Головне із заяви Міноборони РФ:
Російські війська в ніч на 3 листопада атакували енергетичні об'єкти України та портову інфраструктуру Одещини. Міністерство оборони країни-агресора РФ оприлюднило перелік цілей: чотири теплоелектростанції, дві підстанції, порт Кілія та два суховантажі.
За версією російського відомства, для удару застосували високоточне озброєння наземного та повітряного базування, а також ударні безпілотники. Географія заявлених цілей охоплює Вінницьку, Дніпропетровську та Харківську області, а також південь Одещини.
Найбільшою з названих цілей є Криворізька ТЕС на Дніпропетровщині потужністю 2800 МВт. У тій самій області росіяни заявили про удар по Придніпровській ТЕС потужністю 1765 МВт.
У Вінницькій області до списку потрапила Ладижинська теплоелектростанція потужністю 1800 МВт. На Харківщині Москва звітує про атаку на Харківську ТЕС потужністю 86 МВт.
Сукупна потужність чотирьох названих станцій становить понад 6,4 ГВт. Крім генерації, у переліку опинилися дві харківські електропідстанції напругою 330 кВ: Зміївська та Лосєво.
Окремим пунктом у заяві Міноборони РФ йдеться про нібито ураження портової інфраструктури Одеської області, зокрема об'єктів порту Кілія.
Російська сторона також стверджує, що атакувала два суховантажі: один у порту Південний, інший в акваторії Чорного моря.
Росія модернізує реактивні ударні безпілотники, намагаючись збільшити їхню швидкість до 750–900 км/год. Поява таких повітряних цілей вимагатиме від України нових засобів перехоплення та посилення протиповітряної оборони. Про це повідомив авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі телеканалу "Київ24".
"Ворог не стоїть на місці. Він також аналізує ефективність своїх засобів, намагається підвищувати, вдосконалювати та розширювати спектр застосування своїх систем", - зазначив Долінце.
Нинішні показники реактивних безпілотників РФ становлять приблизно 450–650 км/год. За оцінкою експерта, до кінця року російські розробники можуть вийти на швидкість щонайменше 750 км/год. Водночас теоретична межа для таких апаратів оцінюється у 900–1000 км/год, але не всі моделі зможуть її досягти.
На темпи модернізації впливатиме ефективність українських безпілотників-перехоплювачів, які використовують для знищення повітряних цілей противника.
Окремим напрямком російської модернізації може стати підвищення захищеності ударних безпілотників. Долінце вважає, що РФ впроваджуватиме технології, які вже застосовують у крилатих ракетах, зокрема оптичні системи навігації, засоби радіоелектронної боротьби та пристрої відстрілу теплових пасток.
Перехід до швидкісних реактивних платформ може змінити вимоги до української протиповітряної оборони. Експерт окреслив можливі характеристики наступного покоління російських ударних безпілотників.
"Наступний етап - це швидкісні реактивні ударні платформи зі швидкістю 750, 850, можливо навіть 900 км/год", - підкреслив він.
Як писав Главред, у ніч на вівторок, 3 листопада, країна-агресор Росія завдала масованого удару по українській енергетиці. Окупанти застосували щонайменше 18 балістичних і гіперзвукових ракет, а також реактивні дрони "Герань-5". Під ударами опинилися десятки українських міст. Цільовими об’єктами стали теплові електростанції.
На світанку 3 листопада російська окупаційна армія завдала ударів по Дніпру. Спочатку повідомлялося про п’ятьох постраждалих. Пізніше стало відомо, що кількість поранених внаслідок атаки росіян на Дніпро зросла до 15. Троє чоловіків перебувають у важкому стані.
Пошуково-рятувальна операція ускладнюється постійною загрозою повторних ударів.
Вас може зацікавити:
Богдан Долінце - український експерт у сфері транспорту та авіаційної галузі. Спеціалізується на питаннях розвитку авіаперевезень, логістики, інфраструктури та паливного забезпечення транспортного сектору. Регулярно коментує ситуацію на ринку авіапалива, тенденції в європейській та світовій авіації, а також вплив геополітичних факторів на перевезення.
Виступає у медіа як аналітик із питань функціонування транспортних систем, зокрема в контексті кризових явищ, перебоїв у ланцюгах постачання та змін у попиті на пасажирські й вантажні перевезення. У своїх оцінках приділяє увагу економічним наслідкам для перевізників і пасажирів, а також перспективам адаптації ринку до нових умов.