та складалася із семи етапів.
Спочатку українські підрозділи послаблювали захист стратегічної споруди. Для цього послідовно уражали російські комплекси ППО, а після створення необхідних умов перейшли до атаки на конструкції мосту.
«Спецпризначенці «Альфи» СБУ відпрацювали по автомобільній частині Кримського мосту ракетами-дронами «Паляниця», після чого він обвалився у воду», - повідомили у Службі безпеки України.
Дивіться відео наслідків масованого удару по Кримському мосту:
У СБУ нагадали й про попередні операції проти незаконно збудованої переправи. За інформацією відомства, нинішня атака стала четвертим ураженням Кримського мосту за участю Служби безпеки.
Перший резонансний удар стався в жовтні 2022 року, коли на мосту підірвали вантажівку з вибухівкою. У липні 2023 року морські дрони Sea Baby атакували споруду. У червні 2025 року СБУ провела операцію з мінування опор мосту, після чого під ними пролунав вибух.
«Росіяни роками переконували весь світ, що Кримський міст – один із найзахищеніших об’єктів на планеті. Сьогодні його частини лежать на морському дні. Впав не тільки міст, вкотре похитнувся міф про велич РФ», - заявили у СБУ.
Міністерство оборони України також повідомило про серйозні наслідки операції. За інформацією відомства, руйнування не обмежилися автомобільною частиною: пошкоджень зазнала й залізнична конструкція.
У Міноборони пов'язали результати атаки з тривалою підготовкою українських підрозділів. Перед основним ударом військові працювали над послабленням російської протиповітряної оборони, яка мала захищати міст від повітряних атак.
«Останні місяці Росія цілеспрямовано била по наших мостах - у Запоріжжі, Дніпрі, Києві, на Одещині, вважаючи це своєю перевагою. Сьогодні ми відповіли дзеркально. Це пряма відповідь за терор проти нашої інфраструктури. І принципово важливо: удар завдано виключно українською зброєю - нашими технологіями, нашими рішеннями», - заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
За інформацією Міністерства оборони, автомобільна частина Керченського мосту зазнала значних руйнувань, а залізнична гілка - критичних пошкоджень. У відомстві наголосили на військовому значенні операції, оскільки переправа використовувалася Росією для забезпечення окупованих територій.
Про взаємодію українських військових під час ураження стратегічного об'єкта розповів командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді. За словами командувача, до виконання завдання залучили не лише підрозділи безпілотних систем, а й представників Військово-морських сил, ракетних військ та артилерії, а також спеціалізовані центри Сил безпілотних систем і СБУ.
Роберт Бровді окремо звернув увагу на участь підрозділів, які працюють із засобами глибинного ураження. Він також прокоментував можливі наслідки пошкодження мосту для сухопутного сполучення з окупованим півостровом.
«Мандри ж суходолом у "родную гавань" відтепер заграють новою палітрою. Гарантуємо», - заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ.
Одним із найбільш обговорюваних елементів операції стало можливе застосування української крилатої ракети FP-5 «Фламінго». Колишній заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко оприлюднив відео, на якому, за його твердженням, ракету зафіксовано за секунду до влучання в споруду.
Відео з'явилося вранці 17 листопада. Згодом Геращенко опублікував кадри пошкодженої конструкції з близької відстані. На них видно, що однієї з арок мосту немає.
«А ось і відео - крилата ракета FP-5 Фламінго за секунду до удару по Кримському мосту», - написав Антон Геращенко.
Відео дивіться з посиланням.
На повідомлення про можливе застосування ракети відреагував співзасновник і головний конструктор української оборонно-технологічної компанії Fire Point Денис Штілерман, яка розробляє «Фламінго». Він поширив допис Геращенка та присвятив результат операції пам'яті своїх колег Андрія та Юрія.
«Присвячуємо це памʼяті наших друзів і колег Андрія і Юрія, без яких це було б неможливо. R.I.P», - написав Денис Штілерман.
Пізніше Fire Point оприлюднила власну заяву щодо застосування FP-5. У компанії повідомили, що під час комбінованої атаки використовували безпілотники FP-1 та крилаті ракети FP-5. За її даними, автомобільна конструкція зазнала значних руйнувань, а залізнична частина - пошкоджень.
«Результат - понад 270 метрів автомобільного полотна зруйновано. Арка мосту обвалилася внаслідок численних влучань. Крилатою ракетою FP-5 «Фламінго» було уражено залізничну частину мосту, внаслідок чого вона зазнала пошкоджень», - повідомили у Fire Point.
Можливе застосування ракети прокоментував і старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний. В ефірі «Суспільне Крим» він заявив, що оприлюднені кадри відповідають інформації зовнішніх спостерігачів на тимчасово окупованій території півострова.
«СОУ завдали повторного удару по Кримському мосту, цього разу поєднуючи далекобійні дрони та ракетне озброєння. Власне ракетне озброєння, з великою вірогідністю крилата ракета FP-5, могла бути під контролем оператора», - заявив Антон Земляний.
Руйнування автомобільної частини мосту порушило питання не лише транспортного сполучення з окупованим Кримом, а й можливих наслідків для судноплавства. Про це розповів OSINT-дослідник Intelschizo у соцмережі X.
Він припустив, що уламки конструкції, яка впала у воду, можуть створити додаткові перешкоди для проходу суден через Керченську протоку.
Громадський активіст Сергій Стерненко опублікував у Threads відео зруйнованого мосту, зняте в тепловому діапазоні. Він звернув увагу на стан залізничної частини та необхідність подальшого впливу на цю ділянку споруди.
«Лишилося добити залізничну частину. Це складно, але реально», - написав Сергій Стерненко.
Детальніший аналіз конструкції оприлюднили OSINT-аналітики Dnipro Osint. Вони використали 3D-реконструкцію, щоб показати масштаби пошкоджень і визначити ділянки, які зазнали найбільшого впливу. За їхніми даними, зруйнований арковий проліт автомобільної частини мав довжину понад 270 метрів, а залізничне полотно також отримало пошкодження.
Аналітики повідомили про зупинку руху обома частинами мосту та припинення судноплавства через протоку. Водночас ці твердження потребують окремого підтвердження офіційними повідомленнями про стан транспортного сполучення.
«Наразі автомобільний та залізничний рух мостом повністю зупинено, судноплавство через Керченську протоку призупинено», - йдеться у повідомленні Dnipro Osint.
На стратегічні наслідки пошкодження споруди звернув увагу колишній керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. Він порівняв російські спроби зруйнувати українські мости з результатом української операції проти Керченської переправи.
За його оцінкою, пошкодження мосту може ускладнити забезпечення окупованого півострова. Одним з альтернативних напрямків залишається сухопутний коридор через захоплені території півдня та сходу України.
Український журналіст і блогер Денис Казанський також звернув увагу на складність відновлення зруйнованої арки. Він опублікував відео будівництва цієї частини мосту, продемонструвавши складність інженерних робіт.
За словами Казанського, для відновлення подібної конструкції потрібна спеціальна плавуча техніка, використання якої в умовах загрози нових українських ударів буде ускладненим.
«Це тривалий і складний процес, для якого потрібна плавуча техніка. У нинішніх умовах повторити це практично неможливо - усе буде знищено дронами. Кремлю доведеться або погодитися на часткове повітряне перемир’я, або змиритися з тим, що мосту більше немає, і залишити Крим у стані напівблокади», - зазначив Денис Казанський.
Російська влада заявила про намір відновити Кримський міст. Про реакцію Кремля повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російському виданню «Известия».
За його словами, про ситуацію Володимиру Путіну доповів віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін після засідання урядової комісії. Російські чиновники мають визначити порядок ремонтних робіт, їхню черговість та орієнтовні строки виконання.
Водночас конкретних термінів відновлення споруди Пєсков не назвав. Він заявив, що російське керівництво впевнене в можливості повернути об'єкт до експлуатації.
«Буде розроблено план, конкретний план. Хуснуллін доповів, що буде визначено черговість та часові рамки робіт з відновлення. Немає жодних сумнівів, що міст буде відновлено і стане ще кращим, ніж раніше», - заявив Дмитро Пєсков.
Російський Слідчий комітет також визнав пошкодження конструкцій переправи. За повідомленням відомства, слідчі встановлюють обставини події та осіб, причетних до атаки. За фактом удару відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт.
Окремо російське Міністерство оборони заявило про перехоплення 1441 безпілотника над регіонами РФ і тимчасово окупованим Кримом. У відомстві назвали цю повітряну атаку наймасштабнішою від початку повномасштабної війни. Наведена цифра є заявою російської сторони й потребує незалежної перевірки.
На тлі пошкодження мосту окупаційна влада Криму також повідомила про загиблих унаслідок нічної атаки. Так званий глава півострова Сергій Аксьонов заявив про нібито двох загиблих у Ленінському районі, розташованому поблизу Керчі та Керченського мосту.
Авіаційний експерт Богдан Долінце пояснив, чому результату вдалося досягти завдяки поєднанню різних засобів ураження. В ефірі телеканалу «Київ24» він розповів, що операція не обмежувалася одним ударом по конструкції, а передбачала послідовне застосування безпілотників і крилатої ракети.
За словами експерта, атака на Кримський міст була частиною масштабнішої операції на різних напрямках. Росія одночасно зазнала ударів по численних об'єктах, зокрема на тимчасово окупованих територіях України.
«Щоб говорити саме вже безпосередньо про Кримський міст, то це була операція з декількох етапів. Тобто на першому етапі декілька ударних безпілотників фактично завдали пошкодження певних критичних вузлів конструкції. І вже після цього в наступному етапі було застосовано українську крилату ракету великої потужності, там більше тисячі кілограмів, для того, щоб фактично завершити цю справу», - пояснив Богдан Долінце.
За оцінкою експерта, використання лише одного типу озброєння не обов'язково дало б аналогічний результат. Послідовне застосування безпілотників і ракет, на його думку, дозволило досягти значних пошкоджень конструкції.
Долінце також проаналізував можливі наслідки для російської військової логістики. Через міст Росія забезпечувала не лише Крим, а й використовувала його як транспортний вузол для постачання ресурсів на південні окуповані території. Йдеться про військову техніку, пальне, компоненти, зброю та боєприпаси.
«Це означає, що найближчим часом відповідні напрямки будуть суттєво послаблені, по-перше, логістично. По-друге, ворогу доведеться використовувати наземний, сухопутний коридор, а це означає, що українським засобам ураження логістики, мідлстрайкам, які вже системно знищують російську військову логістику на тимчасово окупованих територіях, стане лише більше роботи», - спрогнозував експерт.
Військовий оглядач Денис Попович в ефірі Radio NV звернув увагу на тривалість повітряної операції та характер пошкоджень. За його оцінкою, українські військові діяли цілеспрямовано, зосереджуючи вогневий вплив на конкретних елементах споруди.
Водночас остаточні причини того, чому російська ППО не змогла зупинити атаку, залишаються нез'ясованими. Попович припустив, що частину комплексів могли перекинути на інші напрямки, зокрема для захисту Москви або резиденції Володимира Путіна.
Оцінки безпосереднього впливу пошкодження переправи на боєздатність російських військ різняться. Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло в ефірі телемарафону заявив, що військовий ефект може бути обмеженим. Водночас він наголосив на можливих наслідках для окупаційної адміністрації та цивільного населення Криму.
Експерт пояснив свою оцінку тим, що Росія за попередні роки створила альтернативні маршрути постачання. Зокрема, окупанти використовують так зване Азовське кільце - систему автомобільних доріг і залізничних комунікацій через захоплені території півдня України.
За словами Жмайла, Кримський міст не був єдиним шляхом забезпечення російського угруповання. Частину вантажів і особового складу перевозили іншими маршрутами, тому пошкодження переправи не означає повного припинення постачання.
«На жаль, на військову логістику це дуже сильно не вплине», - сказав Дмитро Жмайло.
Водночас експерт звернув увагу на можливі наслідки для цивільного життя в окупованому Криму. Проблеми з транспортним сполученням можуть посилити економічний та інфраструктурний тиск на півострів, зокрема створити ризики для постачання ресурсів.
Жмайло також заявив, що через міст проходило не більше 10% відповідних військових перевезень. За його оцінкою, основний вплив на армію РФ полягатиме не в повному припиненні постачання, а в додаткових обмеженнях і необхідності перерозподіляти транспортні потоки.
«Але все це – дуже й дуже малі об’єми, максимум – до 10%... А от для цивільних це дуже й дуже цікавий аспект, тому що такий удар повертає Крим до енергетичної блокади. З блокуванням там інфраструктури можна очікувати нової хвилі евакуації російського населення з Кримського півострова, яких з початку анексії в 2014 році наїхало понад 1 млн осіб», - підкреслив він.
Окремо експерт наголосив на психологічному ефекті атаки. На його думку, пошкодження об'єкта, який російська пропаганда роками представляла як символ контролю над Кримом, створює додатковий тиск на окупаційні структури та населення півострова.
«Це готує основу для подальших наших дій, ударів по півострову», - зазначив Жмайло.
За оцінкою експерта, Росія може спробувати компенсувати пошкодження мосту за допомогою тимчасових переправ і поромного сполучення. Проте це не усуває необхідності захищати транспортні маршрути від повторних українських ударів.
Експерт провів паралель із ситуацією на російських нафтопереробних заводах, які після українських атак намагаються повернути до роботи. На його думку, відновлення пошкоджених об'єктів не гарантує їхнього захисту від наступних операцій Сил оборони.
«Дуже швидко відновлюються втрачені позиції – понад третини нафтопереробки зупинена. Й з Кримським мостом буде так само, тому що у Росії критично не вистачає засобів протиповітряної оборони. Де вони зараз концентруються? Це Валдай та Москва... Тому загроза для Кримського мосту стає системною проблемою. По ньому ми будемо й далі методично завдавати ударів», - наголосив Дмитро Жмайло.
Читайте також: