Ви дізнаєтесь:
У щоденному мовленні українців досі трапляються слова, що прийшли до нас із російської мови й закріпилися завдяки тривалій русифікації. Одне з них – "черьомуха". Хоча його можна почути й нині, у сучасній українській літературній мові воно не має жодного права на існування.
У Словнику української мови зазначено, що невелике дерево або кущ із рясними білими квітками, зібраними в китиці, та чорними їстівними ягодами називається черемха або черемуха. Також поширена назва черемшина, пише 24 Канал. Цими словами позначають і самі плоди рослини. Вони є нормативними й уживаними в літературній мові.
Часто українці плутають слова "черемшина" та "черемша". Їхня подібність у звучанні може вводити в оману, але значення зовсім різні.
Черемшина – це дерево з білими квітками та чорними ягодами, про яке йшлося вище. Черемша, відома також як ведмежа цибуля, - зовсім інша рослина. Це цибулинна трава, занесена до Червоної книги. Вона має смак, схожий на часник, і цінується за корисні властивості для організму.
Мовознавець Олександр Авраменко пояснює, що черемша - це дика цибуля, яку можна зустріти в лісах навесні, тоді як черемшина - дерево з ароматними квітами та ягодами.
Дивіться відео про те, чим відрізняються черемшина та черемша:
Читайте також:
Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).
Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів "Українська за 20 уроків" (2014), "100 експрес-уроків української" (2016), пише Вікіпедія.