Вибухонебезпечний Дагестан: Сергій Данилов - про бомбу уповільненої дії в РФ

Дагестан вже вкотре стає осередком турбулентності в РФ. Цього разу причиною стала стрільба у Махачкалі та Дербенті 23 червня, внаслідок якої постраждали 23 людини, щонайменше 15 з яких - поліцейські.

В інтервʼю Главреду заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів, чому Дагестан став активнішим, ніж Чечня, чи загрожують росіянам релігійні протести на Кавказі та як Путін може використати стрільбу на свою користь.

Чи повʼязана, на вашу думку, поточна ситуація в Дагестані з подіями у "Крокусі", як їх намагається повʼязувати російська влада?

Єдиний звʼязок між обома цими подіями – це "український слід", але не в тому сенсі, в якому його вживають у Росії. Усе це – наслідок російської агресії проти України. Наслідком вторгнення стало і послаблення роботи другої служби ФСБ, яка одночасно займається терористами і політичними репресіями, адже ця служба повністю переключилася на пошук інакодумців. А її ресурси обмежені – кількість оперативних співробітників не є безмежною. Питання вторгнення також актуалізувало питання робочої сили, внаслідок чого збільшився потік мігрантів з країн Центральної Азії. Почали утворюватися замкнені чоловічі громади, які, наприклад, слухали одного проповідника через Instagram чи Telegram, тому стало більше умов для їхньої радикалізації.

Дагестан є одним з вигодонабувачів вторгнення в Україну, оскільки там мобілізували досить багато людей, відповідно, до регіону почали надходити кошти для найбідніших прошарків населення, а через те, що росіяни почали менше виїжджати за кордон, туризм в Дагестані почав розвиватися (якщо не помиляюся, минулого року близько 2 мільйонів відпочивали, цього року вони розраховували на більшу цифру). Але незважаючи на це, внутрішні нерівність і несправедливість залишалися, що також було стимулом, аби навіть заможні прошарки (принаймні частина з тих, хто здійснив напади в Дербенті та Махачкалі – люди не бідні) штовхало до пошуку способів подолати бар'єри, які перед ними стоять.

Наприклад, в Індії найнижчі касти приймали іслам, оскільки іслам егалітарний (егалітаризм - концепція, в основі якої лежить ідея, що передбачає створення суспільства з рівними соціальними та цивільними правами всіх його членів. - Главред), адже ти одразу стаєш рівним серед рівних. У Дагестані в деяких випадках теж так відбувається, коли етнічна чи соціальна несправедливість долається за рахунок певної версії ісламу, яка дозволяє тобі диктувати правила. Принаймні уявно думати, що ти їх встановлюєш сам, а не тобі їх навʼязують. Тому увесь цей комплекс проблем призвів і до "Крокуса", і до ростовського СІЗО, і до подій у Дагестані.

Чому найбільше ситуацій на релігійному підґрунті останнім часом трапляється саме в Дагестані? Навіть якщо згадати попередні протести після оголошення так званої часткової мобілізації в РФ, вони теж починалися у Дагестані. Чи не перетягнув на себе цей регіон лаври Чечні, з якої прогнозували початок масових протестів на Кавказі?

По-перше, Дагестан – це багатонаціональна республіка. Причому консолідація за національною ознакою відіграє важливу роль в розподілі ресурсів. Доходить до смішного – щойно якесь місто очолить, наприклад, аварець, то на наступному переписі населення кількість даргинців буде зменшуватися, а аварців – збільшуватися. Ця конкуренція часто нездорова і побудована нечесних правилах, але вона існує і, відповідно, створює певне вікно можливостей для людей, аби ті могли говорити. Але вона ж створює і обмеження у застосуванні сили.

По-друге, Дагестан поділений за релігійною ознакою. Опонуючим там є суфійський іслам, але незважаючи на всі зусилля ФСБ і центральної влади, досить широко у Дагестані представлені салафіти. Це також створює як внутрішню напругу, так і вікно можливостей. Тобто люди виступають, як вони думають, від імені своєї групи, з легітимними вимогами, чого або зовсім немає в інших регіонах РФ, або є значно меншою мірою.

Ця групова солідарність сприяє певному плюралізму (у порівнянні з усією Росією – дуже обмеженому, але присутньому), а також точками напруги, які час від часу виливаються в особливий запит до справедливості.

Але не треба перебільшувати факту того, що Дагестан може спалахнути – все-таки центральна влада досить щільно контролює ситуацію і говорити, що все станеться завтра, я би не став.

Чи здатна поточна ситуація в Дагестані зменшити цей контроль центральної влади?

Зараз, ймовірно, тривають зачистки у солофітських громадах, яких у Дагестані багато. Якщо вони будуть проходити з надмірною жорстокістю, то напруга у регіоні збільшиться.

Адже теракти не подобаються нікому, і певна суспільна підтримка влади в плані того, що терактів не має бути, у влади є. Але якщо для подолання наслідків влада надмірно закрутить гайки, то цим вона викличе реакцію у відповідь, що може запустити певні суспільні протести проти політики Росії.

Рекомендуємо:

В Дагестані ополченці ліквідували понад 15 російських поліцейських: всі подробиці

Наскільки ця ситуація впливає на позиції Путіна?

З одного боку, вона є вигідною для Путіна, тому що, повторюсь, люди не дуже люблять теракти. Незалежно від ваших поглядів, ви чуєте постріли, ваша дружина чи мати на вулиці, ви за них переживаєте, тобто проєктуєте ситуацію на свою сімʼю. Тому тут дії силовиків, навпаки, можуть зустріти підтримку.

З іншого боку, напруга з мусульманськими мігрантськими осередками не зникає. На них починають тиснути, тримати в нелюдських умовах – фактично їх репресують та змушують йти на війну проти України. Такі теракти слугують взірцем того, що і так можна, та відкривають поле для людей з, можливо, невеликою фантазією, але глибоким відчуттям образи на несправедливість з боку влади РФ щодо них. А це може мати повторення.

Чи правильно я розумію, що за умови надто різкої реакції російської влади ситуація здатна перерости в релігійні протести всередині РФ?

До цього ще рано, але шанс є, хоча і не стовідсотковий.

Яким чином Путін може використати ситуацію в Дагестані на свою користь?

Пошук українського сліду виявився не дуже ефективним і, навпаки, дискредитує владу РФ. Адже навіть Рогозін починає говорити, мовляв, не треба тулити українців до внутрішніх проблем. Так само, як і російські націоналісти – вони хоч і кажуть, що це інспіровано Заходом, але принаймні не Україною.

Путін може використати це для репресій (хоча, здавалося б, куди далі), щоб представляти себе як єдиного захисника в ситуації, коли все розвалюється. Адже Путін обіцяв стабільність, а натомість ситуація зовсім інша, тож йому треба представляти себе як "батька-захисника всіх росіян", як людину, яка контролює все. Звичайно, росіяни будуть подавати Путіна людиною, яка відстоює міжнаціональний мир, прихильною до всіх конфесій та етнічних груп, а також говорити про спільного ворога – ісламських терористів. Такий меседж росіяни намагалися відправити Заходу після "Крокусу", але не спрацювало. Однак такі спроби не виключені.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред