Ви дізнаєтеся:
Землистий запах дощу, відомий як петрикор, створюють насамперед ґрунтові бактерії Streptomyces. Вони виробляють сполуку геосмін, яку краплі викидають у повітря з сухої землі. Склад аромату залежить від місцевості: у лісі та в місті він різний.
Як пише Martha Stewart з посиланням на хіміка Сару К. Кавассаліс, запах дощу формують летючі органічні сполуки (ЛОС). Їх виділяють мікроорганізми, рослини та інші джерела. Вирішальний внесок у цей знайомий аромат роблять найдрібніші живі організми.
«Значна частина класичного землистого запаху «дощу» зумовлена ґрунтовими мікробами, особливо Streptomyces. Ці досить поширені організми виробляють дуже сильні леткі органічні сполуки із землистим запахом, зокрема геосмін та 2-метилізоборнеол», - зазначає Кавассаліс.
При цьому геосмін - не єдиний компонент. Соснові ліси додають до суміші пінен, а міста - речовини, що виділяються з мокрого асфальту та гуми.
«Таким чином, запах, пов’язаний із дощем, є скоріше регіональним запаховим ландшафтом - сумішшю хімічних речовин ґрунту, рослин, мікроорганізмів та забудованого середовища», - додає вона.
Як саме аромат потрапляє в повітря, у 2015 році зафіксували на високошвидкісних камерах вчені Массачусетського технологічного інституту. Вони провели близько 600 експериментів на 28 різних поверхнях - від інженерних матеріалів до зразків ґрунту, пише Вікіпедія.
Коли крапля падає на пористу поверхню, повітря з пор утворює бульбашки. Лопаючись, вони вивільняють аерозоль, який разом з ароматом переносить ґрунтові бактерії та віруси. Більш повільні краплі, як правило, утворюють більше аерозолю, тому петрікор частіше відчувається після легкого дощу.
Бактерії Streptomyces мешкають у здоровому ґрунті, їх також використовують для створення антибіотиків, зазначає BBC. Професор Марк Баттнер, керівник напряму молекулярної мікробіології в Центрі Джона Іннеса (Велика Британія), звертає увагу на поширену плутанину у сприйнятті цього аромату.
«Тому, коли ви кажете, що відчуваєте запах вологого ґрунту, насправді це молекула, яку виробляють певні бактерії», - підкреслив Баттнер.
Найсильніше запах дощу зазвичай відчувається після посухи. Дослідження показують, що суха земля може виділяти більше ЛОС, оскільки нестача вологи змінює активність мікроорганізмів. Підвищена вологість впливає на сполуки, які виділяють рослини, і полегшує розпізнавання деяких запахів.
Буває й так, що аромат з’являється раніше за перші краплі.
«Вітер також може переносити повітря з сильним запахом із місць, де вже випав дощ, що може бути однією з причин, чому деякі люди відчувають запах «дощу» ще до того, як дощ дістанеться до них», - каже Кавассаліс.
Сам термін «петрикор» у 1964 році запропонували австралійські дослідники Ізабель Джой Беар і Родерік Томас у статті для журналу Nature. Слово походить від грецьких «петра» (камінь) та «іхор» (рідина, що тече у жилах богів у грецькій міфології).
Дослідники показали, що в посушливі періоди деякі рослини виділяють олії, які вбирають глинисті ґрунти та гірські породи. Під час дощу ці олії разом із геосміном потрапляють у повітря. У 1965 році Беар і Томас з’ясували, що такі олії гальмують проростання насіння. Ймовірно, таким чином рослини захищають його від проростання в невідповідних умовах.
Ще один механізм описує провідний дослідник Королівського ботанічного саду в Кью Філіп Стівенсон. За його словами, злива здатна механічно руйнувати джерела ароматів у зелені.
«Часто рослинні хімічні речовини, які приємно пахнуть, виробляються у волосках, розташованих на листочках... і дощ може пошкодити їх, вивільнивши хімічні сполуки. Дощ також може зламати сухі рослини, вивільнивши хімічні речовини, подібно до того, як коли ви подрібнюєте сушені трави - запах стає сильнішим», - сказав він.
Професор Ольборзького університету (Данія) Еппе Лунд Нільсен додає, що джерелом аромату можуть бути й терпени. Їх містять сік і смола хвойних дерев. Посуха уповільнює метаболізм рослин, а опади його активізують, і рослини починають виділяти приємний запах.
Свій слід у грозовому повітрі залишають і електричні розряди. Вони утворюють озон із характерним різким запахом. Професор Університету Міссісіпі Марібет Столценберг вказує ще на один ефект негоди.
«Блискавка, гроза та дощ покращують якість повітря. Частинки пилу, аерозолів та інших викидів змиваються дощем, а повітря очищується», - зазначає Столценберг.
Деякі вчені вважають, що любов до цього запаху людина успадкувала від предків, для яких дощова погода була важливою для виживання. Одна з теорій пов’язує приємні відчуття з асоціацією з водою, хоча доказів для такого еволюційного пояснення поки що недостатньо. Свою роль, ймовірно, відіграють і особисті спогади: полегшення після спекотного дня або закінчення посухи.
Попри популярність цього запаху, людський нюх не найкращим чином пристосований до нього.
«Багато тварин відчувають цей запах, однак люди до нього не дуже чутливі», - додав професор Баттнер.
Втім, геосмін сьогодні є одним із найпоширеніших компонентів у парфумерії, а виробники цінують його за інтенсивність навіть у незначних дозах.
«Це справді сильнодіючий матеріал, і він пахне так само, як і бетон, коли на нього потрапляє дощ. У цьому ароматі є щось первозданне. Навіть коли його розбавляють до кількох часток на мільярд, [люди] все одно відчувають його», - розповіла парфумерка Марина Барченілла.
Ставлення людей до цієї молекули суперечливе: її аромат приваблює, а смак багатьом неприємний. Саме вона надає буряку землистий присмак.
«Ми не знаємо, чому не любимо геосмін. Він не токсичний для людей у тих кількостях, які присутні в природі, але якимось чином ми пов’язуємо його з чимось негативним», - зазначив Нільсен.
Той самий парадокс помітний і в побуті.
«Наприклад, геосмін і 2-метилізоборнеол можуть надавати приємний землистий запах після дощу, але коли ті самі молекули виявляються у питній воді, їх зазвичай описують як затхлі або забруднені», - зазначила Кавассаліс.
Раніше Главред писав про те, як українські жінки заплітали коси, чому після весілля їм доводилося покривати голову та які народні повір’я лежали в основі давніх звичаїв і обрядів.
Вам також може бути цікаво:
Martha Stewart Living Omnimedia (MSLO) - це компанія, заснована Мартою Стюарт у 1997 році (з 2019 року належить Marquee Brands LLC). Вона об'єднує всі бізнес-напрямки, пов'язані з брендом Марти Стюарт.
На сайті MarthaStewart.com можна знайти перевірені до досконалості рецепти, проєкти «зроби сам», ідеї для садівництва, легкі розважальні поради, а також різні рекомендації щодо краси.
Мета полягає в тому, щоб навчити, надихнути та надати ідеї та продукти, які роблять кожен день більш значущим, функціональним і красивим.
Марта Стюарт, засновниця, допомагає читачам зробити всі аспекти повсякденного життя трохи простішими та красивішими.