Коротко:
Президент США Дональд Трамп пояснив, чому не називає Володимира Путіна диктатором: з кремлівським лідером йому доводиться домовлятися. Водночас частину відповідальності за війну в Україні він переклав на свого попередника Джо Байдена.
Заяви прозвучали в інтерв'ю кореспонденту американської медіагрупи Gray Media Джону Декеру. Стенограму розмови оприлюднив Roll Call.
Журналіст запитав, чому глава Білого дому уникає жорстких оцінок російського лідера, хоча Росія веде загарбницьку війну, а всередині країни придушують свободи.
На думку Трампа, публічні кпини на адресу іноземних керівників лише заважають дипломатії. Свою стриманість він пов'язує з досвідом бізнесмена.
"Я не називаю Путіна диктатором, бо мені доводиться укладати угоди з людьми, тому я не ходжу й не обзиваю їх. Я - майстер укладання угод. Саме завдяки угодам я став дуже багатим", - сказав президент США.
Свою манеру Трамп протиставив політиці попередньої адміністрації. Він переконаний, що риторика демократа щодо Москви стала одним із чинників, які призвели до повномасштабного вторгнення.
"Байден постійно насміхався з Росії. Він казав, що це «заправка з ядерною зброєю» чи щось подібне. Але ви не можете так говорити з людиною, яка має величезний ядерний арсенал. Це одна з причин, чому почалася ця війна", - заявив Трамп.
Конкретних підтверджень того, що саме висловлювання Байдена підштовхнули Кремль до нападу на Україну, американський президент не навів.
У тій самій розмові він повторив давню тезу: повномасштабної війни між Росією та Україною нібито не було б, якби він залишився в Білому домі після виборів 2020 року.
Купівля російського дизелю Вашингтоном може бути звичайною спекулятивною схемою. Таку гіпотезу висловив керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в розмові з Главредом. Аналітик підкреслив, що Америка сам є потужним гравцем на ринку і забезпечує близько 20% світового експорту пального, тому внутрішньої потреби в імпорті не має.
"Дизельного палива у Сполучених Штатах у надлишку. Вони забезпечують майже п’яту частину світового експорту. І в мене взагалі складається враження, що російське дизельне паливо могли вирішити придбати з певним дисконтом, щоб потім перепродати його на світовому ринку за вищою ціною. Умовно кажучи, "купи-продай". Тому не виключаю, що в цій історії може бути зацікавленість окремих осіб із найближчого оточення Трампа", - зазначив Чаленко.
Крім того, Чаленко зауважив, що кроки США пов'язані з іранською кризою. За його словами, Дональд Трамп уникає сухопутного військового втручання через ризики перед виборами до Конгресу, а дипломатія поки не дає результатів.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Володимир Зеленський розкритикував рішення США дозволити постачання російського дизельного палива. Він назвав послаблення санкцій очевидною слабкістю. За його словами, після скасування санкцій ударів по Україні стало більше і лише за цей тиждень загинули десятки людей, сотні отримали поранення.
Інститут вивчення війни у звіті зазначив, що США в односторонньому порядку скасували заборону на купівлю російських нафтопродуктів. Аналітики ISW вказали, що Москва нічого не дала США в обмін на дозвіл на експорт дизелю. У звіті зазначено, що ліцензія для Кремля діє до 7 квітня 2027 року і що після відновлення експорту Москва може продати від 0,3 до 3 млн тонн дизеля.
Конгрес готує двопартійний законопроєкт, який має заборонити будь-які закупівлі російської нафти. Про це повідомив конгресмен Браян Фіцпатрік і зазначив, що документ назвуть "Закон Рональда Рейгана 'Мир через силу'", а його внесення планують розглянути в порядку позачергового розгляду.
Вас може зацікавити:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.