Про що сказав Михайло Гончар:
Російський паливний ринок дедалі сильніше відчуває наслідки атак по нафтопереробній інфраструктурі. Поки влада РФ намагається стримувати ситуацію адміністративними методами, учасники ринку вже почали готуватися до можливого погіршення становища. Про це повідомив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар в інтерв'ю Главреду.
За словами експерта, нинішні ліміти на продаж бензину в окремих регіонах РФ мають радше запобіжний характер. Причина полягає не у фізичній відсутності пального, а у проблемах, які виникають між різними сегментами ринку.
"Це поки що профілактичні обмеження, які вводяться, тому що оператори ринку бачать динаміку, зокрема, динаміку цін. Слід враховувати, що російський паливний ринок складається з двох великих сегментів", — зазначив Гончар.
Експерт звернув увагу, що найбільші нафтові компанії РФ зберігають контроль над оптовими поставками та мають певний запас міцності навіть після пошкодження нафтопереробних об'єктів. Водночас складніше становище склалося для невеликих регіональних операторів.
"Оптовики підвищують ціни, бо їм потрібно більше грошей, адже нафтопереробка зазнала збитків. Натомість у роздрібних мереж можливості обмежені, і вони не можуть істотно підвищувати ціни, інакше потраплять під репресивні заходи влади", — сказав експерт.
Саме через це на місцях дедалі частіше з'являються повідомлення про нестачу бензину. Втім, проблема полягає не в обсягах ресурсу, а в небажанні частини операторів працювати собі у збиток.
"Бензин начебто є, але дрібним мережам невигідно купувати його за нинішніми оптовими цінами й продавати в роздріб, бо заробити не вдасться. Тому певні закупівлі вони здійснюють і щось продають, але водночас намагаються обмежити обсяги реалізації, бо невідомо, що буде далі", — наголосив Гончар.
Окремим викликом для Кремля залишається політичний фактор. На тлі підготовки до виборів влада не зацікавлена в різкому подорожчанні пального, навіть якщо ринок вимагатиме такого кроку.
Гончар вважає, що найближчі тижні стануть ключовими для оцінки реального масштабу проблеми.
"Для Кремля відпустити ціни — неприйнятний варіант з внутрішньополітичних міркувань: він не хоче провокувати невдоволення населення, адже восени відбудуться вибори до Держдуми РФ. Саме тому липень стане показовим місяцем, адже в червні в Росії ще використовуватимуть наявні запаси", — зазначив він.
Наразі, за словами експерта, стратегічні резерви залишаються недоторканими. Це свідчить про те, що в Москві поки не вважають ситуацію критичною, хоча розвиток подій багато в чому залежатиме від подальшого стану нафтопереробки та дій регіональної влади.
При цьому додатковим фактором ризику може стати поведінка самих споживачів. Історія знає приклади, коли саме панічні закупівлі створювали значно більші проблеми, ніж реальний дефіцит.
"Оператори ринку, особливо дрібні мережі, вже намагаються хоч якось убезпечити себе. Звісно, для нас бажаний сценарій — це паніка на російській території та окупованих територіях, щоб люди почали масово скуповувати бензин у каністри й бочки, бо це спричинить виникнення паливної кризи та дефіциту", — підкреслив Гончар.
Експерт нагадав, що схожа ситуація спостерігалася у США під час нафтової кризи 1973 року, коли страх перед нестачею пального лише посилив проблеми на ринку. На його думку, росіяни також бачать наслідки ударів українських дронів по об'єктах у глибині РФ, навіть попри небажання центральної влади відкрито коментувати такі атаки.
"І хоча центральна влада РФ мовчить щодо ударів наших дронів по Петербургу, але ж росіяни бачать, що відбувається. Тому важливо й надалі нарощувати інтенсивність ударів", — сказав Гончар.
Нагадаємо, раніше губернатор Веніамін Кондратьєв підтвердив наслідки атаки на Афіпський нафтопереробний завод. Місцеві джерела інформували про пожежу на Афіпському НПЗ, що спричинила значні руйнування і постраждалих серед населення. Ситуація в регіоні залишається напруженою.
Зазначимо, Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження стратегічних об’єктів у Росії під час останніх ударів. За словами речника відомства, удари по НПЗ та оборонним заводам завдали суттєвих втрат російським військовим можливостям і сприяють ослабленню бойового потенціалу ворога.
Як раніше повідомляв Главред, президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ у Капотні. Президент наголосив на важливості дальнобійної операції по найбільшому нафтопереробному заводу столиці і закликав продовжувати тиск на агресора для швидшого завершення війни.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.