Читайте в матеріалі:
Президент України Володимир Зеленський затвердив нову 40-денну операцію Служби безпеки України, спрямовану на посилення тиску на країну-агресора. На тлі масштабних ударів по військовій, транспортній та нафтовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму аналітики дедалі частіше обговорюють, чи зможе така стратегія наблизити закінчення війни та змусити Кремль шукати переговорне рішення.
У четвер, 25 червня, Володимир Зеленський повідомив, що заслухав доповідь генерал-майора Євгена Хмари про роботу Служби безпеки України, зокрема Центру спеціальних операцій «Альфа», а також про застосування далекобійних засобів ураження.
За підсумками наради глава держави затвердив спеціальну операцію тривалістю 40 днів.
«Затвердив для Служби 40-денну операцію впливу на державу-агресора з метою спонукання до припинення війни», — повідомив Зеленський.
Президент також зазначив, що підрозділи СБУ вже кілька місяців демонструють високу ефективність на фронті завдяки використанню різних типів безпілотників. За його словами, ЦСО «Альфа» залишається одним із лідерів за кількістю знищеної техніки та особового складу російських військ.
Одним із ключових напрямків нової стратегії залишається окупований Крим.
Як пише британське видання The Times, Україна послідовно посилює удари по транспортній, енергетичній та військовій інфраструктурі півострова. Під ударами опиняються дороги, залізничні лінії, мости, нафтобази, об’єкти енергетики та логістичні маршрути, що з’єднують Крим із територією Росії.
За даними видання, протягом останніх тижнів неодноразово зазнавали ударів поромні переправи, фіксувалися пошкодження інфраструктури, перебої з електропостачанням та проблеми з постачанням палива.
Крім того, мешканці півострова стикаються з чергами на автодорогах до Керченського мосту, обмеженнями в роботі транспорту та скасуванням частини туристичних бронювань.
Ранее, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв, що Київ реалізує стратегію поступової ізоляції Криму за допомогою безпілотників. Головне завдання — ускладнити постачання російських військ і порушити роботу військової логістики.
Експерти зазначають, що Крим має для Кремля не лише військове, а й величезне політичне значення.
Півострів залишається головною базою російського Чорноморського флоту й водночас символом політики Володимира Путіна після його анексії у 2014 році.
The Times зазначає, що саме тому посилення тиску на Крим може поставити російське керівництво перед непростим вибором — шукати шляхи до переговорів або йти на подальшу ескалацію війни.
Видання також пише, що серед російських еліт існують дві протилежні позиції: частина виступає за заморожування конфлікту, тоді як інша наполягає на продовженні мобілізації та посиленні бойових дій.
При цьому сам Путін, на думку авторів матеріалу, може обрати будь-який із цих варіантів залежно від розвитку ситуації.
Радник міністра оборони України з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», вважає, що Росія має достатньо ресурсів для продовження війни ще тривалий час.
За його словами, російське керівництво здатне щомісяця поповнювати втрати особового складу та підтримувати виробництво безпілотників і ракет, зокрема за підтримки Китаю.
Однак, на думку Бескрестнова, існує інший фактор, який здатний прискорити завершення війни.
Він вважає, що дедалі більшого значення набуває вплив подій, що відбуваються безпосередньо на жителів Росії.
«Реальна можливість прискорити закінчення війни полягає в реакції населення Росії на наші дії. Раніше «СВО» була десь далеко, а тепер раптом опинилася поруч», — зазначив радник.
На його думку, чим сильніше наслідки війни відчуватимуться всередині Росії, тим більше громадян почнуть шукати альтернативні джерела інформації та критично сприймати офіційну позицію влади.
Бескрестнов також підкреслив, що сучасні війни ведуться не тільки на полі бою, а й в інформаційному просторі.
Керівник політико-правових програм Українського центру громадського розвитку Ігор Рейтерович вважає, що ймовірність переговорів сьогодні значно вища, ніж кілька місяців тому.
За його оцінкою, ймовірність тимчасового припинення активних бойових дій зараз становить близько 30%.
Експерт припускає, що за сприятливого розвитку подій переговорний процес може активізуватися вже в період з середини жовтня до початку листопада.
При цьому повноцінної мирної угоди поки що очікувати не варто.
На думку Рейтеровича, найімовірнішим сценарієм може стати тимчасове заморожування конфлікту за аналогією з ситуацією між Північною та Південною Кореєю.
Експерт наголошує, що доки Володимир Путін залишається при владі, підписання повноцінного мирного договору між Україною та Росією виглядає малоймовірним. Однак навіть припинення активної фази бойових дій, за його словами, може дати Україні час для відновлення економіки, зміцнення армії та подальшого розвитку міжнародної підтримки.
Читайте також:
Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій «ВІКНА».
У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ «Співдружність», заступника головного редактора журналу «Національний інтерес», головного редактора «Короткого огляду інформаційного простору України».
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.