Головне із заяв Чаленка:
Заяви президента США Дональда Трампа про можливе енергетичне перемир’я з Росією поки не свідчать про реальний прогрес у цьому питанні. Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо Москва зупинить атаки на українські енергетичні об’єкти, однак підтвердження готовності Кремля до таких домовленостей наразі немає.
Як розповів в інтерв’ю Главреду голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, нинішня заява Трампа практично не відрізняється від його допису від 14 вересня. За словами експерта, доки Росія не подасть відповідних сигналів, говорити про початок енергетичного перемир’я передчасно.
"Прямо зараз, коли Трамп це написав, на столицю спрямовуються 45 реактивних "Шахедів", зокрема на енергетичні об’єкти. Тому серйозно ставитися до його заяви на цей момент не варто", - заявив Чаленко.
Він наголосив, що Україна й раніше була готова до енергетичного перемир’я за умови припинення російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі. У такому разі Київ також припинив би атаки на російські НПЗ.
"Якщо росіяни зупиняються, тоді енергетичне перемир’я працюватиме. Але станом на зараз це лише заява Трампа - і нічого більше. Нічого нового не відбулося. Так само було і 14 вересня", - пояснив експерт.
Чаленко припустив, що на позицію американського президента могли вплинути удари по інфраструктурі російської компанії "Яндекс". За його словами, Україна вразила три з п’яти її дата-центрів.
"Можливо, свою роль відіграло те, що ми вразили три з п’яти дата-центрів “Яндекса”. Ще трохи - і там усе накриється мідним тазом. А це системоутворювальний бізнес, на якому насправді дуже багато чого зав’язано", - сказав експерт.
Коментуючи заяву Володимира Зеленського про можливість проведення виборів у разі двомісячного перемир’я, Чаленко пов’язав актуалізацію цього питання з вимогою Трампа щодо зміни президента України.
"Тому що Трамп зажадав зміни президента, і довелося знову актуалізувати наші старі позиції. Трамп по 150 разів починає говорити одне й те саме, а нам по 150 разів доводиться у відповідь озвучувати старі позиції. Нагадаю, що в мирному плані Трампа одним із пунктів є проведення виборів", пояснює Чаленко.
Водночас він звертає увагу на юридичну неузгодженість. За словами експерта, Конституція передбачає 90 днів для позачергових президентських виборів і 100 - для чергових, тоді як двомісячний строк стосується лише дострокових виборів до Верховної Ради. Чаленко вважає, що в Офісі президента, найімовірніше, вже лежить готовий законопроєкт, якого поки не торкалася робоча група під керівництвом Корнієнка, що опрацьовує перші повоєнні вибори.
Аналітик не виключає, що Київ робить ставку на значно ширший сценарій, ніж тимчасовий захист енергосистеми.
"Можливо, розрахунок полягає в тому, щоб зимовий період став часом передвиборчої кампанії, а гармати взагалі замовкли. Тоді ми справді можемо вийти на вибори навіть не навесні, а, умовно кажучи, десь у лютому", - припустив Чаленко.
Головна перевага такого підходу, за оцінкою експерта, полягає в тому, що він не залишає Москві простору для маневру.
"Треба виходити за межі енергетичного або іншого секторального перемир'я. Росіяни завжди шукають пояснення і приводи, чому вони його порушують. А коли виникає тема виборів, тоді, хочеш не хочеш, треба повністю припиняти бойові дії", - наголосив він.
За словами Чаленка, енергетичне перемир’я стосуватиметься лише визначених категорій об’єктів і не означатиме припинення всіх бойових дій.
За його словами, для обговорення умов енергетичного та морського перемир’я має відбутися тристороння зустріч на технічному рівні в Абу-Дабі. Саме під час таких переговорів сторони мають визначити конкретні категорії об’єктів, на які поширюватимуться домовленості.
"Не можна просто оголосити: “У вас енергетичне перемир’я - і всі замовкають”. Усе це має бути детально опрацьовано, причому навіть не стільки в політичній підгрупі, скільки у військовій", - пояснив експерт.
Він також припустив, що нова заява Трампа могла бути пов’язана з можливими сигналами з Москви щодо готовності до зустрічі в Абу-Дабі. Однак, за словами Чаленка, достроковий від’їзд української переговорної групи з Маямі та те, що заплановане на 10 жовтня не відбулося, також є важливими сигналами.
Ще один мотив Білого дому експерт пов'язує з політичною ситуацією в самих Штатах.
"Треба розуміти, що нинішні заяви Трампа розраховані також на внутрішню американську аудиторію. Багато хто, навіть серед республіканців, не сприйняв адекватно дизельну угоду і все, що зараз відбувається. Ми бачимо, який пішов резонанс", - вказує Чаленко.
Розмови про мир і відмову України від ударів по НПЗ, на його думку, можуть дати інформаційний ефект і вплинути на очікування щодо стабілізації цін на дизельне пальне.
"Треба дочекатися позиції Росії і подивитися, що вона робитиме. Якщо з російського боку буде підтвердження, тоді вже можна буде говорити, що така домовленість справді просувається", - наголосив аналітик.
Нагадаємо, 11 жовтня президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Socialзаявив, що РФ та Україна вже погодилися на негайне енергетичне перемир’я.
Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що вперше чує про припинення ударів по енергетиці, про яке оголосив Трамп, повідомляє Axios. При цьому Україна готова погодитися на енергетичне перемир’я, якщо Росія теж припинить удари, додав він.
Раніше Зеленський заявляв, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія зупинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.