Ми звикли, що замість слова "кохаю" часто можна використати його синонім "люблю". Але чи завжди так можна робити, і чи не буде це помилкою?
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив значення кожного з цих слів і розповів, як їх правильно використовувати.
Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Як правильно казати – поїзд чи потяг: Авраменко поставив крапку у дилемі
"Також часто ви запитуєте про слова "любити" і "кохати", чи розрізняються вони за значенням. Ці слова – синоніми, вони однакові у значенні "виявляти глибоку сердечну прихильність до когось". Але слова "кохати" і "любити" можуть мати і відмінні значення", – пояснив мовознавець.
Він звернув увагу, що тільки "любити" вживаємо тоді, коли говоримо про відданість, наприклад, "любити свій народ". Адже ми ж не скажемо "кохати свій народ". Також тільки це слово використовують у значенні "потребувати якихось умов для існування", наприклад, "верба любить вологий ґрунт".
"Тільки "кохати" вживаємо тоді, коли говоримо про догляд, плекання, виховання, наприклад, "викохати квітку" або "викохати гарну бороду", – зазначив Авраменко.
Також він пояснив, як правильно ставити наголос у слові "люблю". Потрібно казати не "лЮблю", а "люблЮ" – наголос на останньому приголосному. Так само потрібно казати не кАжу, рОблю, а кажУ, роблЮ.
Іноді можна почути фразу "крепко люблЮ". Проте слова "крепко" і "кріпко" – це розмовні діалектні відповідники слова "міцно". Тому мовознавець радить вживати слово "міцно".
Дивіться відео з поясненням Авраменка, коли варто вживати слово "люблю", а коли "кохаю":
Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).
Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів "Українська за 20 уроків" (2014), "100 експрес-уроків української" (2016), пише Вікіпедія.
Раніше Авраменко розповів, чому не можна казати "попередити хворобу". Мовознавець наголосив, що неможливо "попередити хворобу" або "попередити небезпеку" – такі фрази є калькою з російської мови. Він пояснив, яким українським відповідником потрібно замінити слово "попередити".
Також раніше мовознавець Авраменко розповів, як сказати українською "редко, но метко" і "вешать лапшу". Під час перекладу деяких фразеологізмів з російської мови на українську можна випадково припуститися дуже поширених помилок, про які здогадуються не усі.
Вас також може зацікавити: