"Їв кору і листя": прихована катастрофа Петра І, про яку мовчать у Росії

Про що йдеться у матеріалі:

• Які результати Прутського походу 1711 року
• Яка найбільша поразка Петра І
• Що відомо про міфи російської історії

Прутський похід 1711 року зазвичай згадується в російських підручниках кількома сухими абзацами. Без деталей, без емоцій і без головного — усвідомлення масштабу поразки. Насправді ж це був момент, коли історія могла піти зовсім іншим шляхом, а Російська імперія — припинити існування ще на етапі формування. Про це свідчать архівні документи, з якими працює дослідниця історії Марина Тратнер, йдеться у відео проєкту "Реальна історія" з Акімом Галімовим у відео на YouTube, передає 2+2.

Матеріали з Державного архіву Швеції, зокрема звіт очевидця Томаса Функа, показують не "тріумф дипломатії", а повну військову катастрофу армії Петро I.

Главред з'ясував, коли Росія могла припинити своє існування.

Армія, приречена на знищення

За словами дослідниці, російське військо опинилося в абсолютній пастці. Воно було оточене турецькими, татарськими силами та козаками Пилипа Орлика, без шансів на прорив або постачання.

Солдати були настільки виснажені, що ледь тримали зброю. Армія буквально гнила живцем — без їжі, без надії і без стратегічного виходу. Ситуація стрімко рухалася до повного знищення.

Дивіться відео про те, що у шведських архівах йдеться про Україну:

Петро І просить капітуляції

Найбільш руйнівний для імперського міфу момент — спроби Петра І здатися. Спочатку він надсилав послів із проханням про капітуляцію. Їх просто ігнорували. Після цього — ще один лист, який також не дав результату і завершився новими обстрілами.

Зрештою цар пішов ва-банк. Марина Тратнер цитує документ, у якому детально описано стан російського табору:

"Коли цар побачив, що вся його армія повністю розгромлена і неминуче опиниться в руках турків, він зрозумів — себе не врятувати. Люди і коні помирали від голоду, їли кору, листя і гілки. У таборі стояв страшенний сморід від трупів, а військо було в такому розпачі, що це неможливо описати", — цитує архівні знахідки Марина Тратнер у розмові з дослідником історії Акімом Галімовим.

Рекомендуємо:

Афера в Лаврі, про яку мовчали: куди поділось золото з київської святині

Золото як єдиний аргумент

У стані "найбільшої небезпеки і жаху смерті" Петро І вирішує скористатися шансом. Він надсилає до Великого візира віцеканцлера Шафірова з карт-бланшем — тобто з правом погоджуватися на будь-які умови, а також кілька возів, навантажених цінностями.

"Цар… не проґавив можливості скористатися незнанням Великого візира і надіслав віцеканцлера Шафірова до нього з карт-бланшем, а також кілька возів навантажених важливими речами, щоб задобрити переможця", - вказала дослідниця

Цей крок спрацював. Турецьке командування, не усвідомлюючи реального масштабу відчаю російського царя, погодилося на перемир’я.

Втеча під охороною ворога

Після підписання домовленостей російська армія не перемогла — її відпустили. Петро І разом із залишками війська марширував під турецьким конвоєм, щоб татари не напали на "втомлених і повністю переможених людей".

"Найбільша частина його армії була повністю знищена. Із тієї невеликої групи людей, які врятувалися, 300 або 400 померли від голоду і хвороб", - резюмує Марина Тратнер.

Цей документ, як наголосив Акім Галімов, "фіксує момент нищівної поразки армії Петра І. Це просто неймовірно!".

За умовами перемир’я Петро І мав повернути Азов, зруйнувати фортеці та припинити втручання у справи козаків. Він вижив завдяки золоту і хитрощам — але, щойно опинився в безпеці, порушив домовленості.

Вам також може бути цікаво:

• Де в Україні поховані Нестор Літописець і Ілля Муромець – історик здивував
• Місто із чистого золота знайдено: що приховує таємний скарб інків
• Україна на карті є, а "Росії" немає: мапа XVII століття розбиває міфи Кремля

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред