У розмові з іншими людьми ми можемо часто чути як слово поїзд, так і слово потяг. Але яке ж з них буде правильно використовувати?
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці дав відповідь на це запитання і розставив усі крапки над "і".
Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Як правильно казати – жилий чи житловий будинок: Авраменко розставив крапки над "і"
"Сьогодні ми з’ясуємо, яким же словом – потяг чи поїзд – треба називати ряд з’єднаних між собою залізничних вагонів. Не раз чув категоричне: "Тільки потяг, і крапка". Але нещодавно мені закинули, що потяг – це внутрішнє прагнення до когось або до чогось. Наприклад, "потяг до музики", – зазначив Авраменко.
Мовознавець пояснив, що насправді слова потяг і поїзд – це синоніми, тому можна вживати їх на власний розсуд. Щоправда в українській мові є більш поширеним все ж таки слово "поїзд".
Також Авраменко зазначив, що правильно казати не "посадка на поїзд продовжується", а "посадка на поїзд триває".
"Ось ви на вокзалі, і чуєте: "Посадка на поїзд "Київ – Одеса" продовжується". Ні, не "продовжується", краще сказати "триває". Запам’ятайте, що відрізок часу називаємо словом "триває". Так, правильно казати "урок триває 45 хвилин, але вчитель може його продовжити на 5 хвилин". Тому оголошення на вокзалі має бути таким: "Посадка на поїзд "Київ – Одеса" триває", але з технічних причин її можуть продовжити", – пояснив мовознавець.
Дивіться відео з поясненням Авраменка, як правильно казати – поїзд чи потяг:
Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).
Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів "Українська за 20 уроків" (2014), "100 експрес-уроків української" (2016), пише Вікіпедія.
Раніше Авраменко пояснив, чому не можна казати "підніматися вгору" та "офіційні документи". Більшість людей не помічають помилок у словосполученнях "вітати з досягнутими успіхами", "виправляти наявні помилки" та низці інших.
Також раніше Авраменко розповів, чому не можна казати "попередити хворобу". Мовознавець наголосив, що неможливо "попередити хворобу" або "попередити небезпеку" – такі фрази є калькою з російської мови. Він пояснив, яким українським відповідником потрібно замінити слово "попередити".
Вас також може зацікавити: