Про що йдеться у матеріалі:
Могила Тараса Шевченка у Каневі здається знайомою кожному українцю. Але те, що сьогодні бачать відвідувачі Чернечої гори — це не оригінальний вигляд місця поховання Кобзаря. Про маловідомі деталі розповів український історик, голова Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
"Це зовсім не оригінальний пам'ятник Шевченкові в Каневі на Чернечій горі", - наголосив історик.
Главред з'ясував, що не так із могилою Шевченка на Чернечій горі у Каневі, де він похований.
За його словами, після перепоховання Шевченка на Чернечій горі у XIX столітті там встановили зовсім інший знак, ніж нинішній. Йдеться про великий чавунний хрест у псевдовізантійському стилі з козацьким лапчастим хрестом посередині — типовий для того часу меморіальний символ.
"З 1884 року на могилі стояв масивний чавунний хрест", - пояснив Алфьоров.
На ньому були характерні елементи: напис із ім’ям, а також медальйон із зображенням Шевченка — популярний формат для позначення поховань.
Хрест мав не лише фронтальну частину. На зворотному боці також був напис із датами життя поета. Саме тут і крилася помилка, яка привернула увагу дослідників.
Дивіться відео про могилу Шевченка в Каневі:
"На цьому хресті є достатньо значима помилка", - підкреслив історик.
Йшлося про те, що дата смерті була вказана неправильно — так, ніби Шевченко помер у день свого народження.
"Родився раб Божий лютого 25 дня. Почив Раб Божий 1861 лютого 25 дня. Друзі, це дати за старим стилем. Відповідно, коли ми говоримо про день народження Шевченка, то справді він народився 25 лютого 1814 року. З переведенням на новий стиль це 9 березня. Проте помер Шевченко не саме в той день, коли він народився. (Він помер, - ред.) 26 лютого, і одночасно ця помилка стала дуже цікавою для біографістів Тараса Шевченка", - пояснив він.
Алфьоров вказує на те, що зміни відбулися вже за радянських часів, і вони не були випадковими.
"Хрест не влаштовував російську комуністичну владу, тому його замінили на постамент", - зазначив Алфьоров.
Таким чином, первісний вигляд могили було змінено — замість традиційного християнського символу з’явився новий монумент. Це було частиною ширшої політики переосмислення історичних постатей.
Новий пам’ятник створювали у стислі терміни, що позначилося на результаті. Через це він мав досить дивний вигляд для відвідувачів.
"З висоти Шевченка не було видно — було видно натомість його шапку", - пояснив Алфьоров.
Також навколо монумента з’явилися композиції, які зображали різні періоди життя Кобзаря:
Алфьоров додав, що під час встановлення нового пам’ятника звернули увагу і на попередню помилку. Медальйон із зображенням Шевченка використали знову, але цього разу дати вже були виправлені: окремо вказано день народження і правильний день смерті — 26 лютого.
Це свідчить про те, що навіть у межах нової ідеології частину історичних неточностей все ж виправили.
Однак, історик наголсив, що другий монумент не став остаточним.
"Цей пам’ятник простояв до 1939 року, після чого з’явився той, який ми бачимо сьогодні", - зазначив історик.
Таким чином, сучасний вигляд могили Шевченка — це вже третя версія, яка сформувалася під впливом різних історичних періодів.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.