Як розповів голова Державного агентства водних ресурсів України Михайло Янчук в ефірі телемарафону, ситуація з забрудненням річок Сейм та Десна потребує ретельного моніторингу та координації дій між різними відомствами. Що цікаво, подібна ситуація вже траплялася 2011 року.
"Вчора за дорученням прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За його результатами відповідні доручення надані всім дотичним органам влади, включаючи обласні військові адміністрації (ОВА), Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Міністерство довкілля, Держводагентство, Державну екологічну інспекцію та Держрибагентство. Кожна організація має свої функції та повноваження, і всі розуміють, як діяти для ліквідації забруднення", — зазначив Янчук.
Як зазначив він в ефірі, Держводагентство здійснює посилений щоденний моніторинг якості води в річці Сейм та Десна.
"Ми контролюємо динаміку показників забруднення і відслідковуємо ситуацію. Наразі зафіксовано зниження рівня розчиненого кисню в воді у 3-4 рази та перевищення нормативів хімічного споживання кисню в 2-3 рази. Ці показники вказують на забрудненість води, але не дають чіткої відповіді щодо конкретних елементів забруднення", — пояснив Янчук.
Раніше перший заступник міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький повідомив, що забруднення хімічними та токсичними речовинами не було виявлене, але є забруднення органічними речовинами. Цю інформацію також підтвердив Янчук, зазначивши, що наразі залучено спеціалізовані інститути та наукові установи для визначення джерела та характеру забруднення.
"На основі наших досліджень, можемо підтвердити, що немає жодних ознак наявності хімічних або високотоксичних компонентів. Це органічне забруднення", — сказав він.
Десна — річка в Україні (Сумська, Чернігівська, Київська області) та Росії (Смоленська та Брянська області). Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).
У Десні та її притоках водиться понад 35 видів риб, серед яких карась китайський, судак, головень, жерех (білизна), густера, лящ, вязь, чехоня, верховодка (уклейка), плотва, карась, окунь, короп, щука, вугор, сом, в'юн, йорж, носар, лин, стерлядь.
Янчук також описав заходи з очищення води та заявив, що нині цим вже займаються.
"Заходи вже почали реалізовуватись, проте треба почекати деякий час, щоб зрозуміти, скільки ще потрібно зробити дій для локалізації і усунення забруднення. Станом на зараз ми не можемо точно сказати, скільки часу це займе".
Загрози, за словами Янчука, для населення немає, тому що нині в межах річки Десна не перевищуються нормативи якості води, які характерні для поточного сезону.
"Ситуація така, що зафіксовано забруднення було в Сеймі, але це забруднення переміщується. Воно досягло Десни, але поки що найбільша концентрація забруднення все одно ще знаходиться в Сеймі", - пояснив Янчук.
Голова Державного агентства водних ресурсів надав рекомендації для місцевих, щоб зберегти їхнє життя та здоров'я:
не купатися в воді,
не здійснювати вилов риби,
не використовувати цю воду для задоволення господарсько-побутових потреб, зокрема, напування худоби.
"Офіційні органи будуть виходити з комунікацією та повідомляти про завершення обмежень, як тільки відбудеться ліквідація забруднення", — зазначив він.
Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Сумський та Конотопський райони) та Чернігівської області (Корюківський і Ніжинський райони).
Ліва і найбільша притока Десни (басейн Чорного моря).
Нещодавно еколог помітив дивне явище після підриву Каховської ГЕС - у Чорному морі рибаки останнім часом помічають велику кількість риби.
Не секрет, що Росія планує перезапустити Запорізьку атомну електростанцію, що може спричинити аварію гірше Фукусіми. Як зазначає начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк, таким чином Каховська ГЕС здасться "квіточками".
Тим не менш, екологи проти відновлення Каховської ГЕС. Річ у тім, що в Україні водосховищами залито втричі більше родючих земель, ніж зрошується завдяки водосховищам.
Читайте також: