Інтелект досягає піку не в молодості: вчені назвали вік, коли людина найрозумніша

Не в 30 і навіть не в 40 років - коли людина досягає вершини інтелекту / Колаж: Главред, фото: УНІАН, pexels

Дослідники проаналізували 16 психологічних рис: флюїдний інтелект слабшає після 20 років, зате емоційний інтелект з віком може зростати.

Ви дізнаєтеся:

Загальне розумове функціонування людини досягає піку не у 20–30 років, а між 55 і 60 роками. До такого висновку дійшли психологи з Австралії та Польщі, які простежили, як змінюються 16 психологічних характеристик упродовж життя, повідомляє Well.pl.

Чому зріла людина ухвалює зваженіші рішення, які риси виходять на максимум уже після 65 років і чому вік 40–65 років вважають оптимальним для керівників - розповідає Главред.

У якому віці людина досягає піку інтелекту

Багато попередніх досліджень показували, що фізична та інтелектуальна форма людини максимальна між 20 і 30 роками життя. Проф. Жиль Жіньяк з Університету Західної Австралії та проф. Марцін Заєнковський з факультету психології Варшавського університету стверджують, що наші здібності психологічної обробки покращуються і в подальшому житті.

Дослідження опубліковане в науковому журналі Intelligence. Флюїдний інтелект справді досягає піку приблизно у 20 років і після цього помітно знижується. Водночас такі риси, як емоційний інтелект, можуть покращуватися з роками.

«У поєднанні ці сильні сторони сприяють кращому судженню та більш зваженому ухваленню рішень. Це якості, ключові на керівних посадах», - пояснює Жіньяк.

Як проводили дослідження

Дослідники виокремили 16 ключових психологічних характеристик, серед них міркування (логічне мислення), пам'ять, сумлінність, емпатія та нейротизм. Потім вони виміряли, як кожна з цих характеристик змінювалася протягом життя.

Автори зібрали дані наявних великих досліджень і привели їх до єдиної шкали. Далі вони побудували вікові траєкторії для кожного виміру та об'єднали їх у зважений індекс загального психологічного функціонування. Серед вимірів були міркування, обсяг пам'яті, швидкість обробки інформації, знання, емоційний інтелект, а також риси «великої п'ятірки»: екстраверсія, емоційна стабільність, сумлінність, відкритість до досвіду та доброзичливість.

Чому вік 40–65 років вважають оптимальним для керівників

Загальне розумове функціонування досягало піку між 55 і 60 роками. Заєнковський у розмові з польським агентством підкреслює, що цей період збігається зі статистичним моментом досягнення найбільших професійних успіхів у житті, пише PAP.

«Сукупний результат за всіма когнітивно-особистісними властивостями показує, що певну життєву мудрість людина виявляє радше в пізній дорослості. Тому люди, які найкраще підходять для виконання відповідальних ролей з ухвалення рішень, імовірно, матимуть не менше 40 і не більше 65 років», - переконаний Заєнковський.

Дивіться відео про те, як змінюється мозок упродовж життя:

Австралійський психолог бачить у цих даних пояснення того, хто сьогодні опиняється на вершині ієрархії в різних сферах.

«Наші результати можуть пояснити, чому багато найвимогливіших керівних посад у бізнесі, політиці та громадському житті часто обіймають люди у віці п'ятдесяти з гаком і на початку сьомого десятка», - зазначає Жіньяк.

Які риси досягають піку після 65 років

Деякі окремі риси досягали піку ще пізніше. Сумлінність виходила на максимум близько 65 років, а емоційна стабільність - близько 75 років.

Моральне міркування досягає піку в старшому віці. Стійкість до когнітивних упереджень може покращуватися навіть до 70–80 років.

Загальне функціонування починає знижуватися близько 65 років, а після 75 цей процес стає виразнішим.

«Тож хоча низка здібностей з віком слабшає, це врівноважується зростанням інших важливих рис», - наголошує Жіньяк.

Дослідження мозку та інтелекту

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, команда неврологів з німецького Університету Ерлангена - Нюрнберга заявила про успішне відновлення функціональної активності глибоко заморожених фрагментів мозку після їх розморожування. У межах експерименту науковці застосували метод вітрифікації - надшвидкого охолодження зрізів гіпокампу до температури −196 °C без утворення руйнівних кристалів льоду. Після зберігання тканин протягом періоду від кількох хвилин до тижня та подальшого розморожування дослідники зафіксували збережену цілісність клітинних мембран і часткове відновлення спонтанної електричної активності нейронів.

Раніше нейродослідниця Наталія Кадя пояснила, що тривалий вплив холоду виснажує ресурси префронтальної кори, знижуючи рівень самоконтролю та активуючи базові реакції виживання.

Читайте також:

Новини заразКонтакти