Україна може бути у безпеці лише у двох випадках – коли вона стане членом Північноатлантичного альянсу і коли біля неї не буде такого сусіда, як країна-агресорка Росія. Тому важливим елементом для безпеки нашої держави є розвал РФ.
Якщо Росія не розвалиться на частини, то буде зберігатися потенційна загроза чергових нападів і воєн з боку країни-агресорки. Про це сказав дипломат, колишній міністр закордонних справ України, керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко під час чату на Главреді.
У відповідь на питання, чи може Захід почати притримувати допомогу нашій країні просто для того, щоб путінський режим не завалився і не почався хаос на території РФ, Огризко відповів, що є ймовірність такого сценарію.
"Це цілком вірогідний сценарій саме через те, що на Заході не мають свого сценарію, що робити, коли путінський режим завалиться. Це негативний варіант для нас", – зазначив дипломат.
Він висловив думку, що безпека України буде реалістичною лише в двох випадках: коли Україна буде членом НАТО, і коли біля нас не буде такого монстра, як РФ.
"Все решта – це потенційна загроза чергових нападів і воєн. Тому що такою є природа російського режиму, і ми нічого зробити з цим не можемо. Ми ж не можемо змінити ментальність мільйонів людей: вони виросли в рабстві і є ментальними рабами, вони відчувають свободу лише тоді, коли переходять через кордон і можуть вчиняти звірства на іншій землі. Це їхня свобода. І оскільки іншого не дано, допоки цей монстр буде існувати на наших кордонах, ми будемо в небезпеці", – зазначив Огризко.
Дивіться відео чату з Володимиром Огризком:
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009, надзвичайний і повноважний посол України (1996).
У Міністерстві закордонних справ (спочатку УРСР, потім – незалежної України) – з 1978 року. Перша посада Огризка у зовнішньополітичному відомстві - аташе відділу печатки, яку він отримав відразу після закінчення Київського державного університету ім.Т.Шевченка .
1992 року Огризку присвоєно ранг надзвичайного та повноважного посла України. З 1992 по 1996 р. він служив радником, радником-посланником посольств України у ФРН та Австрії. Наступні три роки керував Управлінням зовнішньої політики, головним управлінням із питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента України.
У 1999-2004 роках - надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Австрія та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. Ще рік – посол з особливих доручень МЗС України. З лютого 2005-го – перший заступник міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.
18 грудня 2007-го призначений на посаду міністра закордонних справ України у коаліційному уряді Юлії Тимошенко. 3 березня 2009 року звільнено Верховною Радою з ініціативи Кабміну.
17 березня 2009-го призначений президентом Ющенком на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової. Залишив посаду разом із звільненням з посади Ющенка в лютому 2010 року.
У вересні 2010 року Огризко вступив до партії Наша Україна. У липні 2012 року він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії та припинив своє членство у ній.
З вересня 2014 року дипломат керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда».
З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Раніше у ЗСУ назвали "найгарячіші" ділянки фронту. На Покровському і Курахівському напрямках російські окупанти зосереджують основні сили, куди ворог перекинув до восьми ударних бригад, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Назар Волошин.
У Forbes раніше зазначили, яка помилка не дозволить РФ захопити Часів Яр. На момент початку активних наступальних дій РФ на Часів Яр, українським бригадам критично не вистачало боєприпасів, пише Forbes.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов розкрив єдиний сценарій завершення війни. Кирило Буданов каже, що він є прихильником нероздільного підходу сили і дипломатії.
Читайте також: