Що було до Москви та як називалась та територія — історик здивував відповіддю

Що було до Москви та як називалась та територія - історик зробив відкриття / Колаж Главред, фото: УНІАН

Задовго до появи Москви землі на північ від Київської Русі називались Заліссям і населялись фінськими племенами, розповів історик Олександр Алфьоров.

Про що йдеться у матеріалі:

Території, які згодом стали серцем Московської держави, у давнину мали зовсім іншу назву та зовсім інше населення. Про це у відео на YouTube розповів український історик, голова Інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров.

Главред з'ясував, як раніше називалась Московська держава.

Не Москва і не Русь: як називали цю територію наші предки

За словами історика, в середньовіччі землі, що сьогодні вважаються історичним ядром Росії, зовсім не були частиною Русі. Українці тоді називали ці території Заліссям.

«Землі, які стали пізніше центром Московської держави, і які тоді населяли бідні фінські племена Весь та Меря, ми називали Заліссям», – пояснює Алфьоров.

Дивіться відео про те, як називали територію Росії до Москви:

Чому саме Залісся: географія як відповідь

Назва Залісся мала чітке географічне пояснення. Територія була ізольована від Київської Русі густими лісами, за якими й розташовувались ці землі.

«Чому Заліссям, друзі? Тому що по відношенню до центральних руських земель, ну, Русь — це середньовічна Україна... ці території... знаходились за величезним лісовим масивом», – розповідає історик.

Ці ліси мали свою межу — місто Брянськ, яке нині входить до складу Російської Федерації, але в той час був частиною Чернігівського князівства.

«Межа якого — це місто Брянськ, сьогодні, щоправда, в Росії, але тоді це частинка Чернігівського князівства», – додає він.

Колонізація Залісся: хто і навіщо

Алфьоров підкреслює, що українські князі колонізували Залісся, будуючи на його території міста та фортеці не лише для контролю, а й для захисту.

«Колонізуючи заліські території, наші предки будували там фортеці, міста для того, щоб боронитися і проти місцевого населення, і тримати адміністрацію», – говорить історик.

Саме тому багато назв населених пунктів у тих краях нагадують українські.

«Саме тому там так часто повторюються назви українських міст. Володимир, Галич, Звенигород», – зауважив Алфьоров.

Вам також може бути цікаво:

Про персону: Олександр Алфьоров

Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.

Новини заразКонтакти