Ви дізнаєтеся:
За поширення неправдивої інформації, здатної викликати паніку або дестабілізацію громадського порядку, українцям загрожує адміністративна відповідальність - аж до штрафу, повідомив адвокат і магістр права Євген Булименко.
Як розповів він у коментарі для РБК-Україна, за статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), такі дії можуть тягнути за собою штраф від 170 до 255 гривень.
Юрист пояснив: щоб притягнути людину до відповідальності за цією статтею, необхідно довести, що вона навмисно поширювала недостовірну інформацію, усвідомлюючи можливі наслідки, зокрема, паніку серед населення або порушення громадського порядку.
За словами Булименка, суди найчастіше:
Однак бувають і винятки.
Адвокат навів приклади:
Булименко наголосив, що українське законодавство чітко регулює подібні випадки, і навіть в епоху соціальних мереж громадянам слід обережно ставитися до поширення неперевіреної інформації.
Перевищення швидкості, як і раніше, входить до числа найчастіших причин штрафів на дорогах України. Однак, як пояснюють експерти юридичної компанії, в окремих випадках такі штрафи можна оскаржити і навіть скасувати.
Ключовим моментом тут є правильність встановлення камери фіксації порушень - якщо обладнання розміщено з порушеннями, це може стати підставою для визнання штрафу недійсним.
Раніше повідомлялося про те, що українців карають за "неправильні" паспорти. У Державній міграційній службі попередили, що нехтування оновленням фотографії в паспорті може обернутися штрафом.
Нагадаємо, раніше Главред писав про те, кому з українців загрожує штраф понад 6500 гривень. Виявляється, через деякі кольори авто можна отримати великий штраф.
Більше новин:
РБК-Україна — українське інформаційне агентство. Засноване 2006 року як підрозділ російського медіахолдингу РБК (скорочення від «РосБізнесКонсалтинг»), але 2010 року агенція «РБК-Україна» вийшла зі складу російського холдингу, а 2015-го повністю перейшла під контроль українського медіабізнесмена Йосипа Пінтуса. 29 січня 2016 року російський холдинг «РБК» намагався оскаржити в суді використання бренду «РБК», проте програв справу. З квітня 2014 року ІА «РБК-Україна» позиціонується як незалежна компанія, яка не має стосунку до російської структури, пише Вікіпедія.