Рішення про повернення Мотор Січі у власність держави ухвалили не тому, що українська влада раптом стала захищати інтереси країни, а тому що таким було побажання США. Однак в даному випадку інтереси Вашингтона і Києва співпали.
Про це заявив політичний та економічний експерт Тарас Загородній у коментарі Главреду. Він нагадав, що в рішенні Ради нацбезпеки і оборони України (РНБОУ) говорилося про те, що люди, які вкладали свої кошти в Мотор Січ, отримають компенсацію. Виплачуватися ці компенсації будуть з держбюджету.
"Однак, якщо це рішення нам "нашептали" Штати, тоді Україна повинна поставити зустрічне питання – про участь США у виплаті цих компенсацій. Адже повинен бути win-win! Якщо ми відмовляємося від співпраці з китайцями, чи дадуть Штати нам можливість вийти з продукцією цього підприємства на нові ринки. Це дуже важливий момент, яким цілеспрямовано потрібно займатися. Однак, чи є будь-які домовленості з цього приводу в української влади із США, у мене інформації немає", - розповів Загородній.
За його словами, на перший погляд все виглядає так, що Україна виконала побажання американців, але заплатить за все сама. Однак потрібно мислити стратегічно.
"Задумайтеся, що буде, якщо Україна залишиться без Мотор Січі, без можливості побудувати власний винищувач і відремонтувати наші літаки? Все це нам доведеться купувати за кордоном (...) Щоб оновити парк літаків, будуть потрібні ті ж 2 мільярди доларів, які ми повинні виплатити у вигляді компенсацій, якщо не більше», - додав експерт.
Загородній додав, що ситуація навколо Мотор Січі може позначитися на інвестиційній привабливості України та на подальшій співпраці з Китаєм. За його словами, партнерам України потрібно пояснювати, що націоналізація підприємства – це питання державної безпеки.
"Нам потрібно розтлумачити іншим, що збереження Мотор Січі у власності держави - це питання нашого виживання як держави; що ми розуміємо інтереси інших країн, але повинні керуватися передусім своїми власними. Цю думку всі зрозуміють", - резюмував Загородній.
Це градація результатів бізнес-переговорів, яку вперше навели в 1981 році представники професури Гарварда Роджер Фішер і Вільям Юрі.
Пізніше ідею розвинув доктор економічних наук Гарварду Стівен Кові. У своїй книзі Сім навичок високоефективних людей він вказав, що боротьба між індивідами програє взаємовигідній співпраці.
Для вигоди в переговорах необхідно завжди розуміти і поважати іншу сторону. Згідно Кові, лише бізнесмен, який поставив себе на місце партнера, зможе повноцінно перемогти. Це, в свою чергу, призводить до спільної роботи на шляху до перемоги.