Про що йдеться у матеріалі:
У середньовіччі держава Русь була однією з найбільших і найвпливовіших у Європі. Вона об’єднувала величезні території та різні народи, а влада київського князя поширювалася на значну частину Східної Європи. Про те, як функціонувала ця держава та як змінювалися її кордони, розповів засновник проєкту "Реальна історія" та продюсер 1+1 media Акім Галімов у відео на YouTube.
Главред з'ясував, як змінювались кордони Русі.
За словами дослідника, з кінця X століття Русь фактично була сильною централізованою державою.
«З кінця 10 століття середньовічна українська держава — монолітна єдина імперія із сильною владою київського князя», — пояснив Галімов.
Однак із часом у князівській династії з’являлося дедалі більше претендентів на престол, що призводило до боротьби за владу.
Щоб зменшити кількість міжусобних війн, князі зібралися на історичний з’їзд.
«Щоб уникнути міжусобних війн, у 1097 році князі збираються у місті Любич і домовляються розділити державу на удільні князівства», — розповів Галімов.
Серед них були такі великі політичні центри, як Київ, Переяслав, Чернігів, Волинь та Галичина.
Попри поділ, князівства зберігали певну єдність, особливо під час боротьби із зовнішніми ворогами.
«Руські князівства існують ніби окремо, однак для боротьби із зовнішнім ворогом військо збирають спільне. Очолює його зазвичай київський князь», — зазначив журналіст.
Дивіться відео про те, як змінювались кордони України:
Одним із найвпливовіших правителів цього періоду був Мстислав Великий — син Володимира Мономаха.
«Останнім князем, якому вдалося утримувати під владою Києва більш-менш зшиту країну, був Мстислав Великий», — пояснив Галімов.
Після його смерті у 1132 році держава поступово занурилася у тривалі міжусобні конфлікти між князями.
Цікавий факт — саме у XII столітті вперше з’являється згадка слова «Україна» у літописах.
«У 1187 році в літописах вперше згадується назва України. У Київському літописі цим роком датується смерть переяславського князя Володимира Глібовича», — йдеться у відео.
Журналіст навів і цитату з літопису:
«І плакали по ньому всі Переяславці, за ним же Україна багато потужила».
За словами Галімова, у цьому контексті слово «Україна» означає конкретну територію, а не «окраїну».
«Тут Україна означає конкретну територію з конкретними мешканцями Київщини, Переяславщини і Чернігівщини», — пояснив він.
За його словами, території цих регіонів значно відрізнялися від сучасних адміністративних меж.
Наприклад, середньовічна Київщина включала більшу частину сучасної Київської та Житомирської областей, а також частину Черкащини.
Переяславщина охоплювала території нинішніх Полтавської та Сумської областей, а також частину Київщини та Черкащини.
Чернігівщина ж простягалася значно далі на схід і включала частини сучасних російських регіонів.
Галімов вказує на те, що попри твердження радянських підручників про нібито розпад держави після смерті Мстислава Великого, історики мають іншу версію.
«У радянських підручниках писали, що після смерті Мстислава Великого руська держава фактично розпадається. Але це неправда. Вона просто зміщується західніше», — пояснив він.
Причиною стали економічні зміни у Європі. Зокрема, йдеться про занепад Візантійська імперія, яка була головним торговельним партнером Русі, призвів до втрати значення торгового шляху «із варягів у греки».
Тому політичний центр держави поступово перемістився до міста Володимир-Волинський. Галімов сказав, що саме звідти правив князь Ізяслав Мстиславич.
«Ізяслав має титул великого князя Київського, Курського, Полоцького, Туровського, Переяславського та Володимирського. Втім, править не з Києва, а з Володимира», — резюмує він.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.