Про що йдеться у матеріалі:
Як би сьогодні звучали знайомі українцям міста, якби не мовна реформа 1930-х? Виявляється, у 1928 році вони мали зовсім інші назви, і про це свідчить раритетний атлас, який проаналізувала філологиня та блогерка Аліна Острозька для проєкту «Шо там?».
Главред з'ясував, як називались українські міста за харківським правописом.
«Ось раритетний атлас України 1928 року. І знаєте що? Ви не знайдете тут Азовського моря. Тут є Озівське море», — розповідає експертка.
Місто на його узбережжі — не Маріуполь, як звикли нині, а Маріюпіль. Так само і Мелітопіль, а не Мелітополь. Або ж Кахівка, замість сучасної Каховки.
Дивіться відео про те, як раніше називались міста України:
«А ще Луганське, а не Луганськ. І Луцьке, а не Луцьк», — додає Острозька.
Ці назви — не випадковість, а наслідок дії харківського правопису 1928 року, який був на той час офіційним. Саме він сприяв українізації географічних назв, і ця реформа відображалася навіть у топонімах.
«Як ви здогадалися, ця карта з'явилася у період харківського правопису 1928 року. Він, на жаль, проіснував зовсім недовго», — зазначає філологиня.
Ба більше, навіть назви нинішніх російських міст, які на той момент мали сильні історико-культурні зв'язки з Україною, звучали інакше. Наприклад, Білгород замість Бєлгорода і Таганріг замість Таганрога.
«А от Ростова на Дону взагалі немає. Там трошки інша назва», — зауважує блогерка.
Аліна Острозька окремо відзначає цікавий факт, що навіть Нікопіль замість Нікополя можна було зустріти ще до 1940 року.
Вам також може бути цікаво:
Аліна Острозька – українська філологиня. Вона закінчила Львівський національний університет ім. Франка (ЛНУ). Філологиня заснувала школу української мови "Муза", яка має три філії у Львові. Також викладачі школи навчають онлайн. Крім цього, Аліна Острозька має свій блог про українську мову.
Її блог активно розвивається на різних платформах: