Українська Рада Бізнесу закликала владу посилити фінансування Бюро економічної безпеки

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до якої входять понад 130 бізнес-асоціацій та близько 27 тисяч підприємств, звернулася до керівництва державиіз закликом забезпечити належне матеріальне та інституційне посилення Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

Відповідне звернення адресовано прем’єр-міністру України Юлії Свириденко, міністру фінансів Сергію Марченку, голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, голові комітету ВР з питань фінансів Данилу Гетманцеву та першому заступнику голови комітету Ярославу Железняку.

У бізнес-спільноті зазначають, що питання належного фінансування БЕБ є ключовим для ефективної боротьби з економічною злочинністю та тіньовою економікою.

Бізнес оцінив перші результати роботи оновленого БЕБ

Поштовхом до звернення стала конференція "Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу – перше півріччя", яка відбулася 27 лютого 2026 року у Києві.

Під час заходу керівництво Бюро економічної безпеки представило результати шестимісячної роботи з детінізації ключових ринків.

Представники бізнес-асоціацій відзначили позитивну динаміку у взаємодії між БЕБ та бізнесом, зокрема у сферах, де співпраця базується на аналітичному партнерстві та спільному пошуку рішень.

Водночас бізнес наголошує, що для повноцінної роботи органу необхідно ухвалити низку системних рішень.

Зарплати у БЕБ нижчі, ніж у інших антикорупційних органах

Однією з ключових проблем названо низький рівень матеріального забезпечення працівників БЕБ.

За даними Української Ради Бізнесу, зарплата детективів Бюро нині приблизно у 2,5 раза нижча, ніж у співробітників інших антикорупційних та правоохоронних органів, зокрема НАБУ та САП.

Крім того, штат БЕБ укомплектований лише частково.

За розрахункової потреби у близько 4 тисячах співробітників фактично працюють 1145 осіб, а з серпня 2025 року з органу звільнилося ще близько 150 працівників.

Однією з причин називають занижену базу розрахунку зарплати — 2102 гривні, тоді як у інших правоохоронних органах вона становить 3328 гривень.

Бізнес пропонує надати БЕБ спеціальний статус

Ще однією ключовою пропозицією бізнесу є надання БЕБ статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

В УРБ зазначають, що це відповідає рекомендаціям Європейської Комісії, які були озвучені під час скринінгу українського законодавства у рамках переговорів про вступ України до ЄС.

Такий крок, на думку бізнес-спільноти, дозволить:

• посилити незалежність БЕБ
• розширити аналітичний потенціал органу
• залучити більше кваліфікованих спеціалістів, зокрема ІТ-фахівців.

Пропозиції бізнесу: від IMEI-кодів до боротьби з тіньовим ринком

У зверненні бізнес також запропонував низку конкретних кроків для посилення економічної безпеки держави.

Серед них:

• компенсація працівникам БЕБ податку на доходи фізичних осіб, як це передбачено для інших правоохоронних органів;
• розширення мережі територіальних підрозділів БЕБ у регіонах;
• внесення технічних змін до нормативної бази для закупівлі спеціальних технічних засобів;
• посилення кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів;
• запровадження обліку

IMEI-кодів під час митного оформлення смартфонів та інших пристроїв із SIM-картами.

Окремо бізнес пропонує змінити підхід до оцінки ефективності БЕБ — замість кількості кримінальних проваджень орієнтуватися на реальні результати детінізації економіки, зокрема зростання надходжень до бюджету.

Бізнес очікує підтримки влади

В Українській Раді Бізнесу наголошують, що реалізація запропонованих змін дозволить підвищити ефективність боротьби з економічними злочинами та тіньовою економікою.

У бізнес-спільноті переконані, що навіть незначне скорочення тіньового обігу підакцизних товарів може забезпечити державному бюджету додаткові надходження, які значно перевищать витрати на утримання Бюро.

Український бізнес також заявив про готовність долучатися до подальшої розробки законодавчих змін та надавати експертну підтримку державним органам.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред