М'яка капітуляція: що не так зі спільним інспектуванням на Донбасі

Спільне інспектування з противником позицій ЗСУ на Донбасі передбачено Мінськими угодами. Просто саме їх підписання було зрадою України.

Адже на момент підписання "Мінська" ми перемагали у війні, незважаючи на те, що тоді вже трапився Іловайськ, ми втратили Новоазовськ і позиції навколо Луганська. Я був під Луганськом, коли Петро Олексійович підписував ці угоди. Наші війська з боєм виходили з Луганського аеропорту, несли на спині поранених і вбитих. Нас крила російська артилерія, і це було справді страшно. Але, тим не менш, настрій тоді був на перемогу – люди хотіли воювати і перемагати. А противник тоді не мав такої військової машини на нашій території, як зараз. Хіба що заходили Російські батальйонно-тактичні групи, але наші їх добре били і захоплювали російські танки. Але для повномасштабного вторгнення в Україну у Росії не було ресурсів. А бандити, колабораціоністи і зрадники на той момент були розрізненими групами, і Росія ще не організувала 1-ий і 2-ий армійські корпуси.

Підписання Мінських угод було зрадою, і тому будь-яка спроба апелювати до "букви" цих угод зараз – теж зрада. Вони суперечать національним інтересам України і повинні бути анульовані. Якщо, звичайно, Україна хоче залишитися незалежною державою, побудувати демократичне суспільство і сильну економіку. Адже тільки в цьому випадку Росія відстане від України, перестане мріяти про її поглинання і створення нової Російської імперії.

Незважаючи на нинішнє затишшя, війна триває, і російські плани щодо України не змінилися. Тому інспектування позицій українських Збройних сил російськими генералами, полковниками та представниками зрадників з "ЛДНР" абсолютно неприпустиме.

Якщо йде війна, то про які спільні інспекції може йти мова?

Це неприпустимо з моральної точки зору. Перед пам'яттю загиблих, перед тими, хто зараз воює і знаходиться на передовій – це буде просто зрадою.

Це неприпустимо з військової точки зору. Тому що ворог завдяки такому інспектуванню буде бачити наші війська і наші позиції.

Це неприпустимо з психологічної точки зору. Коли противник спокійно заходить на наші позиції, це означає, що можна здаватися. Це суттєво деморалізує наші війська.

читайте такожЧотири удари Кремля по миротворчих фантазіях Зеленського
Хіба був хоч один випадок, щоб Україна інспектувала сторону противника? Зате в 2014 році в Дебальцевому я бачив російських офіцерів, які інспектували наші позиції. Закінчилося все тим, що ми втратили Дебальцеве.

Коли головоріз Пушилін заявляє, що вони будуть нас атакувати, наш президент при цьому включає задню і каже: "Прийдіть, подивіться – ми ж мирні люди. Не треба нас атакувати".

Але – ми не мирні люди. Ми – люди, які борються за свою свободу і незалежність.

Поки що спільне інспектування відкладено. Думаю, це результат домовленостей між Єрмаком і кимось з іншого боку: вони вирішили відкласти подібну перевірку, тому що на Зеленського надто вже почали "котити бочку". Зате, таким чином, вони промацали ґрунт, розвідали, чи можна взагалі щось подібне робити. Адже сьогодні-спільне інспектування, а завтра – спільне з "народною міліцією" "ДНР" патрулювання вулиць Харкова, Дніпра та Києва...

Нам потрібно нарешті вибрати один з двох варіантів: а) воювати, б) здаватися. Третього не дано.

Мінські угоди, домовленості про припинення вогню, те, що озвучили Кравчук і Фокін – це все варіанти м'якої капітуляції. По суті, все те, що відбувається у нас зараз – це капітуляція, основи якої заклав ще Порошенко.

Юрій Касьянов, волонтер, блогер, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред