Головне з новини:
Україна має всі шанси стати повноправним членом Європейського Союзу вже до 2030 року. Цю дату вважає цілком життєздатною та реалістичною посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, про що вона заявила в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Київ продемонстрував високу готовність до старту офіційних технічних переговорів у конкретних сферах. Водночас швидкість самого процесу напряму залежатиме від колосального обсягу законодавчої та практичної роботи попереду.
Матернова висловила сподівання, що перші переговорні кластери вдасться відкрити вже влітку цього року. Для цього, за її оцінкою, наразі є достатньо політичної волі з обох сторін.
«Нинішнього узгодження із законодавством ЄС зараз цілком достатньо для початку фактичних переговорів про вступ. Ось що означає відкриття кластера», - пояснила посол.
Водночас вона підкреслила, що відкриття кластерів - це лише початок тривалого шляху, який передбачає виконання численних проміжних орієнтирів та жорстких вимог Брюсселя.
Найпершим та найважливішим етапом переговорів стане кластер «Основи». Матернова наголосила, що ЄС триматиме під особливим контролем кожну реформу в межах цього блоку.
Головні напрямки кластера «Основи»:
«Цей кластер охоплює всі аспекти функціонування сучасної демократичної держави. Усі реформи в Україні будуть відстежуватися, постійно контролюватися та оцінюватися», - застерегла очільниця дипломатичної місії.
Катаріна Матернова окремо відзначила феномен України, яка примудряється трансформувати національне законодавство та інституції, ведучи запеклу війну за виживання. Вона назвала цей досвід абсолютно унікальним у світовій історії.
Торкнулася амбасадорка і чутливої теми обмеження прав громадян через воєнний стан (зокрема, запровадження комендантської години). На думку Матернової, українська влада демонструє зразковий баланс:
Народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук в коментарі Главреду зазначив, що головною перешкодою на шляху вступу України до ЄС залишається принцип одностайності під час ухвалення рішень. За його словами, цю проблему визнають як Україна та інші країни-кандидати, так і самі інституції Євросоюзу.
Політик наголосив, що складність полягає в тому, що для скасування вимоги одностайного голосування також необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів. Водночас наразі серед країн ЄС немає достатньої політичної волі для внесення таких фундаментальних змін до установчих договорів Союзу.
Галайчук також повідомив, що нині активно обговорюються більш практичні аспекти реформи процедури розширення ЄС. Зокрема, йдеться про можливі зміни до методології вступу нових держав, яка зараз передбачає повне виконання всіх вимог перед набуттям членства.
"На нашу думку, а також на думку експертного співтовариства в ЄС, це не зовсім справедливо і неефективно. Така методологія вже створила проблеми для балканських країн і навіть отримала назву "балканська пастка", коли деякі країни по 12–13 років ведуть переговори і не змогли особливо в них просунутися", – підсумував він.
Як раніше повідомляв Главред, 15 червня, Україна разом із Молдовою зробить черговий крок на шляху до членства в Європейському Союзі - сторони планують відкрити перший переговорний кластер.
Крім того, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Петро Олещук говорив, що не можна виключати появи проблем і з ратифікацією вступу України до Європейського Союзу з боку Польщі. Головна причина - це конкуренція України та Польщі як двох найбільших держав регіону.
Нагадаємо, що Україна може пройти шлях до повноправного членства в ЄС за кілька років і розраховує на політичну мету вступу до 2030 року. Водночас ключовим етапом найближчого часу є офіційний старт переговорів і відкриття першого кластера "Основи" (Fundamentals), який визначає темп усього процесу євроінтеграції.
Вас може зацікавити:
Державне інформаційне агентство, яке щодня публікує близько 500 інформаційних та аналітичних повідомлень українською, англійською, іспанською, німецькою, французькою, польською та японською мовами і майже 200 оригінальних фотознімків. Попередник Укрінформу - Українське телеграфне агентство почало діяти 16 березня 1918 року.