У деяких словосполученнях ми непомітно для себе можемо вживати слова, без яких там точно можна було б обійтися. Такі зайві слова можна викинути з фрази, не змінивши суті висловлювання.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив, як позбутися від "порожніх слів" у мовленні.
Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Як правильно казати – поїзд чи потяг: Авраменко поставив крапку у дилемі
"Сьогодні розмова про зайві, порожні слова. От, скажімо, сполуки слів "офіційні документи" або "підніматися вгору". На перший погляд, усе в межах норми. Але навіщо вживати слова, які нічого не додають. Документи – це ж і так офіційні папери. То для чого додавати прикметник "офіційні". Так само "підніматися вгору". Хіба можна "підніматися вниз"? Тут слово "вгору" зайве", – пояснив мовознавець.
Він звернув увагу, що таких слів-дублетів у нашому мовному просторі хоч греблю гати. Ще одним із таких прикладів є фраза "вітати з досягнутими успіхами". Тут не потрібно вживати слово "досягнуті", адже нікому не спало б на думку вітати з успіхами, яких не досягнуто, зазначив Авраменко.
Також мовознавець сказав, що у нас часто "виправляють наявні помилки", не задумуючись про те, що хіба можна виправляти помилки, яких немає. А ще у нас часто "обговорюють результати проведених виборів" – так, начебто можна обговорювати результати непроведених виборів.
"Друзі, надлишкові, а отже, порожні слова називають словоблуддям. Тож уникаймо їх і дбаймо про чистоту свого мовлення", – підсумував Авраменко.
Дивіться відео з поясненням Авраменка, чому не можна казати "підніматися вгору" та "офіційні документи":
Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).
Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів "Українська за 20 уроків" (2014), "100 експрес-уроків української" (2016), пише Вікіпедія.
Раніше мовознавець Авраменко розповів, як сказати українською "редко, но метко" і "вешать лапшу". Під час перекладу деяких фразеологізмів з російської мови на українську можна випадково припуститися дуже поширених помилок, про які здогадуються не усі.
Також раніше Авраменко пояснив, чому не можна казати "біль в області серця". Часто ми неправильно вживаємо слово "область", використовуючи його так, як воно застосовується у російській мові.
Вас також може зацікавити: