У Лос-Анжелесі на одній з радіостанцій царює в нічному ефірі діджей з пафосним-паскудним ім'ям-прізвищем Елвіс Куні (Мел Гібсон). Справжній релікт з минулого - хам, сексист і взагалі фаллократ. Рейтинги шоу падають неухильно, але він вперто ігнорує вказівки начальства йти і в ногу з часом і хоча б трохи вести свої соцмережі. Як тут раптом в один з нічних ефірів йому телефонує Гері (Пол Спіра) і каже ‒ Куні зіпсував йому життя і зараз за це жорстоко розплатиться його сім'я. Причому в прямому ефірі.
Кар'єра Мела Гібсона, здавалося, остаточно зруйнована після його численних п'яних загулів, антисемітських скандалів та іншої поведінки, зі статусом голлівудської зірки несумісного. Тим не менш, колишній Божевільний Макс знайшов в собі сили і можливості повернутися в Голлівуд ‒ правда, вже не в топові блокбастери, а в фільми категорії «В». Але чудово, що і тут він не загубився. Буквально недавно з ним виходив дуже міцний бойовик: «Boss Level: врятувати колишню», а тепер прийшла черга трилера. Причому кіно це нарочито несучасне, буквально кожним другим кадром кричуще "Гей, мене повинні були зняти в 90-х". Причому, як здається, автори навіть і не думали приховувати, що орієнтувалися на «Гру» Девіда Фінчера ‒ найпотужніший трилер з 90-х, який, правда, дещо загубився в переліку його інших робіт типу «Семи» або «Бійцівського клубу».
І в цілому, треба сказати, вони зі своїм завданням впоралися добре ‒ Гібсон щосили виблискує своєю сивобородою харизмою, інші актори йому непогано підіграють. Але, головне, сценарій рясніє несподіваними поворотами сюжету - і навіть припас пару помилкових фіналів. Так що погляд від екрану буде дуже важко відірвати.
Підсумовуючи - "У прямому ефірі" строго рекомендується всім фанатам олдскульних трилерів, особисто Мела Гібсона та й просто всім любителям кіно, які втомилися від блиску супергеройських блокбастерів.
Інші новини: