Головне з новини:
В Ормузькій протоці зафіксовано новий небезпечний виток ескалації. Іранські сили завдали ракетного удару по двох цивільних нафтових танкерах. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на офіційну заяву Міністерства оборони Об'єднаних Арабських Еміратів, унаслідок атаки загинув один моряк, ще вісім отримали поранення.
Інцидент стався у південній частині Ормузької протоки, безпосередньо в територіальних водах Оману. Під удар іранських крилатих ракет потрапили два судна:
Через ракетні влучання на обох танкерах спалахнули пожежі. Екіпажам вдалося оперативно взяти вогонь під контроль і запобігти катастрофічним наслідкам.
Національний склад екіпажів став окремим пунктом у заяві військового відомства ОАЕ.
"З восьми поранених четверо отримали серйозні поранення. Шестеро з поранених були громадянами Індії, а двоє – громадянами України", – зазначається в повідомленні.
В Абу-Дабі рішуче засудили цей напад, назвавши його неприхованою загрозою міжнародній енергетичній безпеці та судноплавству. Офіційні представники Міністерства оборони ОАЕ наголосили, що країна має «повне право відповісти на цю ескалацію». Якими саме будуть кроки у відповідь - дипломатичними чи військовими - наразі не уточнюється.
Офіційна позиція Ірану кардинально відрізняється від версії ОАЕ та міжнародних спостерігачів.
Представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що їхні сили дійсно вивели з ладу два супертанкери в Ормузькій протоці, проте назвали це «примусовим заходом». За твердженням іранської сторони, судна свідомо вимкнули свої навігаційні системи, ігнорували неодноразові попередження та вимоги зупинитися та намагалися незаконно перетнути протоку, порушуючи правила безпеки судноплавства.
У своїй заяві КВІР не вказав конкретних назв уражених суден. Через це залишається юридична невизначеність щодо того, чи визнає Тегеран удар саме по «Момбасі» та «Аль-Бахії», про які звітують в ОАЕ.
Як раніше писав Главред, політолог Сергій Таран вважає, що тривалість війни США проти Ірану значною мірою залежить від Дональда Трампа, який завершить її тоді, коли це буде політично вигідно.
Ймовірно, він прагнутиме завершити бойові дії напередодні ключової дипломатичної події свого другого терміну - запланованої на квітень зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, щоб прибути на неї з позиції переможця.
Крім того, важливим фактором є й особливості американського законодавства, які також підштовхують до того, щоб не затягувати завершення війни.
"У США президент може застосовувати армію для військових операцій без згоди Конгресу протягом 60 днів. Далі - потрібна згода Конгресу. Яку Трампу отримати буде важко. Хоча б тому, що підтримка іранської місії Трампа в американському суспільстві досить низька. А в країні, між іншим, проходять проміжні вибори до Конгресу", - підсумував він.
Як раніше повідомляв Главред, ситуація на Близькому Сході стрімко загострюється. У середу ввечері, 8 липня, Збройні сили США розпочали нову хвилю військових ударів по об'єктах в Ірані. Цей крок став прямою відповіддю на атаку Тегерана на три вантажні судна в акваторії Ормузької протоки.
Нагадаємо, 14 червня Трамп анонсував підписання угоди з Іраном і відкриття Ормузької протоки.
Він зазначав, що документ стане повною протилежністю ядерній угоді часів Барака Обами та має повністю унеможливити створення Іраном ядерної зброї.
Напередодні Іран виступив з ініціативою відкрити Ормузьку протоку і припинити бойові дії, запропонувавши перенести ядерні переговори на пізніший термін. Про це повідомляв Axios з посиланням на американського чиновника та поінформовані джерела.
Водночас Трамп залишився незадоволений цією пропозицією. За інформацією The New York Times, він дав зрозуміти своїм радникам, що план, запропонований Тегераном, не відповідає його очікуванням.
Вас може зацікавити:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.