Коротко:
Колись її ім’я було добре знайоме українським телеглядачам. Фільми Оксани Байрак збирали аудиторію біля екранів, її мелодрами обговорювали, а актори охоче погоджувалися зніматися в її проєктах. «Жіноча інтуїція», «Аврора», «Пізнє каяття», «Ніщо не трапляється двічі» - ці фільми транслювали по телебаченню та набирали перегляди на YouTube.
Але після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну історія режисерки отримала зовсім інше продовження. Байрак, яка зустріла 24 лютого 2022 року в Одесі, згодом перебралася до терористичної Росії. Там вона продовжила знімати кіно, співпрацювати з російськими акторами та працювати над проєктами для головного пропагандистського телеканалу «Росія-1».
При цьому режисерка не просто залишилася за межами України. Вона публічно висловлювала проросійські погляди, звинувачувала українців у війні та називала Росію й Україну «братськими народами».
«Главред» розповідає, як Оксана Байрак пройшла шлях від популярної української режисерки до роботи в російській телевізійній індустрії.
Оксана Байрак народилася 16 лютого 1964 року в Україні, у місті Сімферополі. Після закінчення школи вона переїхала до Києва, де здобула освіту й розпочала професійну кар’єру. Саме з українською столицею була пов’язана значна частина її творчого шляху.
У 1990-ті та 2000-ні роки Байрак активно працювала в українському кінематографі, виступаючи не тільки режисером, а й сценаристом, продюсером. Її спеціалізацією стали мелодрами - емоційні історії про кохання, сімейні конфлікти, зради, складні стосунки та людські долі.
Серед найвідоміших робіт режисерки - «Жіноча інтуїція», «Жіноча інтуїція - 2», «Аврора», «Кардіограма кохання», «Моє нове життя», «Пізнє каяття». Пізніше широку популярність здобув серіал «Ніщо не трапляється двічі», який виходив у 2018–2020 роках.
Особливе місце у фільмографії Байрак посідає «Аврора» - драматична стрічка про дівчинку з Прип’яті, життя якої змінила Чорнобильська катастрофа. Фільм вийшов у 2006 році і став одним із найпомітніших проєктів режисерки.
Байрак була не лише режисеркою, а й впізнаваною телеведучою. На телеканалі СТБ вона вела програму «Давай одружимося», завдяки чому її знали навіть ті, хто не стежив за українським кінематографом.
Її фільми знімалися за участю популярних українських і російських акторів. Режисерка сама писала сценарії, ретельно опрацьовувала персонажів і приділяла велику увагу візуальній складовій.
Український актор Дмитро Оскін, який співпрацював із Байрак, пізніше визнавав її професіоналізм, хоча й зазначав, що проросійські погляди режисерки були йому відомі задовго до повномасштабної війни.
Після початку повномасштабного вторгнення багато українців сприймали позицію Байрак як різкий і несподіваний поворот. Однак її колишні висловлювання свідчили про симпатії до Росії ще до лютого 2022 року.
У 2006 році режисерка намагалася потрапити до Верховної Ради у складі проросійської «Партії політики Путіна». Пізніше вона критикувала події Революції гідності, виступала проти демонтажу пам’ятника Леніну та негативно відгукувалася про Майдан.
У 2020 році Байрак також обурилася українським дубляжем власної мелодрами «Пізнє каяття». Режисерка заявила, що переклад українською мовою їй не сподобався, і різко висловилася щодо прихильників українізації.
Українські актори, які працювали з режисеркою, пізніше розповідали, що її політичні погляди не були таємницею. Зокрема, Дмитро Оскін згадував, що Байрак припиняла розмови про Майдан прямо на знімальному майданчику й не хотіла обговорювати події в Україні.
Отже, її позиція не сформувалася раптово після початку великої війни: проросійські погляди режисерка демонструвала протягом багатьох років.
24 лютого 2022 року Оксана Байрак перебувала в Одесі. Деякий час вона залишалася в Україні й публікувала фотографії з міста.
У перші місяці вторгнення режисерка різко критикувала українських знаменитостей, які залишали країну. У своїх публікаціях вона називала їх «щурами» та «псевдопатріотами», звинувачуючи в тому, що вони виїхали в безпечніші місця.
Однак уже у 2023 році Байрак опинилася в Росії. У соціальних мережах вона публікувала фотографії зі Санкт-Петербурга, зізнавалася місту в коханні та демонструвала спілкування з російськими артистами.
На критику українців режисерка відповідала образами. При цьому вона продовжувала називати себе патріоткою України й стверджувала, що обов’язково повернеться до Одеси і що в Києві її нібито чекають.
В одному з прямих ефірів Байрак навіть виконала уривок пісні «Червона рута», намагаючись підкреслити свій зв’язок з українською культурою. Але подібні заяви виглядали особливо суперечливо на тлі її переїзду до країни, яка продовжувала завдавати ударів по українських містах.
У Росії режисерка не відмовилася від професії й досить швидко повернулася до роботи. Для нового проєкту вона використовувала псевдонім Фрося Касьян.
Йдеться про багатосерійну мелодраму «Дощ наприкінці літа», зйомки якої розпочалися у 2023 році. У серпні 2024 року серіал вийшов на пропагандистському телеканалі «Росія-1» та платформі «Смотрим», що входить до державного медіахолдингу ВГТРК.
У проєкті брали участь російські актори, а також артисти, пов’язані з українським кінематографом. Серед них - Антон Батирєв, Максим Дрозд та інші актори.
Сам факт роботи на російському державному телеканалі став особливо показовим: режисерка, яка довгі роки будувала кар’єру в Україні й користувалася популярністю серед української аудиторії, продовжила професійну діяльність у російській телевізійній системі під час повномасштабної війни.
Надалі Байрак також продовжила розвивати проєкти в Росії. За даними розслідування «Главкома», вона пов’язана з російською компанією «Студія Байрак», а її діяльність приносила дохід від співпраці з російськими медіаструктурами.
Особливе обурення української аудиторії викликали публічні заяви режисерки про повномасштабну війну.
В інтерв’ю та соціальних мережах Байрак називала українців і росіян «братськими народами», звинувачувала Україну в тому, що відбувається, і поширювала тези, співзвучні російській пропаганді. Українська актриса Наталія Денисенко розповідала, що ще на початку вторгнення намагалася з’ясувати у Байрак, чому та звинувачує Україну у війні. За словами Денисенко, режисерка після цього заблокувала її.
У грудні 2023 року Байрак провела прямий ефір, у якому заявила, що вважає себе «найбільшою патріоткою України». Вона також говорила про намір повернутися до Одеси й стверджувала, що українці, які її критикують, самі недостатньо люблять свою країну.
При цьому режисерка продовжувала жити й працювати в Росії. В одному з пояснень свого перебування там вона посилалася на необхідність заробляти гроші на лікування матері.
У 2024 році Байрак також публікувала твердження про події на Донбасі, повторюючи російські пропагандистські версії війни. Її заяви різко розходилися з реальністю російського вторгнення та окупації українських територій.
Після початку повномасштабної війни деякі колишні колеги режисерки публічно дистанціювалися від неї.
Актор Володимир Гладкий, який знімався в серіалі «Ніщо не трапляється двічі», розповідав, що заблокував Байрак у перші дні вторгнення. За його словами, причиною стало небажання режисерки визнавати російську агресію.
Дмитро Оскін також згадував, що професійно працювати з Байрак було цікаво: вона сама писала сценарії, добре уявляла майбутню картину та контролювала деталі постановки. Однак актор наголошував, що її політичні погляди стали для нього непереборною перешкодою.
Актриса Анастасія Зюркалова, відома за фільмами «Аврора» та «Жіноча інтуїція», повідомляла, що давно не спілкується з режисеркою.
Так поступово ім’я Байрак почало асоціюватися не стільки з мелодрамами, які колись дивилися українські родини, скільки з її публічною позицією після початку російського вторгнення.
Оксана Байрак - кінорежисерка, сценаристка, акторка, продюсерка, телеведуча та авторка-виконавиця. У війні Росії проти України українка Байрак стала на бік Росії.