Російська агресія триватиме, доки агресора не зупинять. Західні санкції проти Росії хоч і ефективні, але не мають фатального впливу на економіку країни, щоб зупинити війну. Про це розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар під час чату на Главреді.
"Зупинити його (агресора - Главред) власними силами нам складно, але ми це робимо... Санкції проти Росії діють у комфортному для Заходу режимі, щоб, наприклад, не дестабілізувати ринок нафти, і щоб це не призвело до збитків для західних країн. Бо у них на носі різні вибори", - пояснив Гончар.
За його словами, найкращі санкції - це удари по російській нафтопереробці та важливих промислових об'єктах. Гончар наголосив, що західні санкції в нинішньому вигляді не є достатньо ефективними.
"Окрім того, ті, хто найбільше кричать про необхідність зупинити війну, насправді найбільше зацікавлені в тому, щоб вона тривала. Я маю на увазі передусім Китай, тому що він на цьому заробляє: отримує гарні дисконти від росіян на нафту. Туреччина теж заробляє, вимагаючи знижок на нафту і газ від Росії. Так само і Індія. Тому ті, хто пропонують різні мирні плани, насправді розуміють їхню нереалістичність. Вони намагаються створити імідж миротворців, а від війни продовжують отримувати гроші" - зазначив експерт.
Гончар підкреслив, що це також є викликом для України. Уряд країни намагається мобілізувати західних партнерів, аби вони вплинули на цих "миротворців" своїми санкціями, зокрема, через банківську систему. Екперт додав, що такі дію працюють, але їх ефект недостатній.
"Ніхто не скаже, коли закінчиться війна. Сказати можна тільки одне: війна закінчиться тоді, коли буде знищений путінський режим. Жодні мирні саміти та переговори не зупинять війну. Ми вже це проходили спочатку у 2014-2015 роках, потім – у 2022-у. Ба більше, 2008 рік, Грузія – тоді не було вжито відповідних заходів щодо країни-порушника міжнародного права Росії, і вона пішла далі. "Червоні лінії", які Захід провів для України (не бити по території РФ), сяяли зеленим світлом для Кремля: можна продовжувати робити те, що він і робив", - наголосив Гончар.
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Як раніше повідомляв Главред, за даними Міністерства фінансів РФ, у травні надходження до державного бюджету з нафтового сектору зросли майже на 50% у порівнянні з попереднім роком, до 7,1 мільярда доларів. Це зумовлено зростанням цін на нафту та адаптацією Кремля до санкцій. Сумарна виручка від нафтового та газового секторів зросла на 39% до 793,7 млрд рублів (приблизно 9 млрд доларів).
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що Європа не проявляє достатньої волі для закриття лазівок, через які Росія уникає міжнародних санкцій.
Крім цього, суд Європейського союзу скасував санкції проти російських акціонерів "Альфа-Банку" Петра Авена і Михайла Фрідмана, вважаючи недостатньо обґрунтованими підстави для їх включення до санкційного списку.
Читайте також: