Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресорка Росія завдала ударів по мостах у Києві, після чого в Україні знову заговорили про можливу відповідь по російській військовій логістиці, зокрема Кримському мосту. Водночас Москва посилює охорону переправи напередодні 8 жовтня - дати, пов'язаної з попереднім ударом по мосту.
Главред з'ясував, чи вдарить Україна по Кримському мосту у відповідь на атаки РФ по Києву.
Президент України Володимир Зеленський, говорячи про можливу реакцію на російські удари по мостах у Києві, не став прямо підтверджувати чи спростовувати плани щодо Кримського мосту. Під час спільного брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом він розповів, що Сили оборони мають власні програми та операції, які визначаються їхніми завданнями й пріоритетами.
«У нас є свої програми, свої кроки, свої операції згідно задач і пріоритетів Сил оборони», - заявив Зеленський.
Президент окремо пояснив, що українська сторона орієнтуватиметься на характер об'єктів, які забезпечують російські військові можливості.
«Якщо це логістика, то Україна обирає завжди військову логістику, логістику, яка допомагає перевозити зброю тощо… Коридори, якими вони користувались, щоби посилюватись і мілітаризуватись. А якщо це якісь хаби – з дронами, з іншою зброєю або ще з чимось – так, Україна буде це використовувати і буде відповідати», - сказав глава держави.
На тлі цих заяв ситуація навколо Кримського мосту вже змінюється з російського боку. За даними аналітичного каналу Exilenova+, російські військові посилили охорону об'єкта та створили кілька рівнів захисту від можливих атак українських надводних і підводних безекіпажних систем.
Окремо повідомляється про збільшення патрулювання акваторії навколо мосту. За даними партизанського руху «Атеш», до цього залучені кораблі ФСБ РФ, а командування Чорноморського флоту посилює підготовку до відбиття можливих атак із моря.
«Чорноморський флот РФ переведено в режим підвищеної бойової готовності», - йдеться у повідомленні.
За інформацією руху «Атеш», російське командування очікує активізації українських сил напередодні символічної для РФ дати - 8 жовтня. При цьому йдеться не лише про можливу атаку самого мосту, а й про потенційні удари по кораблях Чорноморського флоту, логістичних маршрутах та суднах так званого «тіньового флоту».
Речник Військово-Морських Сил ЗСУ Дмитро Плетенчук підтвердив, що російська сторона посилює безпеку поблизу Кримського мосту. На його думку, однією з причин є наближення дати попереднього ураження споруди, адже для Росії цей об'єкт має не лише практичне, а й надзвичайно сильне символічне значення.
Водночас Плетенчук наголосив на практичній ролі Кримського мосту. Споруда забезпечує залізничне, автомобільне та енергетичне сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Проте через попередні пошкодження та побоювання щодо нових атак Росія не використовує міст на повну потужність.
«Перше - це символічне значення цього об'єкту, так? Воно, звісно, надзвичайно велике. Для росіян - це одна з їхніх скрєп, це символ в лапках возз'єднання і фактично надбання імперських Російської Федерації, так званої, у цій війні. Тобто в сенсі символізму переоцінити цей об'єкт важко. В сенсі практичному, звісно, він має значення. Це залізничне сполучення, це енергетичний міст, це автомобільне сполучення і ним користуються активно», - зазначив речник ВМС в ефірі Апостроф TV.
За його словами, окупанти не ризикують перевозити через міст великі обсяги важкої броньованої техніки та пально-мастильних матеріалів. Тому навіть за умови функціонування автомобільного та залізничного сполучення можливості цього маршруту для забезпечення російських військ залишаються обмеженими.
Окремо Дмитро Плетенчук застеріг від спроб оцінювати можливий удар по Кримському мосту винятково як емоційну відповідь на російські атаки. За його словами, українські Сили оборони працюють у межах заздалегідь визначеної стратегії, а вибір цілі має ґрунтуватися на її військовій цінності.
«Росіяни завжди намагаються вивести на емоції, завжди намагаються вивести на нераціональні дії, так, на популізм навіть у веденні війни. Тому є планові цілі, є стратегія, є тактика і варто їх дотримуватися», - пояснив він.
Плетенчук пов'язав такий підхід із загальною українською кампанією проти російської військової інфраструктури. Він наголосив, що удари по об'єктах у Росії не мають бути ситуативною реакцією на кожну окрему атаку, оскільки масштабні військові операції потребують тривалого планування.
«І я вважаю, що варто триматися і далі того плану, який був заздалегідь вироблений. Тому що це місяці планування, це доволі великий об'єм роботи, тому що війна - це не натиснути на кнопку і відправити ракету в черговий НПЗ. Війна - це планування, це розрахунок сил, засобів, можливостей і доцільності. Тому так, поки вони наносять символічні удари, Україна завдає удари стратегічні. І це важливо розуміти», - наголосив речник.
На тлі потенційних ударів по Кримському мосту Плетенчук окремо оцінив російські атаки на київські мости. На його думку, якщо Москва справді використовує удари по мостовій інфраструктурі Києва як спосіб спровокувати Україну на дзеркальну реакцію, це виглядає радше як виклик, ніж як логічний військовий крок.
«Експлуатується - це факт... Дійсно, очікувати ударів по цьому мостовому переходу і якоюсь мірою, можна сказати, так провокувати ударами по мостах в Україні - це виглядає трошки дивно. Насправді виглядає як виклик. Насправді логіки в цьому ніякої нема», - заявив речник.
За його словами, подібні операції не можуть бути підготовлені за кілька годин - для них необхідні тривале планування, координація та оцінка ситуації.
«Звісно, що подібні операції або дії вони плануються заздалегідь і плануються вони досить довго, досить складно. Знов таки, символізм - це точно не те, за чим ми женемося, тому що доцільність застосування сил та засобів, звичайно, стоїть на першому місці», - підкреслив військовий.
За словами Плетенчука, автомобільний транспорт мостом продовжує рухатися, однак Росія не ризикує перевозити ним важку техніку та значні обсяги пального. Через це можливості мосту як масштабного військового логістичного маршруту залишаються обмеженими.
«Техніку возити ним вони не ризикують, пальне - так само. Так, автомобільний транспорт пересувається, але це не той об'єм логістики, який може забезпечити усі потреби окупаційних військ, як у Криму, так і на південному напрямку», - сказав представник ВМС України.
Водночас він не применшує значення споруди. Міст продовжує виконувати транспортну та енергетичну функції, а його виведення з ладу могло б вплинути на російські можливості забезпечення окупованого півострова.
Капітан першого рангу запасу ВМС, колишній заступник начальника штабу ВМС у 2004–2020 роках та директор з питань трансформації компанії «Соната» Андрій Риженко вважає побоювання Росії щодо нових атак на Кримський міст небезпідставними. Він пов'язує посилення готовності російських сил насамперед із пам'яттю про першу масштабну атаку на споруду.
За словами Риженка, після удару 2022 року Росії знадобився тривалий час для відновлення повноцінного функціонування транспортного маршруту. Тоді було пошкоджено як автомобільну, так і залізничну частину мосту, що продемонструвало вразливість об'єкта попри його масштабну охорону.
«7–8 жовтня, воно дійсно таке дуже знаменна дата для Російської Федерації, тому що хочу нагадати, що перший раз у 2022 році було проведено дуже серйозну атаку на Кримський міст і Російська Федерація протягом року, фактично більше року, вони поновлювали шлях через цей Кримський міст», - зазначив Риженко в ефірі телемарафону.
Він звернув увагу на те, що Кримський міст належить до найбільш захищених об'єктів Росії. Для його оборони використовуються системи протиповітряної оборони та інші засоби, а відповідальність за охорону споруди покладена, зокрема, на Росгвардію.
«Хочу нагадати, що оцей Кримський міст - це один із захищених об'єктів Російської Федерації. Я думаю, що він на другому місці після оцього кільця навколо Кремля. Він дуже захищений цей міст, там є системи протиповітряної оборони, там є системи інші», - сказав військовий експерт.
Риженко окремо розглянув символічний аспект Кримського мосту. Він нагадав, що на етапі проєктування розглядалася ідея тунелю під Керченською протокою, однак зрештою було ухвалено рішення будувати саме міст. На його думку, візуальність цієї споруди була одним із важливих чинників такого рішення.
Після початку повномасштабної війни Росія додатково посилила захист споруди. За словами експерта, йшлося про розгортання систем ППО, зокрема С-400 і «Панцир», а також встановлення різноманітних перешкод та загороджень у районі Керченської протоки.
Риженко вважає Кримський міст особливо чутливим об'єктом для російського керівництва. Він пов'язує це не лише з транспортною функцією споруди, а й із персональним значенням мосту для Володимира Путіна.
«Але розумієте, це така сенситивна побудова. Вона дійсно знаходиться на контролі у президента Російської Федерації Путіна, це його особиста іграшка. Вони розуміють, що пошкодження або виведення з ладу цієї структури дуже серйозно зіпсує настрій президента Російської Федерації», - пояснив він.
За словами експерта, саме тому будь-яка потенційна загроза для мосту може змушувати Росію додатково концентрувати сили та засоби на його обороні.
«Подивимося, як це буде в реалії», - зазначив Риженко, оцінюючи подальший розвиток ситуації.
Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко оцінює можливість удару по Кримському мосту більш прямо. На його думку, після атак по Південному мосту такий варіант може розглядатися як одна з відповідей Росії.
Романенко розглядає Кримський міст як ціль, яка має для Росії велике значення, але несе менші ризики ескалації порівняно з ударами по об'єктах у Москві чи Петербурзі. На його думку, для істотного пошкодження переправи знадобилася б масштабна операція.
«Це може бути однією з відповідей Путіну. Звісно, можна було б завдати удару по мосту у Москві чи Петербурзі, але це небезпечно через можливість застосування у відповідь диктатором тактичної ядерної зброї. Тому Керченський міст - саме та ціль, яка підходить: незаконна споруда, військовий об'єкт», - сказав він в кометарі ТСН.ua.
Експерт вважає, що потенційна операція мала б бути комплексною, оскільки російська сторона за роки війни суттєво посилила охорону споруди.
«І щоб суттєво пошкодити Кримський міст, треба проводити потужну операцію - бити по ньому з повітря, суші і з води. І це цілком можливо. Гадаю, це буде гідною відповіддю і матиме значні наслідки у цій війні. Такий варіант розглядався раніше і розглядається зараз», - підсумовує Ігор Романенко.
Військовослужбовець ЗСУ та громадський діяч Дмитро Биков погоджується, що негласна домовленість щодо невзаємного ураження мостів могла існувати, однак після російських атак ситуація змінилася. Водночас він закликає не очікувати автоматичної та швидкої відповіді саме по Кримському мосту.
Головна причина, за його словами, полягає у складності самої операції. Кримський міст має багаторівневу оборону, а його розташування створює додаткові труднощі для застосування наявних українських засобів ураження.
«Дійсно така домовленість негласна була. Але з однієї сторони, а з іншої сторони, збройним силам надзвичайно складно зараз буде уразити Кримський міст. Для цього потрібна дуже велика кількість засобів», - пояснив Биков в ефірі Київ24.
Він зазначив, що для такої операції можуть знадобитися надводні та підводні морські безекіпажні системи. Водночас Биков стверджує, що українські можливості авіаційного та ракетного ураження цього об'єкта мають обмеження, а навіть застосування згаданих у розмові ракет не гарантує досягнення Кримського мосту.
Експерт наголошує, що попередні операції проти цього об'єкта розроблялися спільними зусиллями різних українських силових структур. За його словами, до них залучалися ГУР, СБУ, Збройні сили, Національна гвардія та прикордонна служба.
«Але така спецоперація можлива, її потрібно гарно спланувати, і, можливо, нам також вдасться дійсно пошкодити складнощами для ремонту ворогу саме Кримського мосту. Але я говорив про те, що не потрібно одразу очікувати відповіді, тому що це достатньо складна операція», - зазначив Биков.
Биков також пояснив, чому посилення захисту Кримського мосту може мати для України не лише негативні, а й потенційно позитивні наслідки. Росія має можливість перекидати до району споруди додаткові сили протиповітряної оборони з інших регіонів, намагаючись закрити потенційні слабкі місця.
На його думку, російська сторона може навіть послаблювати захист інших територій заради прикриття Кримського мосту. Причиною цього є обмежена кількість російських систем ППО та величезна площа, яку Москва намагається захистити.
«Посилити його, перекинути захист, скажімо, частину ППО з-під Москви або з інших регіонів, оголити дійсно захист, посилити захист Кримському мосту. В них немає зараз достатньої кількості ППО, щоб скрізь можна було закрити всі дірки в повітрі і так далі», - сказав Биков.
Водночас він вважає, що таке перекидання російських сил може створювати для України додаткові можливості на інших напрямках. Якщо Москва концентрує ресурси на одному стратегічному об'єкті, інші райони можуть залишатися менш захищеними.
Биков порівняв це із ситуацією навколо Білорусі, коли Росія своїми діями змушує Україну перекидати сили та засоби, а українська сторона, своєю чергою, може змушувати противника реагувати аналогічним чином.
«Тому тут є і плюси, і мінуси. Це так, як ситуація в нас була з Білоруссю, коли вони постійно лякають вторгненням і там якісь дії, скажімо, і ми також вимушені, наприклад, перекидати сили і засоби. Так само ми вимушуємо їх», - зазначив військовослужбовець.
Окремо Биков оцінив значення Кримського мосту для російського керівництва. На його думку, попри попередні атаки та пошкодження, споруда досі залишається для Путіна сакральним символом, оскільки пов'язана із забезпеченням зв'язку Криму з материковою частиною Росії.
Військовослужбовець звернув увагу на те, що для мешканців окупованого Криму міст залишається одним із ключових шляхів виїзду з півострова. Водночас українські військові вже продемонстрували можливість впливати на російську логістику, зокрема на маршрути, які проходять через південний напрямок.
«Так, залишається. Тому що це єдиний безпечний виїзд із півострова Крим для всіх його мешканців, які зараз там знаходяться. Збройні сили вже показали, що коридор від Криму до Маріуполя небезпечний для проїзду», - сказав Биков.
За його словами, потенційне виведення Кримського мосту з ладу мало б не лише військовий, а й символічний ефект. Це могло б продемонструвати, що масштабні інфраструктурні проєкти, які Росія використовує як символ контролю над окупованим Кримом, не гарантують їй недоторканності.
Биков вважає, що знищення або серйозне пошкодження такого об'єкта могло б поставити під сумнів образ російської сили та невразливості, який Москва намагалася створити після 2014 року.
«Ми можемо легко накривати всю логістику ворога. І також це означатиме, що ті зусилля, які здійснив Путін після початку російсько-української війни 2014 року, вони просто зійшли нанівець силами Збройних сил, нашим опером. Дійсно, це зламає ще один такий сакральний міф про те, що імперія не зламана, і Путін її зміцнював, а тут виявляється, що ми могли цей символ зруйнувати», - наголосив він.
Читайте також:
Дмитро́ Ві́кторович Плетенчу́к - український військовослужбовець, капітан 3 рангу, керівник пресцентру Сил оборони Півдня (з 22 квітня 2024).
З 2014 року працював у прес-службі миколаївського відділення «Правого сектора». З 2016 по 2020 рік служив пресофіцером у 406-й окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олекси Алмазова. З лютого по листопад 2022 року працював пресофіцером у Миколаївській ОДА. Після деокупації Херсона у листопаді 2022 року, пів року був начальником пресслужби в Силах оборони міста, а саме тактичної групи «Грім».
У травні 2023 року став речником командування ВМС ЗС України.