Про що йдеться у матеріалі:
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна не планує втягуватися у війну проти України, а також висловив готовність провести зустріч із Володимиром Зеленським у будь-якому місці України або Білорусі для обговорення двосторонніх питань. У відповідь радник президента України Дмитро Литвин заявив, що такі заяви не мають жодної ваги. У відповідь радник президента України Дмитро Литвин заявив що слова білоруського диктатора нічого не означають.
За його словами, слова Лукашенка втратили значення ще з 2022 року, коли Білорусь фактично стала плацдармом для російської агресії проти України.
"Тому слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум звідки на нього "готувався напад". Про що тут говорити", - заявив він в коментарі РБК-Україна.
Крім того, сьогодні, 21 травня, президент України Володимир Зеленський відвідав Славутич, де провів зустріч із керівниками громад північних регіонів — Київської та Чернігівської областей. Він наголосив на важливості підтримки місцевого населення та посилення захисту цих територій.
Зеленський також зазначив, що йдеться про зміцнення фортифікацій, захисних споруд і кордону, а також про посилення роботи Сил оборони та безпеки на північному напрямку, зокрема з урахуванням загроз із боку Білорусі та Брянської області Росії, яка намагається втягнути Білорусь у війну глибше.
"У нас є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто відчувати реально, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України, проти наших людей", - наголосив він.
Як писав Главред, військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак заявив, що теоретична загроза наступу з території Білорусі існує, однак на сьогодні ознак підготовки до такого розвитку подій не зафіксовано.
Він зазначив, що навіть у разі гіпотетичного просування російських військ вузькими лісовими дорогами їхні шанси на успіх були б вкрай низькими, оскільки Україна нині має значно потужніші можливості, ніж у 2022 році, зокрема розвинені системи розвідки та ударні безпілотники.
Ступак також підкреслив, що як російське, так і білоруське військове керівництво усвідомлює можливі негативні наслідки участі білоруських сил у війні та спроб прориву української оборони в напрямку Київської чи Рівненської областей.
Водночас експерт не виключає спроб повторної атаки на Київ, але наголошує, що сценарій, подібний до подій 2022 року, вже не є реалістичним.
"Такий варіант є. Однак все буде зовсім не так, як у 2022 році. Не буде такого блискавичного просування російських військ з півночі до Києва", - наголошує він.
Генерал СБУ Віктор Ягун вважає, що підвищення бойової готовності Білорусі та агресивна риторика Лукашенка спрямовані на підтримку його іміджу перед Росією. За словами Ягуна, білоруська армія не готова до широкомасштабної війни з Україною, а сам Лукашенко боїться, що Росія може змістити його в будь-який момент, що змушує його демонструвати лояльність Кремлю і тримати напругу.
Як раніше повідомляв Главред, у разі провокацій з території Білорусі Україна дасть адекватну відповідь на тому ж рівні. Генерал Ягун підкреслив, що будь-який запуск дронів чи ракет із Білорусі спричинить прицільні удари, зокрема по Мозирському НПЗ, що змушує Лукашенка утримуватись від ескалації. Військові вважають, що білоруська армія має обмежену боєздатність і поки не здатна вести масштабні наступальні операції.
Після оголошення мобілізації в Білорусі та наказу готуватись до війни в ЦПД при РНБОУ заявили, що вважають заяви Лукашенка елементом інформаційного впливу Кремля. Глава ЦПД Андрій Коваленко наголосив, що Україна контролює ситуацію, а точкова мобілізація покликана підтримувати постійну бойову готовність без повної мобілізації. Заяви Лукашенка мають на меті задовольнити інтереси Путіна, не створюючи реальної загрози часткової мобілізації в Білорусі.
Інші новини:
Офіс Президента України (ОПУ) — постійний орган, утворений Президентом України для забезпечення повноцінного здійснення його конституційних повноважень. У різні періоди мав різні назви: Адміністрація Президента України (1991—2005, 2010—2019), Секретаріат Президента України (2005—2010), пише Вікіпедія.