Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний хоч і не виявляє своїх емоцій публічно, проте з величезним болем переживає українські втрати. Він розповів, як одного разу йому довелося сповістити матір захисника, що її син загинув. У цей тяжкий момент Залужний плакав разом із матір'ю полеглого воїна. Про це головнокомандувач розповів в інтерв’ю журналісту Дмитру Комарову в спецпроєкті "Рік. За кадром".
"Я, перш за все, нормальна людина з абсолютно нормальним серцем і те, що емоції на обличчі й у поведінці не видають, скажемо так, людського болю, це ще нічого не значить. Насправді, серце відчуває це дуже і дуже болісно", - сказав Залужний.
Головнокомандувач розповів, що він щоразу повертається до телефонної книги, де бачить дуже багато прізвищ воїнів, яких уже немає серед живих, але не може видалити ці номери.
"Мабуть, я ще не готовий до цього. Колись я, мабуть, це зроблю, щоб видалити цю людину з телефону назавжди, але не вийде видалити з пам’яті й свого серця. Це дуже важко", - поділився він.
На запитання, чи доводилося йому плакати, Залужний відповів: "Будучи головнокомандувачем мені не хочеться зізнаватися у якихось там слабкостях, але я людина. Один раз я плакав, коли мама шукала свого сина. Він був пілотом вертольота, який літав у Маріуполь. Ще на той момент, поки я з нею переписувався, у мене була надія, що все ж таки він живий і все буде добре. І в один момент мені доповіли, що він загинув, його немає".
Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що коли він мав поговорити з мамою про загибель військового, у нього "не вистачило сил".
Нагадаэмо, нещодавно головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що до перемоги України ще "дуже довгий і складний шлях". Також Залужний підкреслив, що Україна тримається завдяки українським людям, які тримають свої позиції і "створюють цю перемогу".
Також Залужний заявляв, що перемога України в війні з Росією повинна ознаменуватися не тільки виходом на кордони в межах 1991 року, але і створенням умов, що виключають в майбутньому нову агресію РФ. Головком ЗСУ впевнений, що надалі Україна має зробити все, щоб більше ніколи не повторилися події 24 лютого 2022 року.