За що ставали «куркулями» — механізм радянського вироку

Хто такі куркулі? / Колаж: Главред, скріншоти

Розкуркулення 1930-х стало однією з найжорстокіших кампаній радянської влади. Кого оголошували «куркулями» та як знищували українських господарів.

Про що ви дізнаєтесь:

Розкуркулення — одна з найтрагічніших сторінок української історії ХХ століття. За цим терміном стоять мільйони зламаних доль, депортації та знищення економічної основи українського села.

У 1930-х роках радянська влада розпочала масштабну кампанію проти приватної власності, оголосивши «куркулів» головними ворогами соціалістичного ладу. Проте на практиці під цю категорію потрапляли далеко не багатії – Главред розповість більш детально.

Хто ставав «куркулем»

Як розповідає Акім Галімов, офіційна пропаганда малювала образ жадібного експлуататора. Насправді ж «куркулями» часто визнавали звичайних селян, які мали трохи більше господарство: пару коней, корову, молотарку або міцнішу хату.

Чітких критеріїв не існувало. З центру спускалися плани з визначеною кількістю «куркулів» у кожному районі. Місцеві активісти мусили виконати квоту — і нерідко до списків потрапляли заможніші чи просто більш успішні сусіди.

Як проходила конфіскація

Процес відбувався швидко й жорстко. До господарства приходили представники НКВС та місцеві активісти. Родині давали лічені хвилини на збори. Описували й вилучали все майно — землю, худобу, реманент, побутові речі.

Майно передавали до колгоспів або розподіляли між активістами. Опір карався негайно: арештами, засланням або розстрілом.

Дорога в заслання

Розкуркулених селян поділяли на категорії. Частину залишали в межах району, але тисячі родин висилали до Сибіру, на Урал або в Казахстан.

Етапування відбувалося у товарних вагонах без належних умов. Дорога тривала тижнями. Люди гинули від холоду, хвороб і виснаження.

Тих, хто вижив, висаджували у віддалених районах, де вони мали самотужки облаштовувати житло й працювати на лісоповалах або в спецпоселеннях.

Відео про те, як ставали куркулями, можна переглянути тут:

Наслідки для України

Розкуркулення стало не лише актом масових репресій, а й економічною катастрофою. Було знищено найпрацездатніший і найініціативніший прошарок селянства — людей, які забезпечували розвиток сільського господарства.

Ця кампанія стала одним із кроків до Голодомору 1932–1933 років. Українське село втратило господарів, здатних організувати виробництво й чинити опір насильницькій колективізації.

Історичний урок

Розкуркулення — це приклад того, як держава може перетворити працю й приватну ініціативу на злочин. Усвідомлення цієї історії важливе не лише як пам’ять про жертв, а й як нагадування про цінність свободи, власності та людської гідності.

Вас може зацікавити:

Про персону: Акім Галімов

Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.

Новини заразКонтакти