Коротко:
Росія відновила ракетні та дронові атаки по Україні одразу після того, як Київ залишили американські посланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф, - внаслідок удару загинули п'ятеро людей. Пауза в обстрілах тривала лише три дні й обірвалася на тлі нової спроби адміністрації Дональда Трампа перезапустити переговори про завершення війни, повідомляє CNN.
Ще один епізод стався напередодні: реактивний безпілотник РФ зайшов у повітряний простір Молдови, через що затримали виліт літака з Володимиром Зеленським до Норвегії. Прямої загрози для українського президента не було, однак посол Молдови у США Владислав Кульмінський припустив, що поява розвідувального дрона "не було випадковістю".
Сам господар Білого дому оцінює настрої Кремля оптимістично і водночас переносить частину відповідальності на Київ, стверджуючи, що Москва налаштована на домовленості.
"Якщо президент України Володимир Зеленський хоче укласти угоду, це було б дуже добре", – сказав Трамп.
Причину пробуксовки американський президент бачить не в позиціях сторін, а в стосунках двох лідерів.
"Затримка полягає в тому, що двоє людей ненавидять одне одного. Я знаю про угоди, і це двоє людей, які втомилися воювати", – заявив він журналістам на авіабазі Ендрюс.
Принципові розбіжності, через які війна триває, залишаються на місці. Кремль і далі наполягає на усуненні "корінних причин" конфлікту - формулювання, яке в матеріалі пов'язують із вимогами демілітаризації України та обмеження її суверенітету, а також із претензіями на території східних областей, що їх російські війська досі не контролюють. Прийняти такі умови Зеленський не міг би.
Сумніви викликають і публічні оцінки самих американських переговорників. Віткофф говорив про зустрічі з Путіним у схвальному тоні, називаючи їх яскравою подією після свого виходу на пенсію, а Кушнер наголошував на пошуку "виграшної" конфігурації одночасно для Москви і Києва.
Окремим фактором стала непрозорість довкола нещодавнього візиту до Росії директора ЦРУ Джона Реткліффа. За витоками інформації, керівник американської розвідки міг попередити Москву, що війна складається для неї погано, і закликати не втручатися на територію НАТО, однак зміст домовленостей залишається невідомим.
Натяки Росії на майбутні економічні проєкти з Вашингтоном стривожили європейські столиці й породили припущення, що Трампа можуть більше цікавити угоди щодо російських мінеральних і природних ресурсів, аніж справедливий мир.
Терміни можливого прориву держсекретар Марко Рубіо окреслює обережно - за його словами, найближчим часом є шанс "можливо дійти висновку, який буде прийнятним для обох сторін", хоча обсяг роботи попереду ще значний.
На полі бою ситуація теж не однозначна: Україна не лише тримає оборону, а й нарощує спроможність уражати цілі в глибині Росії, тоді як російські війська нещодавно мали локальні успіхи ціною надзвичайно великих втрат.
Візит Кушнера і Віткоффа до Києва став першим за час повномасштабної війни й отримав схвальні відгуки українського уряду. Втім, CNN вказує на сталу закономірність: після консультацій із Путіним Вашингтон висуває пропозицію, яка здебільшого відображає цілі Росії, а коли Київ опирається, змінені версії плану вже не влаштовують Кремль.
"Доки це не зміниться, сподівання на нову ініціативу США слід залишати стриманими", – йдеться у матеріалі.
Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін не зацікавлений у переговорах про завершення війни проти України, а взимку його небажання вести діалог може посилитися через розрахунок Кремля на складний період для українців. Про це повідомив перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю Укрінформу.
"У Путіна тепер немає жодного бажання сідати за стіл переговорів, а після початку зими і... до середини березня, у нього буде ще менше мотивації, бо вважатиме, що українці не настільки сильні..., щоб пережити цю зиму", - зазначив Кислиця.
Водночас Україна не збирається відмовлятися від дипломатичного напряму. У Києві вважають, що припинення роботи над можливими шляхами завершення війни за нинішньої ситуації створило б додаткові ризики.
Кислиця наголосив, що відмова від дипломатичних зусиль зараз була б помилковим і небезпечним рішенням.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Дональд Трамп і Володимир Путін годину говорили про Україну та завершення війни. У Кремлі відзначили, що телефонна розмова була конструктивною та відвертою і висвітлювала зацікавленість у просуванні політичного врегулювання.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказали, що Путін міг використати розмову з Трампом для просування своїх максималістських вимог. В ISW наголосили на можливому нав’язуванні США ідеї тиску на Україну з метою примусу до капітуляції. У звіті аналітиків зазначено, що Путін систематично подає перебільшені дані про просування на полі бою.
Президент США Дональд Трамп заявив, що розмова з Путіним пройшла "чудово" і що, на його думку, Путін готовий укласти угоду щодо України. Трамп також пояснив, що на шляху до угоди стоїть взаємна ненависть між лідерами.
Вас може зацікавити:
CNN (англ. Cable News Network; укр. Кабельна мережа новин) - одна з провідних телерадіокомпаній світу. Була заснована у 1980 р. Тедом Тернером виключно як телевізійне агентство новин.
Штаб-квартира компанії розташована в місті Атланта, штат Джорджія, однак в інших містах країни, а також закордоном знаходиться багато філіалів. Крім США, телекомпанія транслює по кабельній мережі свої передачі також і на Канаду. Окремий підрозділ «CNN International» здійснює мовлення на 212 інших країн світу через супутник. В усьому світі випуски новин телекомпанії дивляться більш ніж 1,5 мільярди осіб, пише Вікіпедія.