Коротко:
Завершення війни Росії проти України навряд чи матиме формат беззаперечної перемоги однієї зі сторін. Найімовірніше, мирне врегулювання буде результатом складних компромісів, а ключовим завданням після завершення бойових дій стане створення нової системи безпеки в Європі. Про це пише УНІАН із посиланням на The Economist.
У виданні нагадали про історичні паралелі з Версальським договором 1919 року, зазначивши, що встановлення миру після масштабного конфлікту майже завжди супроводжується непростими політичними рішеннями.
"Росія не стане розбитою, переможеною країною, яка не матиме іншого вибору, як погодитися на нестримані диктати своїх супротивників", - йдеться у матеріалі.
На думку авторів, майбутня угода навряд чи задовольнить усіх учасників процесу.
"Незважаючи на вимоги найзатятіших союзників України – зокрема країн Балтії та Польщі, які побоюються, що наступною мішенню нестримного російського реваншизму можуть стати саме вони, - не буде виплачено жодних військових репарацій, а керівників не притягнуть до міжнародних судів. Мир виявиться безладною і незадовільною справою, сповненою компромісів, з якими жодна зі сторін не захоче жити. І все ж їм доведеться це зробити, якщо дрони хочуть замовкнути", - зазначають у The Economist.
Аналітики вважають, що завершення війни буде нерозривно пов’язане з формуванням нової архітектури безпеки на європейському континенті. Йдеться про створення механізмів, які мають гарантувати безпеку України та стримувати можливі агресивні дії Росії в майбутньому.
У виданні наголошують, що головним викликом стане не лише припинення бойових дій, а й забезпечення виконання майбутніх домовленостей.
"Які уроки Версальської угоди? Один із них полягає в тому, що обіцянки, дані для забезпечення миру, потребують механізмів забезпечення їх виконання", - зазначають аналітики.
The Economist припускає, що важливою частиною післявоєнного врегулювання можуть стати гарантії безпеки для України та її подальша інтеграція до Європейського Союзу. Водночас автори підкреслюють, що Брюссель має чітко визначити свою позицію щодо перспектив членства України.
У матеріалі також зазначається, що параметри можливої мирної угоди поки залишаються невизначеними. Серед можливих сценаріїв розглядається ситуація, за якої Україна може погодитися на втрату частини територій як тимчасову реальність нинішнього етапу війни.
Крім того, у разі досягнення домовленостей може постати питання перегляду санкційної політики щодо Росії, а також долі частини заморожених російських активів. Не виключаються й дискусії про відновлення дипломатичних контактів між сторонами, хоча такі кроки можуть викликати суперечки серед політиків та суспільства.
Політолог і експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський вважає, що найближчі місяці можуть стати ключовими для розвитку війни в Україні. На його думку, ситуація на фронті та підсумки нинішнього російського наступу матимуть вплив не лише на військову сферу, а й на політичні та економічні процеси.
Експерт припускає, що якщо наступ РФ не принесе очікуваних результатів і супроводжуватиметься значними втратами, це може запустити серйозні зміни як усередині Росії, так і на міжнародній арені.
За словами Преображенського, такий розвиток подій здатен підштовхнути партнерів Москви, зокрема Китай, до посилення тиску на Кремль. Він вважає, що побоювання щодо можливої військової поразки Росії можуть змусити Володимира Путіна погодитися на переговори на умовах, які наразі ще виглядають для нього прийнятними.
Як писав Главред, у Москві відбулася зустріч послів країн Є3 з представником російського МЗС. Посли Великої Британії, Франції та Німеччині передали заступнику Лаврова - Михайлу Галузіну умови дипломатичного завершення війни Росії проти України.
Крім того, останнім часом активізувалися розмови щодо участі Європи у мирних переговорах. Зокрема, Німеччина, Франція, Британія разом із Києвом шукають механізм залучення Путіна до переговорів.
Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп не виключає необхідність прямого діалогу між Зеленським та Путіним, вважаючи, що зустріч лідерів може завершити війну. Трамп підкреслив роль Америки в наближенні сторін до переговорів, водночас вказуючи, що остаточне рішення мають ухвалити безпосередньо Україна та Росія.
Читайте також:
The Economist — впливовий щотижневий англомовний журнал. Публікується в Англії з 1843 року. 2006 тираж перевищив мільйон екземплярів, більше половини яких була продана в Північній Америці. Через глобальну орієнтацію The Economist не вважається виключно британським виданням. Традиційно видання вважає себе газетою і не підписує публікації, пише Вікіпедія.