Про що йдеться у матеріалі:
Іноді справжні історичні скарби знаходять у найнесподіваніших місцях. Саме так сталося зі старовинною монетою, яка у 1950-х роках потрапила до каси водія автобуса в Англії як звичайна здача за проїзд. Через десятиліття з’ясувалося, що це унікальна знахідка віком близько двох тисяч років. Про це розповіло видання Live Science.
Главред з'ясував, які скарби можна знайти водію автобуса.
Не пропустіть важливе - приєднуйтесь до нас у WhatsApp.
Історія почалася у 1950-х роках у британській транспортній компанії Leeds City Transport. Саме тоді до каси одного з водіїв автобуса потрапила незвичайна монета.
Вона дісталася працівнику транспортної служби, який відповідав за збір і підрахунок плати за проїзд. Його звали Джеймс Едвардс. Чоловік часто забирав додому підроблені або іноземні монети, що траплялися серед виручки, і віддавав їх своєму онукові.
Про цю традицію згодом розповів онук касира — Пітер Едвардс.
«Ніхто з нас не був колекціонером монет, але нас зачарувало їхнє походження та зображення, для мене це були скарби», — сказав він.
Дивіться відео про те, як вдалось знайти скарб:
Серед багатьох монет одна особливо привернула увагу Пітера Едвардса. Після власних досліджень він з’ясував, що це не просто іноземна валюта, а стародавній артефакт.
Виявилося, що бронзову монету викарбували приблизно дві тисячі років тому у фінікійському місті Гадір, яке сьогодні відоме як Кадіс.
Це місто було найдавнішою колонією фінікійців у Західній Європі, заснованою ще у XII столітті до нашої ери. Згодом воно переходило під владу різних держав — спочатку Карфаген, а пізніше Римська імперія.
Монета має характерні зображення, які допомогли визначити її походження.
На аверсі викарбувано обличчя фінікійського божества Мелкарт. У давнину його вважали головним богом у кількох великих містах Середземномор’я.
Божество зображене у вигляді героя, який носить головний убір із левової шкури — подібно до образу Геркулес.
На зворотному боці монети викарбувано двох тунців — символ морської торгівлі, яка була важливою для давнього міста.
Як монета могла потрапити до Англії
Досі залишається загадкою, як стародавня монета опинилася у британському місті Лідс. Існує припущення, що її могли привезти солдати після Перша світова війна.
Через десятиліття Пітер Едвардс вирішив передати знахідку до Leeds Museums and Galleries, де її дослідили фахівці.
Кураторка відділу археології та нумізматики Кет Бакстер підтвердила справжність та походження монети.
Нагадаємо, раніше Главред повідомляв про те, що українець знайшов на своєму городі унікальний скарб часів Русі — що там було. У родючих українських чорноземах і досі трапляються предмети з великою історичною цінністю. Серед таких знахідок — зброя та атрибути влади різних епох, які інколи знаходять зовсім випадково. Про це повідомила заступниця директора з наукової роботи Музею Гетьманства Людмила Бевз.
Вона розповіла, що серед експонатів музею є навершя булави XIII століття, яке приніс звичайний мешканець. За її словами, чоловік знайшов артефакт на власному городі, який багато разів орав раніше, але одного року плуг зачепив предмет глибше в землі, після чого його вдалося підняти на поверхню.
Також повідомлялось про золоті монети просто під ногами: в якому місті України знайшли справжній скарб. Дослідники також зазначають, що в Дубні та Острозі на Рівненщині неодноразово знаходили горщики із золотими й срібними монетами, схованими ще в часи князів Острозьких. Український історик Володимир Антонович згадував про скарби, виявлені у стінах Дубенського замку. За його словами, там знаходили горщики з червінцями — золотими монетами, що свідчить про існування спеціально облаштованих тайників. Коштовні скарби також не раз знаходили і в Острозі.
Вам також може бути цікаво:
Live Science — один із найбільших та найавторитетніших науково-популярних сайтів.
Видання публікує статті про космос, тварин, здоров'я, археологію, поведінку людини, планету Земля та інші галузі. Воно прагне донести наукові новини та інформацію до широкої аудиторії.
Крім статей новин, Live Science також включає довідковий розділ, посилання на інші веб-сайти, а іноді й матеріали, що розвінчують наукові міфи.