Про що йдеться у матеріалі:
В Одесі під землею приховане справжнє “підземне місто” - загадкові катакомби, створені ще козаками після зруйнування Запорізької Січі, куди й сьогодні заборонено спускатися без спеціального супроводу. Про це розповів засновник проєкту «Реальна історія» та продюсер 1+1 media Акім Галімов у відео на YouTube.
Главред з'ясував історію одеських катакомб.
Якщо вам цікаво дізнатись більше цікавих історичних фактів, рекомендуємо наш матеріал: Хто був справжнім князем "всія Русі" та про що мовчать у Москві - розкрито секрет.
Як розповідає Галімов , більшість одеських підземель закриті для звичайних людей.
Для звичайних людей доступна лише незначна частина підземель. У самій Одесі є кілька коротких туристичних маршрутів, які функціонують як музеї - сюди може піти кожен охочий. Але справжня інтрига ховається у так званих “диких катакомбах”, передає 2+2.
Саме ці “дикі” лабіринти, за словами Галімова, тягнуться під селищами Усатове та Нерубайське - це найбільші й найнебезпечніші ділянки підземних шляхів.
«Іти туди самотужки небезпечно для життя та здоров'я. І я, друзі, категорично не раджу це робити без професійного супроводу», - наголошує Акім Галімов, який сам досліджував ці підземелля.
Разом із професійним провідником і дослідником одеських катакомб Романом Маузером, Галімов відвідав Козацький цвинтар на околицях Одеси - місце, де, за словами істориків, почалася історія катакомб.
«Так, бо тут наш такий стартовий майданчик, з якого ми побачимо самі цікаві підземні місця. Оце все пов'язано. Козаки, видобуток каміння, початок історії Одеси», - пояснює Маузер.
Саме тут, у давньому Коцюбієві (Хаджибеї), ще у XVIII столітті оселилися запорозькі козаки після ліквідації Січі.
«Саме тут жили ті козаки, які оселились після зруйнування Запорізької Січі, які прийняли пропозицію умовної Катерини і вирішили тут жити», - каже дослідник.
Дивіться відео про те, що приховують одеські катакомби:
Щоб збудувати нове життя, козаки почали видобувати вапняк - будівельний матеріал, який і став причиною появи підземних ходів.
«Перший видобуток каміння - відкритим шляхом. Той самий, який просто виходив на поверхню, який було легко доставати... Це, звісно, були козаки», - зазначає Роман Маузер.
З того самого каменю вирізали й козацькі хрести, що й сьогодні стоять на старовинному цвинтарі.
«Навіть ці хрести, вони були зроблені з каміння, видобутого саме тут. Козаки-хресторізи також виробляли ці хрести з каміння, яке видобували прямо тут», - додає дослідник.
Поруч із Козацьким цвинтарем розташована Шкодова гора - одне з головних місць у системі одеських катакомб. Саме тут, за словами Маузера, козаки наприкінці XVIII століття активно видобували вапняк.
«Це найкраще каміння, яке легко добити, дуже якісне, і ось його і використовували в першу чергу», - пояснює він.
Цікаво, що назва гори також має свою легенду.
«Чумаки, які йшли до Одеси, пересувалися через цю гору, бо інші шляхи розмивало. На підйомі часто ламали колеса, і казали: “Шкода!” Так і пішла назва - Шкодова гора», - розповідає Маузер.
Галімов зазначив, що після завоювання Хаджибея Російською імперією в кінці XVIII століття місто отримало нову назву - Одеса. Але саме козацький досвід видобутку вапняка став основою її розвитку.
Місцеві жителі продовжили справу козаків - спочатку копали каміння на поверхні, а згодом занурилися глибше, створивши цілі підземні шахти. Так під Одесою поступово виникло підземне місто, яке досі зберігає свої таємниці.
У сюжеті йдеться про те, що більшість катакомб залишаються закритими через небезпеку обвалів і плутанину лабіринтів. Навіть досвідчені спелеологи визнають, що без підготовки туди йти - смертельно ризиковано.
«Іти туди самотужки небезпечно для життя», - нагадує Галімов.
Під землею досі чекають на своїх дослідників десятки кілометрів старовинних козацьких ходів - унікальна спадщина, яка поєднує історію, міфи та справжню небезпеку.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов- український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.