Коротко
Конгрес США намагається заблокувати дизельну угоду Дональда Трампа з диктатором Володимиром Путіним. До Палати представників подали двопартійний законопроект, який скасовує санкційні винятки для російської енергетики. При цьому угода не заспокоїла ринок: 16 жовтня нафта Brent подорожчала майже до $110 за барель, а Угорщина вже розраховує на власні вигоди від домовленостей Вашингтона та Москви.
«Главред» з’ясував , що відомо про дизельну угоду Трампа і Путіна.
Документ під назвою «Про заборону корупційних нафтових угод з Росією» вніс провідний демократ у комітеті Палати представників з питань закордонних справ Грегорі Мікс. Про ініціативу 16 жовтня повідомили демократи комітету. Її мета - заблокувати закупівлі та імпорт російського дизельного палива.
Законопроект забороняє Американській корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) вкладати кошти в російський енергосектор. Він також скасовує генеральні ліцензії OFAC Мінфіну США, які дозволяють операції, що інакше підпадають під санкції, та забороняє видавати нові. Крім того, адміністрація Трампа буде зобов’язана ввести санкції проти російської енергетики.
Співавторами стали ще 17 конгресменів: 16 демократів і республіканець Дон Бейкон. Опір у Конгресі почався раніше. Республіканець Брайан Фіцпатрік оголосив про двопартійний законопроект проти скасування санкцій щодо російського дизельного палива, а Бейкон погодився стати співавтором. Обурення законодавців посилило те, що у вересні Конгрес переважною більшістю ухвалив закон про санкції проти Росії та Ірану, який надає Трампу широкі повноваження тиснути на Москву.
Мікс упевнений, що ця домовленість не знизить витрати американських сімей, а поповнить бюджет країни, яка продовжує агресію проти України. На його думку, Вашингтону варто посилювати тиск на Кремль, а не підписувати угоди, які збагачують Москву. Конгресмен також розкритикував політику Трампа щодо Росії та закликав колег підтримати документ.
«Вона дасть Путіну мільйони доларів, щоб той і надалі безкарно знищував українських мирних жителів», - заявив Мікс.
Поки законодавці сперечаються про долю угоди, сировинний ринок відреагував на неї без ентузіазму. За даними Reuters, 16 жовтня ф'ючерси на Brent зросли на $3,94, або 3,7%, до $109,86 за барель. Це максимум з 19 травня.
Американська WTI закрилася зростанням на $3,44, або 3,5%, до $101,41 - максимум з 17 вересня. За тиждень Brent додала 4,9%, WTI - 10,4%.
Дослідницька та консалтингова компанія Energy Aspects пов'язала стрибок котирувань із новими сигналами про можливе розширення близькосхідного конфлікту. Увагу аналітиків привернули непідтверджені відомості про напади на об’єкти саудівського нафтового сектору.
«WTI та Brent відіграли попередні втрати, оскільки побоювання щодо ескалації знову виникли на тлі чуток про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії», - зазначили в Energy Aspects.
Ще один фактор тиску аналітики вбачають у поведінці Тегерана. За їхньою оцінкою, нестабільність у регіоні надовго утримає ринок на високих рівнях.
«Ізраїльські джерела припускають, що Іран може готувати превентивний удар після незвичайних переміщень військових, виявлених західною розвідкою. Хоча ці дані не підтверджені, вони підкріплюють нашу думку про те, що постійні ризики ескалації підтримуватимуть спотові ціни», - додали в компанії.
Побоювання трейдерів підкріпили реальні інциденти на ключових маршрутах експорту. Коаліція на чолі з Саудівською Аравією повідомила, що перехопила та знищила балістичну ракету, випущену в бік міста Янбу на Червоному морі. Цей порт має критичне значення для Ер-Ріяда: через нього королівство відправляє нафту в обхід Ормузької протоки.
За попередніми даними консалтингової компанії Rapidan Energy Group, інфраструктура Янбу не постраждала. Однак за останні 10 днів почастішали атаки в районі Ормузької протоки. Іран заявив, що посилює удари у відповідь через блокаду своїх портів з боку США та посилення санкцій минулого місяця.
Аналітики Kpler у четверговому звіті оцінили, як дії Тегерана позначаються на фізичному ринку. Фахівці очікують, що без всеосяжної політичної угоди експорт через протоку відновлюватиметься повільно й нерівномірно.
«Інтенсифікація іранських атак призвела до різкого зниження потоків нафти з Перської затоки», - констатували в Kpler.
На тлі близькосхідної турбулентності учасники ринку сумніваються й у реальності російських зобов’язань. Енергетичні аналітики вважають, що обсяг, обіцяний Трампом, навряд чи помітно вплине на світові ціни на дизель.
Старший віце-президент з торгівлі BOK Financial Денніс Кісслер пояснив, чому біржовики не поспішають фіксувати прибуток. За його словами, ринок не впевнений, що Москва здатна виконати домовленості в заявленому обсязі.
«Конфлікт на Близькому Сході постійно нагадує про себе, і, як мені здається, під питанням залишається те, скільки дизельного палива Росія реально зможе поставити на ринки. Ці два фактори змушують трейдерів залишатися в позиціях покупців», - сказав Кісслер.
Регулюючі органи вже намагаються зняти напругу. У четвер Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) погодилося випустити на ринок понад 20 млн барелів палива. У п’ятницю Міністерство енергетики США опублікувало запит на пропозиції щодо обміну до 17 млн барелів сирої нафти зі Стратегічного нафтового резерву (SPR).
Якщо для ринків ця угода поки що не стала приводом для оптимізму, то в Будапешті в ній побачили власний інтерес. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр висловився щодо домовленості Білого дому з Кремлем в інтерв'ю радіостанції 444. Він визнав право американського лідера самостійно обирати зовнішньополітичний курс, але наголосив на вигоді для своєї країни.
«Я вважаю, що американський президент укладає ті угоди, які вважає за потрібне. З іншого боку, ця угода все ж має певне значення з точки зору Угорщини», - сказав Мадьяр.
Політик нагадав, що Угорщина звільнена від санкцій на постачання нафти та газу з Росії до листопада. Вашингтон щороку продовжує це виключення.
Саме на продовження санкційних послаблень Будапешт тепер робить ставку. За логікою Мадьяра, домовленість Трампа щодо російського палива створює прецедент, на який Угорщина може посилатися в переговорах з американською адміністрацією.
«Було б нелогічно не надати Угорщині цю пільгу принаймні ще на один рік», - переконаний прем’єр.
При цьому угорський лідер не став заперечувати, що для Києва американо-російські домовленості виглядають інакше. Останнім часом Трамп звинувачував Україну у зростанні світових цін на дизельне паливо через удари по російських НПЗ. Хоча ціни зростали з початку року через війну США з Іраном.
Мадяр погодився, що для України угода є небажаною. За його словами, цю тему обговорювали 16 жовтня на саміті Євросоюзу у зв’язку з подорожчанням енергоносіїв. Однак давати оцінку рішенню президента США на майданчику ЄС, на думку угорського прем’єра, недоречно.
«Главред» писав, що Росія порушила енергетичне перемир’я Трампа ударом по ТЕЦ у Харкові. За даними Reuters, у Білому домі розраховують, що угода щодо дизельного палива поверне Москву за стіл переговорів про припинення війни. Угода передбачає постачання понад 2,25 млн барелів російського дизельного палива на американський та міжнародний ринки.
Тим часом тиск Вашингтона на Київ через удари по російських НПЗ посилився. Видання The Washington Post повідомило, що розвідка США погрожувала обмежити обмін даними з Україною у разі продовження ударів. Сам Трамп заявив, що США продовжують ділитися розвідданими з Києвом.
Після кількох днів перерви Україна відновила удари по російських нафтопереробних заводах. Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times заявив, що удари можуть бути знову припинені лише за однієї умови. Йдеться про надання Україні ракет Patriot для захисту від ударів у відповідь з боку РФ.
Читайте також:
Петер Мадьяр - угорський політик і юрист. Він привернув увагу ЗМІ, коли у 2024 році оголосив про свій намір заснувати партію, пропонуючи альтернативу тому, що він вважав «штучним розколом» між парламентською опозицією та Fidesz-KDNP - правлячою коаліцією в Угорщині, пише Вікіпедія. Його партія «Тиса» стала переможцем парламентських виборів 2026 року.