Про що йдеться у матеріалі:
Загроза втягнення Білорусії у війну зберігається. Як повідомив під час спілкування з журналістами 23 квітня президент України Володимир Зеленський, Кремль має «багато хворих і фантастичних ідей». Ці оцінки доповнив керівник Офісу президента Кирило Буданов, який визнав, що загроза з боку Білорусі зберігається і її не можна ігнорувати, хоча українська розвідка контролює ситуацію і не очікує раптового розвитку подій.
Главред зібрав головне, що варто знати про загрози з боку Білорусі.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи потенційну загрозу з боку Білорусі, зазначив, що в Росії поширені різні небезпечні та відірвані від реальності ідеї, і Україна не хотіла б, щоб Білорусь втягували в їх реалізацію.
"Щодо загрози наступу з Білорусі. Дивіться, у росіян дуже багато різних хворих і фантастичних ідей. Тому дуже не хочеться, щоб Білорусь була втягнута в ці фантастичні ідеї, щоб вони перетворилися в страшну реальність", – пояснив він в коментарі журналістам, передає "РБК-Україна".
Водночас глава Офісу президента України Кирило Буданов запевнив, що українські спецслужби уважно відстежують ситуацію в Білорусі, тому жодних раптових загроз для України не буде.
Він також зауважив, що будь-який розвиток подій можливий, однак наголосив, що за цим постійно стежать відповідні розвідувальні органи.
"Те, що є певні ознаки загроз, вони можуть існувати. Цього не можна виключати. Це означає – як колишній керівник (воєнної розвідки ГУР МО, - ред.) можу вам сказати: треба посилити пильність, перш за все, розвідорганам. Вони це вже зробили. Не переймайтесь. Зненацька нічого не буде", – заявив він, передає "Інтерфакс-Україна".
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи заяву президента України Володимира Зеленського про дані розвідки щодо облаштування ворогом доріг і артилерійських позицій у напрямку України, пояснив поточну ситуацію.
За його словами, у російських медіа з’являється інформація про нібито мобілізацію офіцерів запасу в Білорусі, однак у реальності ця країна у військовому плані є слабкою і без підтримки Росії не здатна діяти самостійно, при цьому російських військ там небагато. Він зазначив, що нинішні дії мають переважно інформаційний характер, хоча розвиток логістики все ж триває і може свідчити про підготовку до можливих майбутніх сценаріїв.
«Воєнної загрози тут і зараз немає. Наші війська в прикордонні готові до всього. Ворог там зазнає у випадку чого нищівних поразок і може втратити навіть свою територію, якщо білоруси здійснять провокації проти нас», - пригрозив він.
Коваленко також додав, що Росія поставила Білорусії завдання посилювати напруження, оскільки сама готується до активізації штурмових дій у весняно-літній період на сході та півдні України, зокрема на Донбасі й Запорізькому напрямку. У зв’язку з цим противнику вигідно відволікати українські сили на інші ділянки, зокрема прикордонні райони Сумщини та Харківщини.
«Зі сторони Білорусі можуть бути різного роду інформаційні провокації та решта, що змусить наші сили бути в підвищеній готовності. Стосовно воєнних дій, станом на зараз загрози немає. Якщо Лукашенко здійснить таку помилку, то його не буде. Просто не буде. Слава Україні! Переможемо всіх! Все буде Україна!», - резюмував він.
20 квітня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що разом із Володимиром Путіним нібито буде змушений відбивати можливу атаку з боку Польщі, країн Балтії та України. Про це повідомило агентство «Белта».
Відповідаючи на запитання журналістів щодо ймовірності війни Європи проти Білорусі та Росії, він висловив думку, що наразі це малоймовірно, оскільки європейські країни не зацікавлені у такому сценарії, зокрема через напружені відносини зі США.
"Їм тікати нікуди. А тікати доведеться. Тому вони не хочуть зіткнення Білорусі та Росії… Я в це не вірю, яка б там не була риторика", – заявив диктатор.
Лукашенко також запевнив, що з території Білорусі не плануються військові дії проти Польщі чи Литви, але водночас наголосив, що вважає своїм завданням попереджати сусідні держави, зокрема Естонію, Латвію, Литву, Польщу та «якоюсь мірою» Україну.
«Упаси їх Господь здійснити агресію проти Білорусі. Ми не хочемо війни, ми не збираємося з ними воювати… Ми не збираємося цього робити, якщо нас не втягуватимуть у цю війну і нам не доведеться відповідати», – сказав він.
Він додав, що у разі агресії Білорусь оборонятиметься всіма доступними засобами, однак це, за його словами, не означає застосування ядерної зброї. Також він зазначив, що у випадку загрози Росія підтримає Білорусь, і підкреслив, що країна має достатньо інших видів озброєння для протидії.
"Якщо ми побачимо, що це загрожуватиме існуванню Білорусі, то не тільки ми, але й згідно з нашим договором із Російською Федерацією... Мало не здасться. І ми застосуємо все, що у нас є", - сказав самопроголошений президент Білорусі.
Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, коментуючи заяви президента України Володимира Зеленського про спроби Росії втягнути Білорусь у війну, зазначив, що кількість підрозділів у напрямку українського кордону не зростає. Про це він повідомив у коментарі Суспільному.
Станом на 20 квітня, за його словами, на території Білорусі відсутні російські військові формування, які могли б становити загрозу для України.
"Але в будь-який момент ситуація може змінюватися. Це також і спроба дестабілізаційних заходів з боку Білорусі по нашому кордону. Для того, щоб Україна могла відтягувати на цей напрямок свої сили, послаблюючи інші — більш важливі, де ведуться активні бойові дії. У безпосередній близькості до кордону, переміщень техніки або особового складу ні з підрозділів Білорусі, ні Росії наразі немає", - повідомив він.
Він також пояснив, що ще з 2022 року Білорусь утримує на кордоні з Україною обмежену кількість своїх сил, пояснюючи це нібито загрозою з українського боку та необхідністю посилення оборони.
Демченко підкреслив, що головним завданням України залишається зміцнення оборони вздовж усього прикордоння, зокрема в Чернігівській, Київській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях. За його словами, цей напрямок перебуває під контролем оборонних сил ще з 2022 року, а керівництво здійснюють органи військового управління разом із підрозділами Держприкордонслужби.
Демченко повідомив, що всі складові української оборони на цьому напрямку продовжують зміцнювати фортифікації. Державна прикордонна служба нарощує інженерні укріплення безпосередньо вздовж кордону, а підрозділи Збройних сил як раніше, так і зараз утримують протимінні загородження на найбільш небезпечних ділянках.
Він також наголосив, що підстав для паніки немає, оскільки Білорусь і раніше розширювала свої полігони та інфраструктуру. Водночас слід враховувати, що вона продовжує підтримувати Росію, тому цей напрямок залишається потенційно загрозливим і перебуває під постійним контролем із боку України. За його словами, повідомлення про відкриття нових прикордонних застав у Білорусі з’являються регулярно і не є чимось незвичним.
Крім того, представник ДПСУ зазначив, що розвідка відстежує рівень тиску Росії на Білорусь щодо її можливого залучення до бойових дій проти України.
"Ми маємо бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій по всій протяжності кордону з Білоруссю. Це і постійні заяви Лукашенка щодо загрози, яка йде Білорусі, то від України, то від країн Європи. Це і постійна перевірка боєготовності, і різні навчання, зокрема спільні з РФ", - підсумував він.
Білорусь і надалі використовується Росією як інструмент у війні проти України. Про це заявив колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, назвавши ознаки підготовки агресії щодо України з боку Білорусії.
Він нагадав, що у 2022 році Мінськ надав свою територію та повітряний простір для російського наступу на Київ, хоча сама білоруська армія безпосередньо в бойових діях участі не брала. При цьому, за його словами, у неофіційних контактах білоруські посадовці стверджували, що не можуть вплинути на дії Росії.
"Тобто, в принципі, висновок номер один. Росія бачить Білорусь як другий фронт, який вона хотіла б відкрити проти України", – сказав Кулеба.
Кулеба також назвав низку ознак, які можуть свідчити про підготовку Білорусі до можливого прямого залучення у війну. Серед них — постійні військові навчання, що тривають уже кілька років під контролем російських інструкторів, акцент влади на мобілізаційній готовності всієї країни, а не лише армії, а також масштабні командно-штабні маневри. Додатковими тривожними сигналами він вважає посилення білоруської ППО російськими системами та поглиблення взаємодії між військами двох країн.
"Я впевнений, що росіяни допомагають дуже серйозно готувати Білорусь. Комплекс факторів, який ми спостерігаємо, говорить про якісно новий рівень підготовки Збройних сил Білорусі до певних дій під контролем, наглядом і у супроводі Російської Федерації. Чи означає це, що ось-ось Білорусь піде в наступ? На мою думку, наразі не означає. Ще багато що може відбутися", – зазначив він.
На його думку, Олександр Лукашенко усвідомлює ризики прямого вступу у війну й намагається уникнути такого сценарію, прагнучи зберегти країну в нинішньому стані без втягування у бойові дії. Водночас, за оцінкою Кулеби, Росія намагається підштовхнути його до цього, і хоча ознак негайного наступу немає, поточні процеси можуть свідчити про підготовку до можливої ескалації.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, оцінюючи загрозу можливого наступу з боку Білорусі, зазначив, що розбудову транспортних шляхів і логістики не можна вважати лише відволіканням уваги, однак важливо правильно розуміти загальний контекст ситуації.
Він підкреслив, що Білорусь не була і не є дружньою до України та залишатиметься потенційною загрозою доти, поки триває війна, Росія не зазнає поразки, українські території не будуть повністю звільнені, а також поки в самій Білорусі не зміниться політичний режим.
«Але на території Білорусі не знаходиться достатнього російського ударного угруповання для початку вторгнення в Україну в режимі Київ-2.0», — сказав аналітик в коментарі ТСН.ua.
За словами експерта, нині на території Білорусі перебуває приблизно 2–2,2 тисячі російських військових, які виконують функції у сфері протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та обслуговування авіації, тобто не належать до штурмових підрозділів. Водночас чисельність сухопутних військ самої Білорусі становить близько 14 тисяч осіб. Для порівняння, під час вторгнення 24 лютого 2022 року з її території діяло угруповання приблизно у 40 тисяч російських військових, включно з елітними підрозділами та спецпризначенцями, тому нинішні сили значно поступаються тим, що були задіяні тоді.
«Безумовно, ті події, які ми зараз спостерігаємо на території Білорусі — вони викликають занепокоєння. Але вони не є критичними на рівні, мовляв, завтра почнеться наступ на Київ-2.0. Що може бути? Якщо говорити про ризики, то ми спостерігаємо, як вздовж кордону російські окупанти намагаються захоплювати села, які розташовані безпосередньо на кордоні Харківської, Сумської. У перспективі може бути і прикордоння в Чернігівській області. Росія намагається «вигризати» ці шматки, створювати панічні настрої та потім звітувати, мовляв, дивіться, ми захопили… Таким чином росіяни намагаються нівелювати свої невдачі у зоні бойових дій», - сказав він.
На думку Коваленка, подібний сценарій російська сторона може намагатися реалізувати і вздовж північного кордону з Білоруссю. За його оцінкою, наявних сил і ресурсів Білорусі достатньо для організації провокацій, однак для режиму Лукашенка такі дії можуть мати негативні наслідки. Він підкреслив, що нинішня ситуація відрізняється від 2022 року, адже Україна вже має більше власних можливостей для відповіді, тому у разі потреби реакція буде відповідною.
Також він нагадав про нещодавнє оголошення мобілізації офіцерів запасу в Білорусі. Водночас, за його словами, ці кроки поки що не становлять прямої загрози для України і можуть бути спробою Лукашенка разом із Володимиром Путіним створити додаткову напруженість.
«Він (Лукашенко — Ред.) це робить у якості ситуативного заходу для того, щоб не стільки привернути увагу України, скільки для того, щоб відволікти увагу Росії. У Лукашенка зараз немає особливого бажання брати участі у війні проти України», — висловлює свою думку Олександр Коваленко.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, ймовірно, і надалі зберігатиме активну войовничу риторику, оскільки вона необхідна як для демонстрації контролю перед російською стороною, так і для створення атмосфери страху всередині країни. Про це в інтерв’ю Главреду заявив колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун.
«Його вже і так загнали в кут, як щура, і він змушений тримати марку — вся ситуація навколо змушує його це робити. І розповідати про те, що на нього нібито будуть наступати з чотирьох сторін — передусім для внутрішньої аудиторії. Тому що всі пам’ятають, як він говорив про "Київ за три дні" — це нікуди не зникло», - зазначив він.
За його словами, така риторика спрямована не лише на внутрішню аудиторію, а й на те, щоб переконати росіян у готовності та керованості ситуації. Зокрема, йдеться про демонстративні дії на кшталт ремонту доріг, підготовки позицій чи мобілізації резервістів, які значною мірою мають показовий характер.
Водночас Ягун зазначає, що Лукашенко побоюється можливого усунення, передусім з боку Росії, адже там очікують не заяв, а реальних кроків. При цьому очевидно, що на нинішньому етапі білоруська армія не має достатніх можливостей для ведення війни проти України.
«Тому Лукашенко і намагається сидіти на кількох стільцях. Яка може бути війна, якщо він одночасно веде переговори зі Сполученими Штатами щодо зняття санкцій, зокрема з його калійних виробничих потужностей? А тут — повноцінна війна і наступ його військ. Очевидно, що в такій ситуації ніхто не буде займатися скасуванням санкцій», - резюмує він.
Колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун заявив, що Володимир Путін теоретично може використати білоруську армію у її нинішньому вигляді, зокрема шляхом її розформування та подальшої інтеграції до складу російських військ. За його словами, такий сценарій можливий у разі ухвалення рішення про ліквідацію білоруського міністерства оборони та створення так званої союзної армії.
«Але це напряму залежить від того, чи залишається Лукашенко при владі. Якщо він припинить зʼявлятися у публічному полі — це буде одним із перших сигналів, що можуть готуватися такі сценарії», - вказав він.
Вам також може бути цікаво:
Кирило Буданов (нар. 4 січня 1986, м. Київ) – український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020року - до 2 січня 2026 року), генерал-лейтенант.
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні, зазнав кілька поранень. У 2018-2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена.
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише Вікіпедія.
2 січня 2025 року прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Президента України.