Про що йдеться у матеріалі:
Чорнобильська катастрофа 1986 року асоціюється насамперед із вибухом на четвертому енергоблоці. Проте, як свідчать розсекречені документи, це була не єдина аварія на станції. Журналіст Андрій Стасюк у репортажі для "Суспільне новини" розповідає про маловідомі інциденти, проблеми конструкції реакторів і сучасний стан об’єкта.
Главред з'ясував, що приховав СРСР про аварії на ЧАЕС.
За словами журналіста, інциденти на станції відбувалися ще до катастрофи 1986 року і навіть після неї.
“Мало відомо, що тут теж були аварії. У розсекречених доповідях КДБ йшлося про аварію на першому енергоблоки ЧАЕС, що призвело до перевищення радіаційного фону у 100 разів. А у 1991 році сталася пожежа на другому енергоблоці, саме в машинному залі. Тоді реактор аварійно зупинили, після чого він більше ніколи не повернувся до роботи”, - йдеться у репортажі.
Ці факти довгий час залишалися поза увагою широкої аудиторії.
Навіть сьогодні пульт управління зруйнованого реактора виглядає як символ катастрофи.
“Я зараз на пульті управління четвертим енергоблоком. Ви можете бачити, що він має такий доволі апокаліптичний вид. Це, зокрема, через те, що частина обладнання була знята і передана на інші працюючі на той момент енергоблоки”, - розповідає журналіст.
Дивіться відео про те, як зараз виглядає ЧАЕС зсередини:
"Як розповіли нам працівники, частина обладнання собі інші працівники забрали на сувеніри. Зокрема, це стосується і славнозвісної кнопки АЗ-5, яка стала останнім чинником, який призвів до вибуху", - зазначається у матеріалі.
У документах КДБ йдеться не лише про людський фактор, а й про серйозні технічні недоліки.
“У доповідях КДБ йдеться про порушення ще під час будівництва станції. Також були помилки, яких припустився персонал. Але головними проблемами стали недоліки конструкції реактора”, - повідомляє журналіст.
Саме це призвело до фатальних наслідків.
“Кнопка АЗ-5, яка мала моментально зупинити реактор, навпаки, розігнала його потужність. Це все призвело до вибуху у реакторному залі”, - йдеться у репортажі.
Однією з найтрагічніших історій є доля працівника станції Валерія Ходемчука.
“Вважається, що першим загиблим був Валерій Ходемчук. Працівник станції, який у момент вибуху був поблизу. Фактично він похований за цією стіною, адже в момент вибуху він був на своєму робочому місці поблизу циркуляційних насосів”, - розповідає журналіст.
Сьогодні на станції встановлено пам’ятник на його честь.
Офіційні цифри не відображають повної картини трагедії.
“Офіційно, внаслідок Чорнобильської аварії загинула 31 людина. Проте реальна кількість жертв, як і кількість постраждалих, невідома”, - зазначається у матеріалі.
Зона відчуження нині охоплює тисячі квадратних кілометрів.
Після аварії над реактором швидко звели саркофаг, але його конструкція мала обмежений ресурс.
“Так як звести його потрібно було в найкоротші терміни, а радіаційне випромінювання було високим, саркофаг побудували без дотримання всіх необхідних норм. Тому його термін експлуатації мав тривати не більше 30 років”, - пояснює журналіст.
Пізніше його накрили новою аркою, яка мала працювати значно довше.
“Її термін експлуатації мав бути 100 років. Однак після удару російським дроном цей термін під питанням… У лютому 2025 року російський "Шахед" влучив у арку. Внаслідок цього вигоріла майже вся мембрана, яка була ізолятором, і через ці пошкодження арка лише частково здатна виконувати свої функції”, - йдеться у репортажі.
Стан об’єкта викликає серйозні питання у фахівців.
“Російський дрон влучив у один із кранів, які мали це робити, а також розгерметизував арку, що не дозволяє утримувати весь радіоактивний пил всередині. Що надалі будуть робити з цим саркофагом — наразі невідомо”, - зазначає журналіст.
При цьому ресурс старого саркофага вже вичерпується.
“Зараз його термін експлуатації продовжували до 2030 року. Проте це вже доволі сильно перебільшені терміни”, - додається у матеріалі.
Чорнобильська АЕС поступово припинила роботу після катастрофи.
“Перші та другі енергоблоки зупинилися ще в 90-х роках. Останнім став третій реактор, який зупинили 2000 року. Третій енергоблок єдиний, який не мав великих аварій — його зупинили через міжнародний тиск”, - підсумовує журналіст.
Вам також може бути цікаво:
Національна суспільна телерадіокомпанія України (скорочено — НСТУ) або Суспільне мовлення — українська суспільна телерадіокомпанія, до якої входять загальнонаціональні телеканали «Перший», «Суспільне Культура», «Суспільне Спорт», радіоканали «Українське радіо», «Радіо Промінь», «Радіо Культура», «Радіоточка», та «Radio Ukraine International», 24 регіональні філії, а також діджитал-платформи, зокрема інтернет-ЗМІ «Суспільне Новини», «Суспільне Культура» і «Суспільне Спорт», пише Вікіпедія.