Основні тези:
Після слів головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про необхідність посилення мобілізації на тлі активізації російського наступу, у парламенті та серед військових аналітиків розгорнулася дискусія щодо того, якими можуть бути наступні кроки держави. Про це йдеться в коментарях політиків та експертів для ТСН.
Народний депутат Олексій Гончаренко наголосив, що посилення мобілізації є неминучим, але нинішня практика «бусифікації» — силового вилову людей — не має нічого спільного з ефективним комплектуванням війська.
За його словами, така модель лише руйнує довіру в суспільстві та створює корупційні ризики, тоді як реальне посилення мобілізації можливе лише через:
Гончаренко попередив: якщо влада обмежиться лише посиленням «бусифікації», це не зміцнить фронт, а лише поглибить внутрішні проблеми.
Нардепка Мар’яна Безугла вважає, що кардинальних нововведень у мобілізації найближчим часом очікувати не варто. За її словами, процеси, про які говорить Сирський, потребують часу та системного підходу.
Військовий експерт Олександр Мусієнко наголосив, що Сирський не випадково акцентував на рекрутингу. Добровільний прихід до війська, за його словами, має переваги — людина може обирати підрозділ і рід військ, що підвищує мотивацію та ефективність.
Мусієнко також зазначив, що восени мобілізаційні показники покращилися, і важливо зберегти та наростити цей темп, адже російський наступ триває на кількох напрямках.
Військовий оглядач Денис Попович підтвердив позитивну динаміку, але наголосив на іншому виклику — кількості військових, які залишають частини самовільно. На його думку, мобілізація має базуватися на поєднанні відповідальності («кнута») та мотивації («пряника»), зокрема фінансових стимулів і якісної інформаційної кампанії.
Оглядач «Інформаційного спротиву» Олександр Коваленко назвав заяву Сирського дискусійною, адже вона не містила конкретики. Водночас він припускає, що йдеться про посилення фінансової мотивації для ширших вікових категорій.
Коваленко підкреслив: Україна не може змагатися з Росією чисельністю, тому ставка має робитися на якість, професійність і мотивацію військових. Особливо — на категорію 24+, яка, за його словами, є більш ефективною та чисельною, ніж молодші вікові групи.
Колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак вважає, що мобілізація в Україні не зупиниться навіть у разі зниження інтенсивності бойових дій.
"Підрозділам необхідні ротації та навчання нових сил. Цей процес триватиме навіть у разі переговорів між Путіним, Трампом і Зеленським. Мобілізація буде продовжуватися до моменту офіційного оголошення демобілізації", — зазначив Ступак.
За його словами, підтримка боєздатності підрозділів та підготовка нових резервів залишаються ключовими завданнями для української армії, незалежно від дипломатичних домовленостей.
У додатку "Резерв+" наступного року з’явиться функція сповіщень про повістки. Користувачі зможуть за бажанням отримувати повідомлення про виклики до територіальних центрів комплектування (ТЦК) або інші повідомлення, зокрема щодо розгляду справ про порушення військового обліку.
Такод Главред розповідав, що Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни.
Нагадаємо, що в Україні до 3 лютого 2026 року продовжено воєнний стан та мобілізаційні заходи. Водночас із 4 грудня 2025 року набуває чинності новий порядок бронювання працівників, який суттєво змінює правила для підприємств та організацій.
Також варто знати:
Сирський Олександр - головнокомандувач Збройних Сил України з 8 лютого 2024 року, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України (2019-2024), командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ (2019), генерал-полковник. Герой України (2022), пише Вікіпедія.